На Волинь навідався представник ЄС
Стереотипи щодо Євросоюзу, які існують серед українців, досвід Литви та реальна допомога, яку ЄС надає Україні, – на цих темах акцентував увагу керівник відділу преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні Юргіс Вілчінскас під час візиту у Луцьк.
Зустріч Юргіса Вілчінскаса з представниками волинських ЗМІ відбулася в суботу, 17 жовтня, – повідомляє інформаційне агентство Волинські новини.
З його слів, через 14 днів відбудеться історична подія для Європейського Союзу та України – договір про Асоціацію набуде чинності. Це дозволить зробити відносини України та ЄС більш «контрактними», у договорі закодований чіткий план реформ для України. Якщо влада його втілюватиме, Євросоюз їх фінансуватиме та сприятиме їм.
Представника ЄС цікавило, яким є імідж Євросоюзу на Волині, та як його персоніфікують волиняни. Так, з його слів, напередодні вступу Литви до ЄС, там панував стереотип, що Євросоюз – старенька багата леді, яка усіх запрошує. Також Юргіс Вілчінскас цікавився, які очікування на Волині стосовно того, хто виграє, а хто програє від євроінтеграції України.
Юргісу Вілчінскасу відповіли, що у більшості українців досі переважає інфантильне уявлення про Євросоюз, як про засіб автоматичного вирішення проблем України, «добру стару леді», «суміш супермаркету та дійної корови». Попри захоплення перед Заходом, суспільство, мовляв, навряд чи готове до того, щоб змінюватися за стандартами Євросоюзу.
Своєю чергою, головний редактор газети «Волинський монітор» Валентин Ваколюк зауважив, що у Євросоюзі існує інфантилізм стосовно цілком реальної навали зі Сходу.
Представник ЄС запевнив, що Євросоюз ніколи не визнає анексований Крим частиною Росії та не визнає самопроголошені республіки на Сході України – щодо цього існує чітка позиція. Говорячи про те, як ЄС підтримує Україну в непростій ситуації, він нагадав, що євро ніколи раніше не коштувало 50 російських рублів. Щодо вислову «глибока стурбованість», над яким вже насміхаються українці, він зауважив, що термін «deepconcern» у європейському лексиконі -найсуворіша фраза, яку використовують в офіційних документах. Європа, з його слів, реально допомагає нашій державі – так, коли вперше пролунала фраза про глибоку стурбованість, голова Єврокомісії оголосив про план надання 11 мільярдів євро Україні.
Як зазначив Юргіс Вілчінскас, і на Балканах, де він працював донедавна, і в Україні в контексті євроінтеграції говорять про три основні теми – гроші, мобільність (безвізовий режим) та найбільшу тему – торгівля і відкриття ринку. Європейський споживач, з його слів, дуже вибагливий. Плануючи експорт українських продуктів в ЄС, потрібно пам’ятати про суворі правила європейського ринку. Таким чином, для того, щоб здобути цей ринок, країні доведеться самотужки інвестувати у модернізацію виробництва та затвердити закони, які дозволять запровадити європейські стандарти для продукції. Наразі обладнання Україна продає Росії, тому що його стандарти перебувають на рівні 1980-их років. На Захід Україна нині експортує переважно сировину. Він зауважив, що за рівнем ВНП на душу населення Україна поступається навіть Боснії та Герцеговини, яка пережила громадянську війну і поки не має дієвої політичної системи.
Щодо можливого членства в Євросоюзі, Україна, зі слів Юргіса Вілчінскаса, такої перспективи наразі не має, оскільки не вважається потенційним кандидатом. Загалом вступ до ЄС – «марафон, а не коротка пробіжка» і становить приблизно 10 років для кожної країни.
Юргісу Вілчінскасу розповіли про загрози, які несе Асоціація з Євросоюзом для українських аграріїв, сільськогосподарські підприємства яких не відповідають європейським нормам. Представник ЄС зазначив, що незадовго до вступу Литви в Євросоюз, найбільш скептично налаштованим в країні був сільськогосподарський сектор, адже існували міфи про те, що данці та німці скуплять усю землю та будуватимуть скрізь свиноферми, ніхто не отримуватиме субсидій тощо. Зараз найбільшим проєвропейським блоком є фермери, адже вони отримують субсидії, Євросоюз також підтримує фінансово молодь, яка обробляє землю. Отже, часто страхи перед відкриттям ринку для європейських товарів є безпідставними.
