<
Інші розділи

Кінофестиваль Docudays UA 2021 вдруге відбудеться онлайн: що можна переглянути

Цей запис опубліковано більш як рік тому
08:11 | 28.03.2021 / Новини / , /
Перегляди
57
/ Коментарі відсутні

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA вдруге поспіль відбудеться онлайн — формат мав бути гібридним, але черговий локдаун вніс свої корективи.

Отже, відсьогодні й до 4-го квітня дивитимемося найкраще документальне кіно України та світу в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE, – пише Громадське.

Тема цьогорічного фестивалю — «Повне одужання». Багато стрічок і заходів будуть присвячені коронакризі та змінам у житті, які спричинила пандемія COVID-19.

Аби не розгубитися у традиційно насиченій програмі, читайте огляд і мерщій бронюйте квитки!

Конкурсна програма Docudays UA складається з трьох секцій: у DOCU/УКРАЇНА змагатимуться вітчизняні документалки, у DOCU/СВІТ — документальні стрічки світу (серед яких є й українська «Цей дощ ніколи не скінчиться»), DOCU/КОРОТКО — категорія неігрових короткометражок.

Поза конкурсом зібрані не менш цікаві фільми програм DOCU/ART (багато роздумів на тему природи мистецтва та його необхідності у скрутні часи, як-от пандемії), DOCU/ХІТИ та DOCU/МАЙСТРИ (документальні шедеври з усього світу) і DOCU/ЮНІСТЬ (історії дітей, перед якими постали недитячі проблеми).

Будуть також дві ретроспективи: польсько-французького режисера Кшиштофа Кесльовського та українського звукорежисера Бориса Петера (його роботи можна почути у фільмах «Українські шерифи», «Час життя об’єкта в кадрі», «Мій батько Євген» та «В. Сильвестров»). Програма Трубадури пропонує зануритися у світ любительського кіно Шотландії та України.

Окрім документального кіно, на Docudays UA є й документальна анімація від фестивалю Linoleum. У програмі Хто тут «здоровий»? мультиплікатори розмірковують про різноманітні ментальні стани, По-батькові — добірка робіт про татусів та їхні стосунки з дітьми і партнер(к)ами.

У межах правозахисної програми RIGHTS NOW! заплановано 11 дискусій про зміни в різних сферах життя, спричинені пандемією. До обговорення може долучитися кожен охочий, огляд і розклад програми можна почитати тут.

Зі структурою фестивалю більш-менш розібралися, тепер до стрічок, які не радимо пропускати.

Колектив (Румунія, реж. Олександр Нанау)

Доступний з 26 березня

Програма: фільм відкриття

Документальний хіт, представлений у двох номінаціях прийдешнього «Оскара». У 2015 році 27 людей загинули і 180 були поранені внаслідок пожежі в бухарестському клубі «Колектив». Після трагічних подій у лікарнях починають помирати навіть ті, чиї опіки не становили загрози для життя. Журналісти починають розслідування і крок за кроком розкривають масштабні оборудки у сфері медицини.

Земля Івана (Україна, реж. Андрій Лисецький)

Доступний з 30 березня

Іван Приходько — один з останніх народних художників України. Він самоук, живе в селі та створює наївне й чесне мистецтво. Одного ранку картини Івана випадково потрапляють на експозицію в Мистецькому арсеналі — головному виставковому центрі країни.

Чи проміняє герой маленьку сільську хатинку на бурхливе міське життя, а розливи Дніпра, сади та поля — на галерейні зали й товариство арткритиків та агентів?

Фільм-портрет «Земля Івана» розповідає про унікальні художні традиції, що зникають, а також про щасливу й гармонійну особистість, яка володіє цілим своїм всесвітом.

Кріт (Чилі/США, реж. Майте Альберді)

Доступний з 27 березня

Родина занепокоєна життям своєї матері в будинку для літніх людей. Приватний детектив наймає 83-річного Серхіо, аби той став агентом під прикриттям в установі. Чоловік дедалі більше поринає в життя пенсіонерів, водночас намагається виконувати свою роботу.

Дотепна й зворушлива стрічка чилійської режисерки Майте Альберді вже здобула відзнаки на кількох престижних кінофестивалях, а у квітні змагатиметься за «Оскар» у номінації «Найкращий документальний фільм».

Май далеко — май добре (Україна, реж. Ганна Ярошевич)

Доступний з 29 березня 

Фільм розповідає про молодого німця Мішеля, який полишає рідну країну і їде в маленьке віддалене село в Карпатах. Там на схилах гір він розводить унікальний вид тварин — карпатських водяних буйволів — і буквально рятує їх від повного зникнення. Розуміючи, що це — його покликання, Мішель вирішує назавжди залишитись в Україні. Випробуванням для мрії героя стає кохання до дівчини з рідного міста.

Розбитий ніс, пусті кишені (США, реж. Білл Росс IV, Тернер Росс)

Доступний з 27 березня

Маленький бар десь на задвірках Лас-Вегаса відзначає останній день роботи вечіркою для своїх. За стійкою збираються постійні відвідувачі. Вони п’ють, танцюють під Майкла Джексона, пускають феєрверки на паркінгу й провадять сумні розмови — здебільшого про те, де ж життя звернуло не туди. За час існування бару там утворилася окрема спільнота, яка балансує між стриманістю та розпустою. Для відвідувачів це прощання з місцем, де вони віднайшли сім’ю.

Казка про коника (Україна, реж. Уляна Осовська)

Доступний з 28 березня 

Початок війни на сході України змушує колишнього антирадянського активіста, а нині художника Анатолія Лютюка залишити мирну естонську столицю і з волонтерською місією вирушити в прифронтові зони. Супроводжує героя вирізаний власноруч дерев’яний коник, що оживе на екрані в анімаційних епізодах.

Живі (Німеччина\Мексика, реж. Ай Вейвей)

Доступний з 27 березня

Наприкінці вересня 2014 року студенти з мексиканського містечка Іґуала зазнали жорстокого нападу поліцейських і невідомих у масках. Шістьох студентів убили, ще 43 — викрали. Про їхню долю досі нічого невідомо. Відтоді родини студентів живуть у підвішеному стані, переживаючи наслідки насильства, що охопило мексиканське суспільство.

Автор стрічки — Ай Вейвей, найвідоміший сучасний китайський художник, «пекінський Енді Воргол», що створив собі ім’я та репутацію не тільки творчістю, а й відкритою протидією китайській владі.

Рози. Фільм-кабаре (Україна, реж. Ірена Стеценко)

Доступний з 27 березня 

Хроніка життя і творчості гурту DakhDaughters. Під час революції на Майдані 2014 року, у поворотний момент в історії країни, мистецтво допомагає героїням осмислити події та поглянути в очі суворій реальності з мудрістю й надією. Документальний мюзикл дозволить придивитися до кожної з артисток інтелектуального фрік-кабаре: відкрити для себе сім ролей, сім способів бути собою і сім життєвих кредо.

Цей дощ ніколи не скінчиться (Україна, реж. Аліна Горлова)

Доступний з 27 березня

Світова прем’єра стрічки відбулася на найбільшому фестивалі документального кіно в Амстердамі й виграла головний приз у своєму конкурсі. Герой картини — 20-річний Андрій Сулейман, син курда та українки. Через війну в Сирії родина переселилася на Донбас і потрапила в епіцентр нового конфлікту. Потужна візуальна робота і щемка історія молодого хлопця, який ніби застряг в одвічному колі життя та смерті.

Сіль з Бонневілю (Україна, реж. Семен Мозговий)

Доступний з 30 березня 

З маленького гаража на Святошині — до висохлого озера Бонневіль. Наздоганяємо мрію разом з українцями Максом і Назаром, які загорілись ідеєю зробити найшвидший у світі «Іж-49» і поставити світовий рекорд. Для цього героям необхідно потрапити на спеціальні заїзди в соляній пустелі у штаті Юта (США). Дорогою чоловікам доведеться з’ясувати стосунки один з одним і з собою. 

Майже класична спортивна драма від автора стрічки «Історія зимового саду», що перемогла в аналогічній категорії на Docudays UA-2019.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 Листопада, Вівторок
4 Листопада, Понеділок