Накопичувальна пенсія: як вона працюватиме і які переваги отримають українці

В Україні почнуть впроваджувати накопичувальну пенсійну систему від 2023 року і до 2026-го. Кошти будуть в Єдиному державному накопичувальному фонді. А після 2026 року у людини має з’явитись вибір – перевести ці кошти до накопичувальних пенсійних фондів, які будуть працювати на ринках.

Як працюватиме нова накопичувальна модель, чим вона відрізняється від солідарної та на що розраховувати українцям, розповіла Суспільному міністерка соціальної політики Марина Лазебна.

За її словами, солідарна пенсійна система – коли всі громадяни, які працюють, платять за те, щоб виплачувати пенсії сьогоднішніх пенсіонерів, яких нині близько 11 мільйонів. Лазебна наголосила, що «ці ж пенсіонери не будуть учасниками накопичувальної системи».

«Ми хочемо дати вибір людині вже накопичувати в тих фондах, які будуть працювати на ринках. Ці фонди також мають регулюватись державою, щоб вони були авторизовані, а кошти були в управлінні тих компаній, яким можна довіряти. Ця система надважлива. Чому? Тому що у людини з’являється два джерела доходу в старості – це з солідарної пенсійної системи або, як ми кажемо, з державного Пенсійного фонду.

Вона буде у нас, безумовно, і держава завжди буде виплачувати пенсії та ці власні накопичення. Коли ми зараз говоримо про єдину пенсію – солідарну, то люди нею не дуже задоволені. А коли з’явиться й ще накопичувальна, то той коефіцієнт заміщення заробітку буде подвоюватись», – пояснила вона.

Очільниця Мінсоцполітики наголосила, що ці пенсії виплачуватимуть і після запровадження обов’язкових пенсійних накопичень для громадян.

«Якщо ми говоримо про те, коли паралельно працюватимуть ці системи, є певна гарантія. Вона закріплена у 102 Конвенції Міжнародної організації праці, яку Україна ратифікувала. Там є нестандартне мінімальне забезпечення – це 40% від зарплати. Менша держава не має права платити», – зазначила Лазебна.

«Якщо ми подивимось на тих українців, які з 2005 року довіряють недержавним пенсійним фондам, – це 1 мільйон українців. Вони відкладають собі на старість у цих фондах, і сьогодні ці фонди виконують свою функцію і виплачують кошти. У нас це не більшість, але люди вже звикають до цього.

Також фінансові установи мають регулюватись. Для цього є комісія з регулювання фонду ринку та цінних паперів, яка є регулятором цих установ і вона буде виписувати правила діяльності цих установ.

Якщо ми говоримо про фінансові установи, якщо людина після 2026 року захоче вибрати недержавний пенсійний фонд, то там є три установи, які один одного контролюють: це банк-зберігач, компанія з управління активів та адміністратор. Вони контролюють з точки зору захисту активів і сповіщають раду фонду, якщо щось йде не так в управлінні цими коштами.

Система захисту вже виписана в законодавстві, якому 15 років. Можливо, її потрібно посилити. Мені здається, що зараз надважливо, куди вкладати ці кошти. Це надважливе питання, адже фондовий ринок в Україні ще не розвинений. Я вважаю, що кошти та ринок можуть розвиватись паралельно, але за правилами, встановленими державою, щоб ці кошти не виводили та працювали на Україну.

Як тільки кошти з’являться в Україні, можна будувати і заводи, і дороги, і все те, що потрібно Україні. Завдяки цьому виграють і сьогоднішні пенсіонери, адже буде створено більше робочих місць, буде більше надходжень до Пенсійного фонду. Ми не переслідуємо одну ціль. Ця система про всіх людей, які є в Україні», – додала міністерка.