Внаслідок спалювання стерні за липень на Іваничівщині згоріло 2 га урожаю пшениці

Сільськогосподарські господарства, фермери та одноосібники розпочали жнивну кампанію. Як свідчить аналіз попередніх років громадяни, не задумуючись над наслідками, часто спалюють післяжнивні залишки та стерню, що під час спеки може призвести до жахливих наслідків.

Від таких дій виникають пожежі на великих площах, як стерні так і зернових полях які ще не зібрані. Люди не задумуються над тим, що вітер полум’я перекидає на великі площі ліс та господарські будівлі, – інформують іваничівські рятувальники.

Попри неодноразові наголошення та роз’яснення громадянам щодо заборони спалювання сухої трави, післяжнивних залишків на присадибних ділянках, городах, поблизу лісових та торф’яних масивів в Іваничівському районі протягом минулих років виникали випадки травмування громадян під час таких пожеж. З початку жнивної компанії вже протягом липня місяця на території району виникло 2 випадки загоряння, внаслідок чого знищено близько 2 га пшениці на корню.

З метою запобігання спалювання сухої трави та післяжнивних залишків Іваничівський районний сектор Управління державної служби надзвичайних ситуацій у Волинській області спільно з екологічною інспекцією здійснюють профілактичні рейди населеними пунктами та навколо лісових угідь району.

Відтак палії можуть начуватися – штрафи їм гарантовано, адже за такі проступки внаслідок спалювання сухої трави громадяни несуть адміністративну відповідальність відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання лугів, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або порушення умов такого дозволу – передбачає накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За вищезгадані порушення відповідно до статті ст.241 Кримінального кодексу України «Забруднення атмосферного повітря» та ст. 245 «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» передбачено і кримінальну відповідальність. За це передбачене не тільки накладання штрафу на паліїв, але й позбавлення волі винуватців виникнення пожеж.

Окрім того, численних матеріальних втрат зазнає рятувальна служба. Адже кожен виїзд за сигналом «тривога» – це чималі затрати людських ресурсів, а також колосальні витрати пального.

Тому ще раз нагадуємо що основними причинами пожеж найчастіше стає необережне поводження з вогнем та нехтування елементарними правилами поведінки громадян – це не загашене або залишене без нагляду багаття, зумисне спалювання жнивних залишків, сухої трави та дитячі пустощі з вогнем. До пожежі призводить і недопалок чи сірник, кинутий з вікна автомобіля.

Пам’ятайте: спалювати суху рослинність, післяжнивні залишки на присадибних ділянках, поблизу лісових масивів, торфополів та вздовж доріг категорично заборонено! В разі виявлення випадків загоряння, не будьте байдужими і при можливості покличте допомогу та загасіть полум’я, в гіршому випадку телефонуйте в пожежно-рятувальну службу за номером «101».