Як Вілентко гуртожиток ділив: в Іваничах сусіди з 2008-го року судяться за житлову площу

Конфлікт Гринюків та Іванчуків триває кілька років і дійшов до суду, міліції, прокуратури. В Іваничах сусіди не можуть поділити квадратні метри у гуртожитку, які їм наділював колишній селищний голова Віктор Вілентко.

Гуртожиток раніше стояв на балансі іваничівського цукрового заводу. На той час сім’я Гринюків володіла 2-ма кімнатами і кухнею, а сім’я Іванчуків – однією кімнатою, кухня була спільною. Потім гуртожиток перейшов на баланс Іваничівської селищної ради.

Рішенням №15 від 27.02.2006 року виконавчий комітет Іваничівської селищної ради вирішив затвердити рішення житлової комісії по розподілу житлової площі відповідно до кількості сімей в гуртожитках по вул. Заводській, 12, 14.

29-го серпня 2006 року рішенням виконавчого комітету №96  був зареєстрований ЖБК «Єдність», затверджено його статут та обрано головою кооперативу «Єдність» Нілу Гринюк, яка мала займатися технічними моментами, заключенням договорів, виготовленням документації.

26-го грудня цього ж року рішенням виконавчого комітету №173 був даний дозвіл кооперативу «Єдність» на реконструкцію гуртожитку №12 під житловий будинок за кошти кооперативу. Пізніше затверджено ескізний проект реконструкції гуртожитку під житло.

22-го лютого 2007 року виконавчий комітет Іваничівської селищної ради своїм рішенням №32 затвердив розподіл площі квартир між членами кооперативу «Єдність» по вул. Заводській, 12, сім’ї Гринюків  (подружжя, 2 доньки, внук) було затверджено загальну площу в розмірі  82.59 кв. м, а сім’ї Іванчуків (подружжя) – 31,82 кв.м.

28-го липня 2007 року голові кооперативу «Єдність» був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вул. Заводській, 12. Будівельні роботи відповідно до вищевказаного дозволу фактично закінчили в січні 2008 року.

Спочатку сусіди співіснували мирно. Конфлікти почались з квітня 2008 року, коли подружжя Іванчуків, які  володіють однокімнатною квартирою, захотіли збільшити свою житлову площу в будинку.

10-го квітня 2008 року сім’я Іванчуків прописали свою доньку Аліну Левчук в квартиру, а 11-го квітня того ж року тодішній голова Іваничівської селищної ради Віктор Вілентко з погрозами приїжджав до сім’ї  Гринюків (з їхніх слів), щоб віддали кімнату Іванчукам добровільно, на що вони не погодилися.  А згодом виніс рішення: сім’ї Ковальських  зменшити, а  сім’ї Іванчуків збільшити житлову площу. Таким чином хотіли забрати частину квартири в сусіда Ковальського, проте останні виграли справу в Іваничівському районному суді.

Іванчуки ж не  змирились і вирішили забрати кімнату з іншої сторони – в Гринюків. Віктор Вілентко виніс рішення в слідуючій редакції «…збільшити загальну площу житла Іванчук Л.О. з 31.82 кв.м. до 42.76 кв.м. за рахунок зменшення  загальної площі житла Гринюк Н.З. з 82.59 кв. м. до 67.18 кв.м».

Навіть за простим підрахунком можна встановити, що відповідно до цього рішення загальна площа житла Іванчуків повинна була збільшитися на 10.94 кв. м, в той же час як Гринюків площа повинна зменшитися на 15.41 кв.м. Різниця складає 4.47 кв.м.

Іванчуки прийшли з цим рішенням і без  відома  сім’ї Гринюків почали вибивати стіну та позабивали двері фанерою. Гринюки ж викликали поліцію (тоді ще міліцію). При них поліція вибила двері, Гринюки при правоохоронцях замурували вибиту стіну.

Працівники правоохоронних органів спочатку говорили, що у таких діях є складова злочину, згодом, вияснилося, криміналу в цьому вони не вбачають та притягувати до відповідальності нікого не будуть.

Прокуратура Іваничівського району також була на стороні Гринюків, проте тодішній прокурор Волинської області Гіль, який, подейкують, є родичем Іванчуків, заборонив продовжувати відстоювати права та інтереси сім’ї Гринюків.

Ніла Гринюк звернулася до Іваничівського районного суду з такими ж позовними вимогами що й і Ковальський, але суд незаконності рішення з боку Іваничівської селищної ради не вбачав, не враховуючи навіть всі фактичні обставини, які надавалися в процесі судового засідання.

Подружжя Іванчуків вважають, що мають право на більшу житлову площу. Їхня донька, до слова, позивалася до суду першою, проте програла справу.

Позивач Аліна Левчук не мала права подавати заяву в суд, бо житло було записане на її батьків. Вона надала протокол зборів про те, що маму її виводять з кооперативу, а її вводять. Але ж квартира їй тоді не наділялася! Левчук не була там прописана 5 років і взагалі не мала права претендувати на житло в гуртожитку.

“У 2007-му році зробили реконструкцію приміщення, а в 2008-му сусіди собі подумали, що їм замало житлової площі. Приписали в квартиру доньку і тодішній голова селищної ради Вілентко виніс рішення: нам зменшити, а їм збільшити площу.  Вони прийшли з тим рішенням і без нашого відома почали вибивати стіну. Ми викликали поліцію. Слідчий Фіськович допитував з криками, хамив, згодом закрив кримінал. Звертався з питанням: “Чого ти сюди прийшла, ти ж знаєш, що я не внесу факту до ЄРДР”. З цього можна зробити висновок,що поліція не зацікавлена у розкритті злочину. Прокуратура почала за нас судитися, передали справу на касацію”, – розповідає донька Гринюків Тетяна Азаркевич.

З подальшої розповіді Тетяни, її мама, інвалід 1-ї ї групи, поки перебувала в лікарні кооператив закрили. Про це дізналися аж в суді. Жителі створили ОСББ “Незабудка”, включили туди Аліну Левчук та визнали власницею квартири. Проте ОСББ не може створюватися, бо не всі квартири приватизовані.

“Таким же способом хотіли забрати квартиру в сусіда Ковальського, проте він виграв справу в суді. За маминою спиною він виступив головою кооперативу “Єдність” і вніс зміни до проекту. В загальному плані перш ніж затверджувати свій проект, потрібно було попередній скасувати. До того ж з документів видно, що 28-го він замовляє проект, а 17. 09 його обирають головою кооперативу – зрозуміло, що це фіктивні документи. При цьому як Ковальський може гарантувати оплату, коли кожен сам платив за свою житлову площу і замовляв проект. Ми заплатили за 3 кімнатну квартиру, а Іванчуки за однокімнатну”, – каже Тетяна.

Як видно з документів, про створення ОСББ ще тільки говорили, а печатку вже використовували. І ніхто в цьому не вбачає підробки документів, суддя Неверов в тому числі.

Ось протокол: відповідно, мають бути підписані присутні, а не тільки голова зборів та секретар.

Згідно Житлового кодексу норма житлової площі на 1 особу встановлюється в розмірі 13,62 кв.м. Якщо у квартирі Гринюків прописано 5-ро осіб, вони мають право на 68,45 кв.м, а не 67, 18, як планують в селищній раді. Іванчукам натомість збільшують площу до 42кв.м. на 2 людини.

Квартира – це приватна власність, ділити її можна лише за спільною згодою усіх власників. Адже люди вкладали в неї свої кошти, робили ремонти, купували майно. А ось взяти і тільки за згодою однієї сторони за один день поцупити частину квартири – це дія злодійська, незаконна і не справедлива. Це крадіжка, або мародерство.