Історія священника, який у 2015 році зголосився надавати душпастирську опіку воїнам на Сході.

Отець Юрій – один із перших священників, які у 2015 році зголосилися надавати душпастирську опіку воїнам на Сході. Тоді він разом із кількома духівниками пройшов коротку підготовку: навчалися тактичної медицини, психології, а також готувалися морально – адже всі розуміли, що служіння капелана на війні зовсім інше, ніж у цивільному житті.

Повідомляють на фейсбук сторінці 14 ОМБР ім. княза Романа Великого

– Я обрав Князівську бригаду, бо тут служило багато моїх земляків із Волині. Пригадую, як приїхав сюди вперше. Хлопці запитали чи не голодні. А я тоді був такий голодний, що словами не передати, – жартує капелан. – Та все ж чемно вирішив відмовитися. У відповідь почув: «У нас не можна відмовлятися». Запросили за великий стіл – прості, але надзвичайно смачні страви, щира атмосфера. І я подумав: як же пощастило потрапити до таких людей. Вони не знали мене, але вже переживали й прийняли, як свого. Згодом побачив, що так само тепло вони ставляться один до одного. У колективі панують відкритість, людяність і справжнє братерство.

Отець Юрій каже, що багато хлопців стали йому не просто друзями – майже рідними. З ними священник підтримує зв’язок і досі, хоча пройшли вже роки.

– Ми допомагаємо один одному нести важкий хрест війни. Бо в найважчі моменти рятує усвідомлення: поруч є той, на кого можна покластися. І навіть одне коротке слово, сказане в потрібний момент, може назавжди поєднати людей.

Тепер Юрій Здебський вже старший лейтенант капеланської служби. Воїни не приховують, що присутність капелана допомагає впоратися з багатьма труднощами на фронті.

Але секрет цього дива добре знає отець Юрій: працювати, молитися та дотримуватися гасла служби військового капеланства – бути поруч!

Щирі вітання нашим побратимам-капеланам з Днем військового капелана! Ваше служіння – приклад справжньої відданості та мужності.