Критичне мислення, гумор і дисципліна: правила безпеки для підлітків під час війни

За час війни проти окупантів наші ще маленькі діти стали вмить дорослими. Але слід пам’ятати, що дітям, особливо підліткам, дуже важко сприймати нову реальність.

Правилами безпеки під час війни для підлітків поділилися у фейсбуці ЮНІСЕФ.

Війна руйнує не тільки будинки, але й наші душі та психологічне здоров’я. Отже, задача батьків – донести своїм найріднішим важливі правила поведінки під час війни.

Важливо:

• Не віддавати свої документи незнайомим людям за жодних обставин.
• Довіряти тільки близьким знайомим (батьки, родичі, друзі, сусіди, вчителі тощо).
• Завжди шукати компанію, не переміщуватися наодинці, а найкраще — завжди перебувати у супроводі знайомих дорослих.
• Не погоджуватися на пропозиції незнайомих людей.
• Не ігнорувати звуки сирен, сигналів про повітряну чи іншу тривогу.
• Не погоджуватися на розлучення з близькими, не довіряти тим, хто говорить, що є безпечне місце для дитини, але дорослим там перебувати не можна.
• Намагайтеся зберігати спокій! Так ви зможете ясно мислити, а також підтримати своїх близьких.
• У разі порушення прав дитини звертайтеся по допомогу лише до офіційних органів (за телефоном 102 або 116 111), людей, які мають знаки розрізнення (форма, бейджі, спецжилети) посадових осіб державних органів влади: поліцейських, рятувальників, медиків, працівників соціальної сфери, представників спеціалізованих громадських організацій.

Правила поведінки на час небезпеки та сигналів тривоги

Не наражайте себе на небезпеку свідомо: не виходьте на вулицю в період дії комендантської години чи під час повітряної тривоги. Намагайтеся зберігати спокій у разі оголошення тривоги чи початку бойових дій, швидко реагуйте на вказівки дорослих та прямуйте до визначеного місця укриття.

Ховайтеся в пристосовані для укриття місця: у разі авіаударів чи іншої атаки з боку ворога дитина ризикує опинитися під завалами, якщо вона ховається в непризначеному для укриття місці. У таких підвалах ризики загинути значно вищі. Обговоріть з дорослими місця безпечного схову та шляхи прямування до них.

Дослухайтеся до настанов, порад та застережень батьків, дорослих, з якими перебуваєте в одному приміщені, укритті.

Дотримуйтеся правила двох стін. У разі “прильоту” перша стіна бере на себе удар, а друга стіна може захистити від осколків та сторонніх уражаючих предметів.

Тримайтеся подалі від вікон.

Постійно стежте за рівнем заряду мобільного телефону та інших гаджетів. Телефон, планшет, ноутбук, павербанк, ліхтарик тощо мають бути завжди зарядженими.

Якщо ви бачите озброєних людей, військову техніку, масові заворушення, покиньте це місце та негайно повідомте дорослих.

Якщо ви, перебуваючи на вулиці, виявили іграшки, мобільний телефон та інші речі чи предмети, які вам не належать, пам’ятайте: забороняється їх підіймати чи переносити, тому що це можуть бути замасковані вибухонебезпечні пристрої. Повідомте дорослих про свою знахідку!

Пам’ятайте: коли на вулиці відбуваються вуличні бої або ж існує ризик обстрілу, перебування біля вікон в рази збільшує ризики отримання ушкоджень. Можна отримати осколкове поранення або бути травмованим, якщо скло виб’є ударною хвилею.

Дбайте про медіаграмотність в умовах війни. Не передавайте далі інформацію, якій немає офіційних підтверджень. Будьте уважними до того, яку інформацію ви отримуєте. Пам’ятайте, що триває інформаційна війна, зброєю якої серед іншого є фейки, отож, довіряйте лише офіційним джерелам інформації.

Обговорюйте те, що відбувається, з батьками та/або іншими важливими для вас людьми. Такі обговорення є дуже корисними для емоційної стабілізації та зміцнення єдності з родиною. Запитуйте у близьких, як вони почуваються та що думають, розповідайте їм про свої думки та почуття.

Дотримуйтеся режиму дня, за яким ви жили до війни, якщо це хоча б частково можливо. Підтримуйте спілкування з друзями. Долучайтеся до допомоги іншим, але переконайтеся, що це безпечно. Не забувайте про почуття гумору.

Зверніться по консультацію до психолога, якщо довгий час почуваєтеся психологічно недобре. Спілкування є базовою потребою кожної людини. Щоб не почати ізольовуватися, ми потребуємо постійного спілкування та емоційної залученості. З друзями обирайте різні теми для обговорень, не фокусуючись лише на психотравмувальних подіях.

Намагайтеся посміхатися та продовжуйте жартувати, адже це сприяє поліпшенню настрою та розвитку надії на краще. Гумор дозволяє знайти вихід з різних ситуацій та не зациклюватися на негативі (наприклад, вам сумно, постійно хочеться плакати, не хочеться ні з ким спілкуватися тощо).