Конфіскації та штрафи: як карають власників «євроблях» на Волині

В Україні штрафують на солідні суми за порушення строків розмитнення чи ввезення автомобілів на іноземних номерах відповідно до змін у Митному кодексі у 2019 році. Найсуворішим покаранням стали штрафи на 170 тисяч гривень або конфіскація автомобіля. І саме ці методи покарання були найпоширенішими у практиці волинських судів. Проте, навіть після рішення суду такі штрафи сплачують до 10% порушників.

Сила правди проаналізувала всі судові рішення у справах про порушення строків тимчасового ввезення і транзиту транспортних засобів у Волинській області з кінця 2019 року до лютого 2023-го. Йдеться, здебільшого, про легкові автівки, але також і про автобуси, причепи та інші транспортні засоби.

За оцінкою Міністерства фінансів у 2019 році, коли зміни набули чинності, в Україні було до 500 тисяч авто на «єврономерах», і Волинь у списку регіонів, де ними користувалися, ймовірно, була не останньою, зважаючи на прикордонне розташування.

Як «ловлять» порушників на «євробляхах»

Питання автівок на єврономерах в Україні було одним із доволі соціально та політично чутливих. Ймовірно, це одна із причин того, що навіть за 2019-2023 роки, коли аналізувалися судові рішення, правила і розміри штрафів за порушення строків тимчасового ввезення та транзитного доставлення змінювалися.

Так, у 2019 році високі штрафи в рамках так званої боротьби з «євробляхами» мали запровадити 24 травня. Потім рішення відклали на три місяці. Згодом у грудні 2019 року штрафи відтермінували до початку 2020 року. Також особливий період «нульового розмитнення» був у квітні-червні 2022 року в умовах повномасштабної війни.

Чинний Митний кодекс передбачає тимчасове ввезення авто і перебування його на території держави терміном до одного року із можливим продовженням на 60 діб за умови документального підтвердження «особливих обставин».

Існують також дві альтернативні популярні схеми ввезення автомобілів на єврономерах:

• стати на консульський облік, наприклад у Генеральному консульстві України в Польщі, що дозволяє їздити автомобілем на іноземних номерах 60 діб;
• ввезти автомобіль в режимі транзиту, що дозволяє їздити 10 діб.

На початку 2023 року Митний кодекс передбачає різні штрафи за перевищення строків тимчасового ввезення і транзитного доставлення транспортних засобів залежно від строку перевищення. Максимальне покарання за перевищення на 30 днів – 170 тисяч гривень або конфіскація транспорту. Найпопулярніші види порушень передбачені статтями 470 та 481 МКУ щодо порушення строків транзитного доставлення і тимчасового ввезення.

Існує чимало різних випадків, як можуть виявити порушення залежно від громадянства власника, реєстрації автомобіля і того, де його затримали. У волинських судах найчастіше розглядають два випадки.

У першому випадку громадянин України або іноземець ввозить в Україну автомобіль із іноземною реєстрацією і зобов’язується вивезти його впродовж року чи розмитними впродовж 10 днів залежно від режиму ввезення. Якщо термін спливає, а автомобіль не розмитнений, чи не вивезений, митниця має підстави направити документи в суд. Оскільки у більшості випадків митники вимагають максимальне покарання (170 тисяч гривень штрафу або конфіскацію), вони зазвичай направляють документи до суду вже після 30 днів, щоб добитися максимальної відповідальності.

В таких випадках в судах часто звучить формулювання «відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу». Йдеться про те, що митникам не потрібно шукати автомобіль, щоб оштрафувати його власника, адже вони мають зафіксований факт ввезення та відсутність факту розмитнення впродовж року.

Як розповіла речниця Волинської митниці Валентина Черниш, вони не мають ресурсів, щоб шукати всі автомобілі, які завезли через Волинську митницю і вчасно не вивезли або не розмитнили, тому направляють матеріали в суд на підставі наявних документів.

Другий типовий випадок пов’язаний із затриманням автомобіля або іншого транспортного засобу на митниці або на дорогах Волині. Найчастіше це роблять поліцейські. Транспорт вилучають, поміщають на штрафмайданчик та інформують митницю про цей факт. Митниця ж направляє матеріали в суд.

У рішеннях судів помітна тенденція не призначати конфіскацію автомобіля, якщо його вартість за оцінкою експерта вища за суму штрафу. Так, зафіксовані лише два випадки, коли конфіскований легковий автомобіль оцінили більше, ніж у 170 тисяч гривень. Це не стосується семи конфіскованих автобусів, які оцінили дорожче.

Ще одна тенденція: порушники не часто оскаржують рішення суду, навіть з високими штрафами. Апеляцію подавали лише на кожне п’яте рішення. Тим не менше, близько 70% апеляцій закінчувалися не на користь власників автомобілів.

Суди «карають», але порушники ігнорують штрафи

Загалом з кінця 2019 року по лютий 2023-го на Волині вилучили автівок та іншого транспорту на 46,1 мільйона гривень за порушення строків тимчасового ввезення і на 8,1 мільйона – за порушення строків транзиту.

Їх вартість за експертними оцінками, які використовували у прикордонному Любомльському районному суді, варіюється від 10 862 гривень за автомобіль «Volkswagen» до 1,237 мільйона гривень за транспортний засіб комерційного призначення (ймовірно вантажівку) «Volvo». Цікаво, що не завжди конфісковані автомобілі були класичними «євробляхами», тобто автомобілями західного виробництва. Конфісковували також і автомобілі «Lada 2107» та «Vaz 21063». Обидва, ймовірно, мали російські номери, адже належали громадянам Росії.

За словами речниці Волинської митниці Валентини Черниш, до початку повномасштабної війни конфісковані автомобілі продавали на аукціонах. Цим опікувалося державне підприємство «СЕТАМ». Автомобілі, які не вдалося реалізувати, передавали соціальним службам, дитячим будинкам сімейного типу тощо.

Натомість з 2022 року частину цих автомобілів передають в першу чергу на потреби військових частин та інших силових структур, що передбачено відповідними змінами до закону. Як повідомили у Волинській митниці, за 2022 рік зі складів Волинської митниці війську передали 184 транспортні засоби, які були конфісковані через порушення митних правил.

Проте зі сплатою штрафів за порушення строків тимчасового ввезення є проблеми. Так, за рішеннями волинських судів з 2019 року призначили штрафів на близько 36,1 мільйона гривень. Натомість за даними Волинської митниці, за цей час порушники фактично сплатили штрафів за нерозмитнені автівки на 3,8 мільйона гривень, тобто 10,5%.

Одна із причин такого низького відсотку сплати штрафів у тому, що більшість справ стосуються порушення строків тимчасового ввезення (ст. 481 Митного кодексу) і більшість порушників у них – іноземці. Найчастіше це громадяни Білорусі, але також і Польщі, Литви, Молдови, Нідерландів та навіть Кот д’Івуару. Відповідно, притягнути їх до відповідальності значно важче, ніж громадян України.

Чому і кому вдалося уникнути покарання за порушення митних правил

В окремих випадках власникам автівок на іноземних номерах вдавалося уникнути покарання або ж обмежитися усним попередженням за рішенням суду. Зокрема, є рішення якими «пожаліли» тих, хто передав автомобіль військовій частині. Також пом’якшувальними факторами за цей час суд вважав поломку транспортного засобу, важку хворобу, утримання неповнолітніх дітей, волонтерську діяльність, невеликий водійський стаж, а також пандемію Covid-19.

Ще один вихід, яким користуються порушники, була добровільна сплата 8500 гривень до того, як суд їх покарав. Така можливість передбачена пунктом 97 Розділу ХХІ Митного кодексу України.

Через велику кількість автомобілів на іноземній реєстрації, а відповідно і велику кількість справ, в Україні з’явилися адвокати та адвокатські об’єднання, які спеціалізуються на таких справах. Це, наприклад, адвокатське об’єднання «Казачук та партнери». Вони співпрацюють із об’єднаням власників автомобілів на іноземній реєстрації «Авто Євро Сила».

Як розповів юрист із цього об’єднання Микола Вальковець, найчастіше до них звертаються клієнти, які отримали протокол за частиною 6 статті 470 та частиною 6 статті 481 Митного кодексу України.

«Митники почали їх складати частіше після закінчення пільгового розмитнення «євроблях». Ці протоколи складають за порушення строків вивезення», – розповідає Вальковець.

За його словами, «Казачук та партнери» в більшості випадків отримує позитивні судові рішення в першій та апеляційній інстанції.

«Різні ситуації бувають та кожна індивідуальна. Є клієнти, в яких автомобіль технічно несправний, а саме тому вчасно не вивезений з території України, що підтверджується відповідними документами. Часто ми пропонуємо клієнтам перекваліфікацію цього штрафу. Наприклад, із частини 6 статті 470 МКУ, де штраф 170 тисяч гривень або конфіскація транспортного засобу, ми перекваліфіковуємо на штраф до 8500 гривень. Адже на момент вчинення правопорушення була відповідальність у розмірі штрафу 8500 гривень. Тобто це частина 3 статті 470, оскільки частина 6 вказаної статті набрала чинності лише у серпні 2019 року. Разом з цим, маємо позитивну практику та отримуємо позитивний результат», – пояснює юрист.

Із повномасштабною війною також в судах з’явився такий аргумент, як обставини непереборної сили. Але не для всіх.

«Якщо це автомобілі, в яких протермінування почалося під час повномасштабної війни або вони ввезені на період воєнного стану, ми посилаємося на війну як на непереборну обставину. Були клієнти, які передали свої автомобілі на потреби Збройних сил України, і мають підтверджуючі документи. Ці документи були підставою для закриття провадження у справі», – каже Микола Вальковець.

У справах про порушення строків тимчасового ввезення на Волині є ще одна особливість. Власникам автобусів, причепів та напівпричепів в окремих випадках вдавалося уникнути відповідальності через те, що митники не повідомили їм належним чином про строк тимчасового ввезення транспортного засобу. Цей строк зафіксували лише у відомчому програмному комплексі митниці, доступу до якого звинувачені не мали.