Кожен п’ятий дорослий з нормальною вагою має приховане ожиріння: дослідження

Близько 20% дорослих з нормальним індексом маси тіла мають приховане абдомінальне ожиріння. Це підвищує ризик розвитку гіпертонії, діабету та інших кардіометаболічних розладів.

Небезпечний рівень абдомінального ожиріння може бути прихований у людей, індекс маси тіла яких відповідає нормі. Наразі близько 20% дорослих мають приховане ожиріння, і це фактор означає небезпеку розвитку хвороб на кшталт гіпертонії та діабету.

Передає УНН із посиланням на дані опитувань ВООЗ та JAMA Network Open.

Згідно з новими даними досліджень, індекс маси тіла (ІМТ) часто не відображає фактичний розподіл жиру у людини. Абдомінальне ожиріння, особливо вісцеральний жир можуть бути “прихованими”, порушувати метаболічні процеси через запальні шляхи, також сприяти інсулінорезистентності, дисліпідемії і високому кров’яному тиску. 

Понад 20% дорослих з нормальним діапазоном ІМТ мають рівень абдомінального ожиріння, – відповідний висновок вказано у дослідженні “Кардіометаболічні результати серед дорослих з абдомінальним ожирінням та нормальним індексом маси тіла”. Результати було опубліковано у JAMA Network Open. Дослідники пояснюють, що використовували перехресний метод для вивчення глобальної поширеності абдомінального ожиріння з нормальною вагою.

Також дослідники спробували виявити зв’язок з кардіометаболічними результатами. Важливо вказати, що кардіометаболічні розлади є однією з провідних причин смерті та інвалідності у всьому світі. Статистика свідчить, що кількість випадків серцево-судинних захворювань за останні 30 років зросла з 271 мільйона до 523 мільйонів. А кількість років життя, скоригованих на інвалідність, майже подвоїлася.

Абдомінальне ожиріння визначалося як висока окружність талії (≥80 см у жінок; ≥94 см у чоловіків). Визначено, що нормальний ІМТ поєднує  абдомінальне ожиріння  з високою окружністю талії.

Вимірювання проводилися за допомогою стандартизованих інтерв’ю, фізичних показників тіла та біохімічних аналізів.

Серед характеристик респондентів, зазначається, що особи з вищою освітою мали тенденцію до вищої ймовірності абдомінального ожиріння. Початкова освіта (ВШ 1,53) та середня або вища освіта (ВШ 2,38) збільшували ризик порівняно з відсутністю формальної освіти. Але регіон Африки – це єдиний виняток, де середня та вища освіта були пов’язані з нижчими шансами (ВШ 0,64).

Також, у об’єднаній вибірці виявлено, що 21,7% учасників з нормальним ІМТ страждали від абдомінального ожиріння. Регіональний розподіл такий: від 15,3 % у регіоні Західного Тихого океану до 32,6 % у регіоні Східного Середземномор’я. Ліван мав найвищий рівень поширеності на національному рівні – 58,4 %. Натомість найнижчий рівень, близько 6,9 %, – спостерігався у Мозамбіку.