Заставне Іваничівського району: краєвиди древнього і мальовничого села з неба

Журналісти інтернет-видання «БУГ» за допомогою ДронаБУГа зняли краєвиди села Заставне Литовезької ОТГ Іваничівського району з висоти пташиного польоту.

Село невеличке: площа 2788 га, населення 607 людей, а дворів лише  307, проте дуже колоритне. Природа Заставного чарівна і захоплююча, адже розташувалося воно на квітучому березі річки Західний Буг.

Раніше село носило назву Жджари. Назва пов’язана з тим, що колись в давнину під час війни з татарами воно було повністю спалене, залишились лиш самі згарища – жар. На тому місці на палениці побудували нове село. У 1946 році Жджари було перейменоване на Заставне (так наявність застави стала причиною нової назви).

Історія села – древня. Початки бере ще з Х-ХІ ст. Його територія є споконвічною слов’янською землею, що входила до складу Київської Русі. В ХІV ст. село потрапило під владу литовських князів, а в ХVІ ст., коли об’єдналися з польською шляхтою, всі південні і західні українські землі опинились в тяжкому ярмі польських феодалів. До складу Росії всі волинські землі ввійшли після третього поділу Польщі (1795 р.). З того часу село стало прикордонним.

Однак, славиться воно не лише своєю давньою історією, а й неймовірною природою. На півдні села протікає річка Західний Буг, яка одночасно є кордоном Волинської і Львівської області. З усіх сторін, окрім східної, село оточене мішаними лісами і сосновим бором. Також додає барв 4 казкових озера – Цілебне, Кругле, Підкова й Старик.

Ще одним чудовим місцем Заставного є природний ландшафтний заказник «Заставненський», його площа становить 156,8 га. Це цінний природний комплекс, що включає лісові насадження сосни звичайної з домішкою вільхи чорної та берези. В заказник входить 4 озера, найбільше з яких озеро Цілебне, болотні масиви, лучні пасовища та канали.

У Заставному функціонує церква Димитрія Солунського, що належить до Київського патріархату і побудована  у  1997 році. Працює школа I-II ступенів, магазин, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), будинок культури та відділення зв’язку. Село газифіковане, центральна вулиця освітлена, а на трьох – прокладений асфальт.

Подивитися на вражаючі краєвиди цього мальовничого села з висоти пташиного польоту ми пропонуємо нашим читачам.