Блог «Travelino» показує секретні об’єкти СРСР біля Мовчанова Локачинської громади: ППО та ядерні шахти серед лісу
Лучанин Валерій Пельц у своєму блозі «Travelino» продовжує відкривати маловідомі сторінки історії Волині. Цього разу він розповідає про надсекретні військові об’єкти, які у 1970-х роках діяли поблизу сіл Війниця та Молчанів (нині – територія колишнього Локачинського району).
У ті роки ліси між населеними пунктами стали частиною стратегічної інфраструктури СРСР. Саме тут розмістили пускові шахти для ядерних ракет. Об’єкти були засекречені, території охоронялися, а доступ стороннім був суворо заборонений. Втім, як зазначає автор, навіть найсуворіша секретність не могла приховати їх від американських супутників програми «Corona», які ще у 1970-х роках детально фіксували розташування таких баз із космосу.
На оприлюдненому супутниковому знімку того часу видно пускові шахти в районі Мовчанова, а також позицію протиповітряної оборони у сусідньому лісі поблизу траси Луцьк – Володимир. Бази прикривали зенітно-ракетні комплекси С-75 та С-125, які розгортали на відстані приблизно 2–10 кілометрів від стратегічних об’єктів. Радари мали вчасно виявити повітряну загрозу, а ракети – знищити її ще на підльоті. Так формувався багаторівневий повітряний щит Радянського Союзу.
Втім, як зауважує Валерій Пельц, від космічної розвідки НАТО цей щит не рятував. Супутникові знімки чітко демонстрували розташування шахт та позицій ППО, що робило їх відомими потенційному противнику.
Сьогодні від колишніх військових об’єктів не залишилося практично нічого. Території давно розформовані, споруди демонтовані, а місцеві жителі нерідко навіть не здогадуються, що колись у цих лісах діяли стратегічні ядерні бази. Лише характерні насипи серед дерев нагадують про минуле.
Тепер ці місця більше асоціюються не з ракетними шахтами, а з «тихим полюванням» — за словами автора, у лісі біля Мовчанова добре ростуть гриби, зокрема опеньки. Історія, яка ще пів століття тому була під грифом «цілком таємно», сьогодні перетворилася на маловідому сторінку минулого, що поступово зникає серед волинських лісів.
