<
Інші розділи

Пам’яті журналіста інтернет-видання “БУГ” Ольги Холмецької

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:39 | 31.05.2018 / Іваничі /
Перегляди
4
/ 1 коментар

Пам’яті Ольги Холмецької.

В історії інтернет-видання “БУГ” бували різні сторінки.

Змінювались журналісти, виникали нові рубрики, ми збурювали медіапростір скандалами, ділились радістю, обговорювали важливе. Співпереживали мешканцям міст і сіл, куди повертались на щитах Герої.

Моніторили проблеми району, полеміки сесій місцевих рад та перипетії парламентських реалій, тримали руку на пульсі подій регіону.

Народжувались діти.

Гортались сторінки…

І от сталось таке, чого не чекали.

Одну зі сторінок нашого видання зафарбовано у чорний колір…

Раптова звістка, про котру пишемо аж сьогодні, до кінця так і не усвідомивши – Ольги Богданівни Холмецької більше немає серед нас.

Останнього дня весни ми здійснили з нею останню поїздку, супроводжуючи її на місце вічного спочинку – цвинтар в селі Самоволя.

Ніби ж всі дорослі, пройшли чимало, життя закидало на передову, і неодноразово писали про людські трагедії – та стаємо по-дитячому безпорадними, коли втрачаємо когось самі…

Якось не віриш у те, що вже самі будемо писати матеріал, що на День села поїде не вона, що не розбудить зранку, аби сказати, що готує щось цікаве. Якось не віриш, що не принесе з вулиці світлини весни, яка торжественно зафарбувала Іваничі.

Ольга Богданівна мала свій стиль і пропускала чужий біль через себе – так природньо, жіночо і щиро.

Егоїстично думаєш про щось земне – про смачний борщик, який по-материнськи приносила на обід, про робочі моменти, про недописані матеріали та необроблені світлини, які залишаться для нашої внутрішньої історії.

Пустка, виїдаюча пустка. І сповільнюється час, і дивуєшся гамору навколо, чиїмось посмішкам – чому, невже вони не знають? Невже для них нічого не змінилось?
Якось на прощанні з однією вчителькою священик сказав її колегам, котрі почали споглядати на годинники: “Ви кудись поспішаєте? Уроки? А вона вже нікуди не спішить – бо вже там, де не запізнюются, де вже все сталось, лише в молитві ждуть того, чого чекаємо і ми всі – Суда Небесного…”

Інтернет-видання “БУГ” висловлює щирі співчуття родині, друзям та близьким Ольги Холмецької.

Вічна Вам пам’ять, Ольго Богданівно.

З любов’ю, Ваші колеги.




один коментар
  1. Вічна пам’ять такій світлій і хорошій людині. Шкода, що відходять найкращі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 Листопада, Субота