Київ без метро: що може статися після нових обстрілів РФ та чи вистачить нам автобусів

Столиця може втратити метро, трамваї та тролейбуси, якщо росія посилить удари по енергосистемі, а дефіцит електроенергії стане критичним.

У разі посилення російських повітряних атак на вітчизняну енергетику, експерти не виключають повної зупинки роботи електротранспорту в Україні. Щодо Києва, то тут теж можуть повністю зупинити роботу метрополітену, тролейбусів та трамваїв.

Фахівці наголошують, що наразі столичні тролейбусні та трамвайні маршрути не надто страждають від браку електрики. Грубо кажучи, місто оговтується після останніх повітряних ударів.

Два типи відключень: пошкодження мереж та дефіцит генерації

В’ячеслав Скриль, інженер-енергетик, співзасновник ГО «Пасажири Києва», пояснює, що проблеми з електротранспортом виникають із різних причин, які по-різному впливають на його роботу.

«Існує дві причини відключень електрики. Перша — це фізичне пошкодження безпосередньо мережі або підстанцій, коли їх неможливо заживити. Це стосується як мереж житлових будинків, так і підстанцій для трамваїв, тролейбусів, фунікулеру і метро. Друга — це дефіцит генерації електроенергії. Коли мережа ціла, електрику можна по ній передати, але немає чим її виробити. Це дві різні причини, і вони впливають на роботу електротранспорту», — розповідає ТСН.ua В’ячеслав Скриль.

Тобто всі проблеми, які були у Києві після російських обстрілів, пов’язані з пошкодженням мереж. Як тільки мережі відремонтували, відразу трамваї та тролейбуси поїхали повними маршрутами, навіть з урахуванням того, що в Україні існує дефіцит електроенергії.

Зупинка електротранспорту — за яких умов це можливо

Експерт наголошує, що наразі тягові підстанції у Києві заживлюють першочергово і вони від дефіциту електроенергії не страждають.

«Відповідно, якщо знову будуть обстріли з пошкодженням мереж, тоді слід чекати на короткострокові зупинки наземного електротранспорту у тих місцях, де будуть пошкодження, а після відновлення мереж протягом 1-3 днів, транспорт знову працюватиме, звісно, якщо не буде дуже суттєвого дефіциту електроенергії. Наприклад, зараз йдеться про декілька черг відключень для населення. Якщо ситуація дійде до того, що і цього не вистачатиме, тоді можуть бути запроваджені екстрені додаткові відключення. А якщо буде дуже великий дефіцит електроенергії, то на рівні міста, енергетичних підприємств, може бути ухвалено рішення про скорочення роботи електротранспорту або й взагалі його закриття», — пояснює В’ячеслав Скриль.

Він додає, що це може статися, якщо ситуація буде занадто критичною. Але підкреслює, що при помірному дефіциті електроенергії (десь як воно є зараз) наземний електротранспорт може стало працювати. Але додає, що ситуація з цим у містах різна.

«У більшості українських міст, де є електротранспорт, тягові підстанції зараз підпадають під графіки відключень. Це, як на мене, не нормально. Є явні проблеми на рівні мереж, бо за чинними нормами тягові підстанції не мали б відключатися, але це, на жаль, відбувається у Черкасах, Житомирі та багатьох інших містах. І це при поточних умовах. Звичайно, якщо будуть нові повітряні удари та ще більший дефіцит електроенергії, то цілком можливо, що буде ухвалено політичне рішення про зупинку роботи електротранспорту, а ресурс наявної електроенергії вивільнять для населення або критичних підприємств. Хоча, насправді, електротранспорт споживає не так вже й багато електроенергії», — пояснює інженер-енергетик.

За його словами, дещо подібне вже було у Києві у 2022 році. Хоча тоді дефіцит електроенергії був не таким великим і гострої потреби зупиняти роботу електротранспорту в столиці не було, але політично тоді було вирішено його зупинити. Тож повторення цілком можливе.

Перші «дзвоники» з метро

На те, що у метрополітені є проблеми з електроенергією вказують перші «дзвоники» — зникнення світла на деяких станціях. На «Політехнічному інституті» днями зникло світло на ескалаторах і пероні станції, що активно обговорювали у Мережі.

«Подібне трапляється на деяких станціях — це короткочасні вимкнення світла. Вони пов’язані з тим, що відбуваються аварії, бо мережа підземки працює в складних умовах, і відключення відбуваються через перенавантаження або стаються пошкодження обладнання електромереж від яких живиться метро. Тому локально на станціях світло інколи зникає, але це зазвичай короткострокові моменти на 1-2, максимум 5 хвилин, поки станцію не переведуть на резервну схему і не включать освітлення. У цьому нічого страшного нема, хоча й неприємно», — пояснює В’ячеслав Скриль.

«Любов» до метро і як настає блекаут

За словами В’ячеслава Скриля, метрополітен вважається найбільш пріоритетним видом транспорту з точки зору київської влади. Хоча, на думку експерта, це питання є дискусійним.

«Трамвайно-тролейбусну мережу Києва часто закривають чи призупиняють, а от роботу метрополітену навпаки намагаються всіляко підтримувати допоки дефіцит електроенергії не стає критичним або резервні схеми живлення вже вичерпують свою пропускну здатність», — каже експерт.

Та додає, що метрополітен «зв’язаний» в одну електричну мережу, яка фізично не може забезпечити його роботу у потрібному режимі, якщо обстрілами занадто пошкоджені міські мережі на поверхні.

«Тому така система резервування електроенергії у метрополітені може підтримувати тільки мінімальний рух, за умови, якщо зверху мережі пошкоджені, а якщо настає критичний дефіцит електроенергії, тоді метрополітен скорочує роботу або його повністю закривають», — каже експерт.