“Справа не в грошах, а в тому, що паплюжать пам’ять про мого сина”, – мати загиблого на Сході бійця Віктора Рупи
Мати загиблого на Сході бійця Віктора Рупи Ольга Ткачук уже понад півроку намагається отримати одноразову допомогу. Вісім місяців у цій справі ведеться розслідування, але точне місце загибелі та причину смерті сина жінці так і не повідомили.
Експерти зазначають, що на час настання смерті вміст алкоголю в крові чоловіка становив 3, 21% . Саме через цей сумнівний факт родина так і не отримала одноразової допомоги. Мати загиблого бійця розповідає, що син ніколи не зловживав спиртним, довгий час працював таксистом.
“Пройшов медогляд, мав усі довідки, ніде не стояв на обліку. Якщо пив, то чому ж тримали там? Треба було відправити додому. І виходить так: як надати грошову допомогу – то пияка, а як воювати – ні?”, – додає Ольга Афанасіївна.
У цій загадковій справі багато недорозумінь. Родина бійця ще й досі не знає, де саме він загинув.
“В одному документі написали, що в містечку Кримське, Луганської області, в іншому – село Золоте, в третьому – Сіверодонецьк. Я не знаю, де загинув мій син! В Іваничах під його фото написано, що під Сіверодонецьком, у Луцьку – в містечку Кримське”, – розповідає мати Віктора Рупи.
У численних документах, які надходять Ользі Ткачук, ще й досі не вказано точної причини смерті бійця. Та й хлопці, що служили разом із ним, нічого не розповідають.
“Одні пишуть – неправильне поводження зі зброєю: сперся на автомат, рука впала і зброя двічі вистрілила у підборіддя. А прокурор із Краматорська надіслав документ, у якому написано, що злочин скоєно за частиною 1, ст. 115 – навмисне вбивство. Кажуть, ніби у стані алкогольного сп’яніння зайшов у якусь машину. Але у тому автомобілі можна знаходитися лише напівлежачи. Сісти, ще й спертися на автомат, не вийшло б.
На похороні мій брат підійшов до одного бійця, хотів розпитати. Збоку стояв інший військовий, хлопець дивився на нього і так нічого й не сказав.
Син дружив із однією волонтеркою. Вона час від часу їздить туди, не раз намагалася щось дізнатися, але тільки починає говорити на цю тему – всі відразу замовкають”, – розповідає Ольга Афанасіївна.
Коли Віктора Рупу привезли додому, то не знайшли військового квитка. У протоколі було вказано, що причина смерті – навмисне самоушкодження.
“Рік і 15 днів служив. Не був алкоголіком. Справа не в грошах, а в тому, що паплюжать пам’ять про мого сина після смерті.
Говорять, що того дня їх загинуло четверо. Син, який поїхав забирати Вітю, був першим у черзі, а після нього – ще три машини. І всі хлопці загинули о 04:20. Він хотів глянути на тіло, але відповіли, що немає на кого дивитися. А потім підійшов якийсь чоловік і каже: “Ти впевнений, що це він? То не він”. Тепер живу в такому незнанні.
Коли хлопці опускали в яму, то один з них сказав, що половина труни є пустою. Ми не відкривали, не бачили, кого ховаємо.
Не знаю, чи він загинув, чи ні. Мені сниться, що син живий. Я ж мати, мало бути якесь погане передчуття, але ніякої біди не відчувала. Казали, щоб швидко їхали його забирати, бо там щось “мутять””, – розповідає Ольга Афанасіївна.
Жінка пригадує, що востаннє син телефонував 29-го вересня і запевняв, що з ним нічого не станеться. А 2-го жовтня Віктора Рупи не стало…
Ольга Афанасівна оббиває всі пороги, аби дізнатися правду та отримати одноразову допомогу, адже у неї ще залишилося четверо внуків.
