Якщо для вашого виживання необхідна інша людина, значить ви паразитуєте на цій людині. Така любов отримала назву любовної адикції.

До Дня святого Валентина Здоров’я 24 поспілкувалося з психотерапевтом Ольгою Климентович, щоб зрозуміти, чому любов переходить в залежність, що з цим робити, які ознаки токсичного кохання та зрілих стосунків.

Не любов, а необхідність

Особи, залежні від стосунків, зазвичай, говорять: “Я не можу жити без мого чоловіка (дружини, коханого, коханої), адже я так люблю його (її)”. Коли людина чує від терапевта: “Ви помиляєтеся, ви не любите вашого чоловіка (дружину)”, – терапевт чує сердите питання: “Що ви таке говорите? Я ж тільки що сказала (сказав) вам, що не можу жити без нього (неї)”. Тоді терапевт намагається пояснити: “Те, що ви описали, – не любов, а паразитизм. У ваших стосунках немає вибору, немає свободи. Любов означає можливість вільного вибору. Двоє люблять один одного, якщо вони цілком здатні обійтися один без одного, але вибрали спільне життя”.

Виходячи з практики стає зрозумілим, що в переважній своїй більшості від адикції страждають жінки, незалежно від віку, національності і професії. І саме змучені цими стосунками жінки приходять на консультацію до психотерапевта по допомогу в пошуках відповідей на питання: “Що мені зробити, щоб його забути?”, “Що потрібно зробити, щоб відпустити його зі свого серця?”, “Як пережити цю втрату і розлуку?”.

Люди, які страждають такими порушеннями, тобто пасивно залежні, настільки сильно прагнуть бути коханими, що у них не залишається сил, щоб любити. Вони подібні до тих, хто голодує, що постійно і всюди випрошують їжу і ніколи не мають її вдосталь, аби поділитися з іншими. Так люди погано переносять самотність, ніколи не відчувають завершеності, наповненості. Через порожнечу вони по-справжньому не відчувають себе особистістю, ідентифікуються тільки через стосунки з іншими людьми.

Потреба та почуття залежності vs залежність

Навіть коли ми намагаємось це приховати, часом хочеться, щоб про тебе подбав хтось сильніший та по-справжньому доброзичливий. Кожна людина, якою б дорослою та зрілою вона не була, шукає і бажає мати в своєму житті зразкову особистість з материнськими і / або батьківськими функціями. Але ці бажання не є першочерговими і не впливають на розвиток індивідуального життя. Якщо ж вони керують життям і диктують якість існування, то, значить, у вас не просто почуття або потреба залежності, у вас – залежність.

Головні труднощі в лікуванні любовної залежності – це небажання людини позбавлятися від цього стану, який гнітить її особистість  Людина, що страждає любовною залежністю, свій душевний біль сприймає як прояв істинної любові і добровільно готова страждати.

Дослідження мазохізму розвінчує міф про любов, як самопожертву. Це непорозуміння часто дає підставу мазохістам вважати, що вони терплять неприпустиме ставлення до себе через любов.

Стентон Піл та Арчі Бродскі у своїй книзі “Любов та залежність” відзначають, що адикція може бути неминучою, якщо людина не бажає знаходити можливості вирішення проблем. Залежність – не хімічна реакція, це – досвід, заснований на шаблонній суб’єктивній реакції людини на те, що має для нього особливе значення.

Підсумки

Варто відзначити, що любовна залежність ніколи не дасть вам справжнє повноцінне щастя, ваші стосунки не будуть розвиватися і зрештою ця залежність зруйнує вас зсередини, виснажить життєві сили і зробить життя порожнім, а вашу особистість нікчемною.

“Самостійна робота над своїм психологічним станом, тренінги і відвідування психотерапевта допоможуть вам віднайти власну цінність, викорінити ідеалізацію партнера.Позбавляйтеся від залежності якомога швидше і починайте жити повноцінним гармонійним життям з особистісним і професійним ростом, поважаючи себе”, – говорить психотерапевт.