Міжнародні спостерігачі кажуть про підкуп виборців у Грузії та побиття опозиціонерів

Спостерігачі за парламентськими виборами в Грузії вважають, що голосування відбулося в «поляризованих та обмежувальних обставинах, що підриває інклюзивність, прозорість і справедливість».

Про це заявив очільник спостережної місії ENEMO (Недержавна організація «Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами») Златко Вуйвовіч, – пише Бабель.

Організація зафіксувала низку порушень під час парламентських виборів, зокрема:

• випадки насильства щодо представників опозиції;
• залякування виборців;
• дискредитацію спостерігачів;
• зловживання адміністративними ресурсами.

«Обмежене застосування регуляцій щодо передвиборчої кампанії обмежувало конкуренцію, чинило значний тиск на громадянське суспільство та засоби масової інформації, звужувало можливості для критики уряду», — каже Вуйвовіч.

При цьому, за його словами, виборча адміністрація підрахувала голоси професійно. Але в ENEMO занепокоєні тим, що ЦВК могла бути упередженою. За голосуванням спостерігало 88 членів організації.

Голова International Society for Fair Elections and Democracy (ISFED) Ніно Долідзе стверджує, що виборців підкуповували. Масштаби цього підкупу, за її версією, безпрецедентні. Попередньо, порушення зафіксували на 13% дільниць.

У день виборів 26 жовтня організація помітила й інші спроби незаконно вплинути на результати голосування. Серед них:

• вкидання бюлетенів;
• багаторазове голосування;
• контроль персональних даних людей;
• примус людей до участі у виборах;
• випровадження спостерігачів із виборчих дільниць.

ISFED зазначає, що на 9% дільниць по всій країні не дотримувалися таємниці голосування, а на 9% були проблеми з маркуванням. Ще на 11% люди билися неподалік виборчих дільниць. Спостерігачі підкреслили, що день виборів був вдало організований процедурно, але атмосфера залишалася напруженою.

Міжнародна місія зі спостереження за парламентськими виборами в Грузії складалася з 529 фахівців з 42 країн. Серед них — 380 експертів Бюро демократичних інститутів та прав людини, 60 парламентарів і співробітників Парламентської асамблеї ОБСЄ, 39 — ПАРЄ, 38 — Парламентської асамблеї НАТО і 12 — Європарламенту.

У спільній заяві спеціалісти кажуть, що політичні розбіжності та численні переваги «Грузинської мрії» сприяли нерівним умовам голосування. Організації у Грузії говорили про тиск на них «закону про прозорість іноземного впливу», а також про напади й залякування активістів. Це значно вплинуло на їхню роботу.