Кабмін звільнив очільника Держспецзв’язку: йому оголосили підозру в заволодінні понад 62 млн гривень
Кабінет Міністрів звільнив голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрія Щиголя та його заступника. Їх підозрюють у заволодінні державними коштами в сумі понад 62 мільйони гривень.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, пише Громадське.
Щиголь очолював Держспецзв’язку з липня 2020 року. Він — бригадний генерал та кандидат юридичних наук. Перед тим, як очолити урядовий орган, з 2008 року по 2020 рік проходив військову службу на оперативних та керівних посадах у Службі безпеки України.
Також Кабмін звільнив з посади заступника голови Держспецзв’язку Віктора Жору. Він відповідав за цифровий розвиток, цифрові трансформації та цифровізацію.
Тимчасово виконання обов’язків голови Держспецзв’язку поклали на Дмитра Маковського.
Трохи згодом у НАБУ і САП повідомили, що Щиголь, його заступник та інші службовці підозрюються в заволодінні державними коштами в сумі понад 62 млн гривень.
За даними слідства, упродовж 2020-2022 років власник приватної групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробив схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.
Для цього вони залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, щоб уникнути відкритих торгів та забезпечити їхню перемогу, зазначили правоохоронці.
З цими компаніями підпорядковане Держспецзв’язку держпідприємство уклало договори на постачання програмного забезпечення та послуг на суму в понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею в понад 62 млн грн і заволоділи учасники схеми, пояснили в НАБУ і САП.
Зараз підозрюють шістьох людей:
- голову Держспецзв’язку та його заступника;
- гендиректора та співробітника держпідприємства;
- власника групи компаній (організатора схеми) та одного його працівника.
Дії усіх кваліфікували за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Це карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Розв’язується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу. Правоохоронці також встановлюють інших людей, які можуть бути причетні до злочину.