«Хто тут живе» в селі Жашковичі, Іваничівського району

Розширений сюжет проекту «Хто тут живе» на інтернет-виданні “БУГ”. Разом з ведучою Тетяною Дьоміною ми відправились в село Жашковичі, Іваничівського району.

Нам вдалось побачити церкву, яка була побудована в 1773 році, могилу повстанця Шума Олекси (Вовчка) та розвалини колишнього колгоспу, а також ми поспілкувались з старостою села Галиною Власюк та завітали в гості до Олександра Сиротюка, який був нагороджений орденом за жертовність.

Бонус. Відео села Жашковичі з висоти пташиного польоту.

Історична довідка.

В історичних документах, село Жашковичі (Володимирського повіту, Порицької волості, Волинського князівства, Литовської держави), вперше згадується у 1451р. великим князем Левом Свидригайлом, який передає село у власність Фетині Костюшко.

За давніми переказами власниками маєтків в нашому селі був пан Жашкевич, який заснував свій фільварок на території теперішньої ферми і перевів селян частково на панщину. Але це селянам не сподобалось і в знак протесту вони спалили маєток пана. Пан продав землю, а сам виїхав до Варшави. Село стали називати Жашковичами.

Після Жашкевича, з 1570 року село належало Івану Варійському. З 1583 року село належало Янушу Збаразькому, Брацлавському воєводі, і частково – князю Дмитру Козіки.

На території села в дореволюційний період жили два поміщики – Шумовський і Байковський. Один жив неподалік від церкви, другий – на території сучасної ферми. Про це свідчать викопні рештки їхніх будинків.

З 1921р. до 1939 р. село перебувало під владою поляків. За цей час поляки проводили політику полонізації волинського населення, запроваджувалась польська мова, на території села була започаткована польська школа в 20 –х роках ХХ ст. В церкві богослужіння велось також польською мовою.

В 1948р. почалась організація першого колгоспу ім. «Чапаєва», який згодом був перейменований в колгосп «Шлях до комунізму».
На даний час, землі села, належать Жашковичівському відділку дочірнього підприємства агрофірми «Луга-Нова», власник якої Ковальчук С. М.

В селі діє дитячий садок «Лелеченя», загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, будинок культури, два магазини, церква, фельдшерсько-акушерський пункт, а також є приміщення пошти і сільської ради.