<
Інші розділи

«Молитва» не допоможе: як «невинні» репости грають на руку ворогу

Цей запис опубліковано більш як рік тому
18:05 | 13.02.2023 / Новини / , , /
Перегляди
514
/ Коментарі відсутні

Ми переконані, що кожен із вас хоч раз натрапляв на щемливі дописи у соцмережах із проханням помолитися за воїна, бо «він у самому пеклі», або ж допомогти його розшукати. Ба більше, у фейсбуці є для цього спеціальна сторінка із промовистою назвою «Молитва». На цей момент її «уподобали» понад 175 тисяч користувачів і користувачок. Чи допомагають «молитви» у фейсбуці і коментарі під ними зі словом «амінь» війську – сказати не можемо, але знаємо, кому такі дописи точно грають на руку.

Про те, що не так зі сторінкою «Молитва» і до чого тут росія, – розповідає медіаекспертка, засновниця фактчекінгового-проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк, пише Волиньпост.

У сторінки, в якої аудиторія – ледь не 200 тисяч підписників, із контентом – плачевно (у прямому сенсі, до речі). Зазвичай на ній публікують повідомлення про те, у яких складних умовах перебувають нині наші захисники та захисниці і транслюють дописи про зниклих та полонених українських воїнів. Кожна із публікацій фактично тисне на людську емоцію. Бурхливо реагувати на таке цілком нормально, а от репостити – ні.

До слова, інформацію про українських військових “Молитва” збирає з відкритих джерел, тобто зі сторінок родичів/знайомих воїнів. Чому шукати безвісти зниклих бійців у фейсбуці не варто – розповімо в наступному тексті.

Імовірно, люди, які поширюють дописи із цієї групи, щиро сподіваються, що своїм репостом допоможуть звернути увагу на “проблеми” армії, які повинна вирішити держава. Щоправда, працює це зовсім не так. Щонайменше така інформація деморалізує українських військових і український народ загалом, піднімаючи натомість бойових дух рашистам. Але це ще не все.

Проєкт “НотаЄнота” ґрунтовно досліджував “Молитву”, тож Альоні Романюк є що розповісти. Наприклад, те, що сторінка керує щонайменше шістьма групами із назвами “Пошук зниклих”, “Україна сьогодні”, “Доброго вечора, ми з України!”, “Пошук людей під час війни”, “Сильная Украина”, “Пошук людей/ Поиск людей”. Та що найцікавіше – до повномасштабного вторгнення ці групи називалися дещо інакше, як-от “Счастье есть”.

Попри те, що ця сторінка ведеться українською мовою, адміністратори, каже Альона, – з Вірменії: “Це легко перевірити: слід зайти в розділ “Інформація” – “Прозорість сторінки”. Ви не бачите імен адміністраторів, але бачите країни, з яких адмініструють цю сторінку».

Та й усі групи “Молитви” мають низку модераторів з Вірменії, Індії, Індонезії, Вʼєтнаму тощо. То, може, іноземці хочуть допомогти? Спойлер: ні.

“Ми вже стикались із групами, які мімікрують під українські, але насправді модеруються з Вірменії, у 2020 році. Це була ціла когорта таких груп, як і зараз, які курувались російськими спецслужбами. Тому велика ймовірність того, що через ці групи збирається інформація про українських військових.

Адміністратори цієї сторінки писали нам, що ми “нє знаєм, што такоє вайна”, що вони насправді допомагають людям тощо. На що я у відповідь запитала, чого вони постять фейки”, – зауважує Альона.

Отож, окрім світлин військових та інформації про них, розпалювання “зради” в коментарях, на кшталт “чого депутати не воюють”, на сторінці публікують фейки. Вони, може, і здаються на перший погляд “невинними”, але функцію свою виконують. Здавалось би, що не так із повідомленням: “Сьогодні на Донеччині загинув мій єдиний братик Павло”?

“До речі, цей пост, саме в такому формулюванні, хіба з іншим ім’ям, але зі словом “сьогодні” з’явився 16 листопада у групі “Интересно 24”. Українською мовою – у російській групі, де публікують усілякі рецепти. Потім цей допис з’явився на сторінці “Молитва” і “гуляв” іншими групами. Вчергове на сторінці «Молитва» його опублікували у грудні. То коли він помер? Яке прізвище брата? Хто автор посту? Відкрийся. Оці всі анонімні історії ми <медійники> бачимо. А що бачить читач?” – зітхає медіаекспертка.

Українцям та українкам болить усе те, що відбувається в країні, тож, аби хоч якось підтримати автора посту (у конкретному випадку – бота), пишуть тисячі коментарів зі словами “Царство небесне”, “Земля пухом”, “Герої не вмирають” тощо.

Якщо вам цікаво, який сенс такого фейку, пояснюємо: це найпростіший спосіб “розкрутити” сторінку, яка в майбутньому, наприклад, поширюватиме “потрібні” наративи. Ба більше, ворог бачить вразливу аудиторію, на яку потім спрямує фейки і маніпуляції.

І, звісно ж, сторінка “Молитва” не забула про фото солдатів у засніжених окопах. Щоправда, російських. То як, молитимемось тепер за росіян? Може, ті, що на світлині, “протів вайни с братскім народам”, адже зроблена вона ще до початку бойових дій на Сході.

Аби не бути голослівними, зауважимо, що цей фейк уже неодноразово спростовували. Наприклад, команда VoxCheck за допомогою зворотного пошуку у Google Images виявила, що вперше це фото поширили ще у 2012 році на одному з російських інтернет-форумів.

“Насправді ж на фото російські військові — у пості, до якого прикріпили ці фото, російський користувач згадував святкування дня підрозділів спеціального призначення збройних сил рф”, — ідеться у публікації «Вокс Україна».

Окрім того, фото російських військових намагалися видати за індійського військового ще у 2017 році. Тоді незалежні фактчекери BOOM із Індії спростували, що на фото військовий індійської армії. Зображення з російським військовим поширювали в мережі “Вконтакте” ще з 2013 року.

То як з цим боротися?

Щонайменше – не лайкати, не коментувати і не репостити дописи, у достовірності яких ви не впевнені стовідсотково.

На жаль, чи не щодня місцеві медіа публікують, зокрема у фейсбуці, сумні, але достовірні повідомлення про загибель наших захисників та захисниць. Віддайте шану справжнім Героям, а не фейковому “братику Павлу”.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 Листопада, Вівторок
4 Листопада, Понеділок