Спогадами з дитинства про Святвечір на Різдво ділилися учасники зустрічі в Іваничах
11-го січня в Іваничівському народному історичному музеї відбулася зустріч, на якій спогадами свого дитинства про Святвечір на Різдво ділилася Віра Хом’як, голова громадської організації “Іваничівський Союз Українок”, активіст.
Найголовнішим, вона вважає, того довго очікуваного дня у її дитинстві була поїздка до дідуся з бабусею, де збиралася уся родина. Радість зустрічі із дідусем, тіткою, своїми двоюрідними братами і сестрами пам’ятно до сьогодні через багато десятків років.

Скільки емоцій і радості було від того, що дітям дозволяли прикрасити ялинку саморобними і купленими іграшками.
До світлиці дідусь заносив дідуха і ставив його на покутті, а до балки на стелі чіпляли різдвяного “павука”. На долівку стелили солому, а на стіл клали сіно, на знак того, що Ісус народився у стайні.
На стіл поверх сіна стелили білу вишиту скатертину, ставили страви. Їх мало бути дванадцять пісних. Поки жінки готували наїдки і напої, когось із малих хлопчаків час від час посилали на вулицю подивитися, а чи зійшла вже вечірня зірка. При її появі родина дружно сідала за стіл. Найбільше чекали діти на кутю з маком, медом, горіхами та родзинками, яка вважалася обов’язковою стравою на Святвечір.

Віра Хом’як також поділилася своїми спогадами про видання своєї збірки віршів “Віра. Надія. Любов”, яка вийшла друком до 2000-річчя народження Христа.

Багато цікавого про дідух, що він означає, з яких трав і зернових його складають, як зв’язують поділилася керівник гуртка з соломоплетіння районного будинку дитячої та юнацької творчості Лілія Назарук.

Захід був організований і проведений працівниками музею та будинку дитячої та юнацької творчості.
