Конституційний суд визнав неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – ЗМІ
Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Відповідне рішення ухвалила Велика палата під час засідання у вівторок, – повідомив Укрінформу обізнаний співрозмовник у суді.
“Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу та контрольні повноваження НАЗК”, – поінформувало джерело.
При цьому співрозмовник агентства зауважив, що зобов’язання декларувати майно суд визнав конституційним.
Згідно з інформацією на сайті Конституційного Суду, Велика палата КСУ на закритій частині пленарного засідання 27-го жовтня продовжила розгляд справи за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України “Про запобігання корупції“, “Про прокуратуру“, “Про Національне антикорупційне бюро України“, “Про Державне бюро розслідувань“, “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу.
“У цій справі ухвалено рішення, повний текст якого буде оприлюднено на офіційному сайті Конституційного Суду України відповідно до вимог Закону України “Про Конституційний Суд України”. Рішення набирає законної сили з моменту його ухвалення”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.
Судді Конституційного Суду прийняли рішення в «справі про незаконне збагачення» тому, що вказали недостовірні дані у своїх деклараціях – НАЗК
Тим часом НАЗК заявляє, що судді Конституційного Суду прийняли рішення в «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого.
Це порушення статті 366–1 Кримінального кодексу України. 27-го жовтня судді голосували за визнання цієї статті неконституційною.
Це свідчить про наявність у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в прийнятті рішення.
Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов.
Так, у декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей.
У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.
«Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.
Зазначимо, що ще раніше під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного Суду Володимира Мойсика НАЗК встановило ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа.
Раніше НАЗК також склало адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.
Що кажуть в Офісі президента?
27-го Конституційний Суд ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування.
“Повний текст рішення Конституційного Суду поки не оприлюднений, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та Президента”, – йдеться на сайті ОП.
Українська держава створила систему електронного декларування та контролю статків посадовців і депутатів. Елементами цієї системи є не лише обов’язок визначених законом осіб декларувати майно та доходи, а й відповідальність за недостовірне декларування, а також контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. До сьогодні ця система працювала ефективно…
“На жаль, в Україні все ще є «бізнесмени від політики», які не можуть стерпіти, що спосіб їхнього життя, майно та доходи мають бути під контролем, а отже – чесними. Але, незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому разі, поновлені. Жодного відступу в антикорупційній роботі не допускаємо навіть гіпотетично”, – йдеться у тексті.
В Офісі президента очікують на публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі та усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню.
Там запевняють, що, в разі необхідності, президент використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності.
