Історія командира самохідної артилерійської установки на псевдо «Відьмак», який служить у 100 бригаді
28-річний Микола проходить службу в артилерійській батареї артилерійського дивізіону 100 омбр. Микола родом із Кадіївки (колишній Стаханов), яка з 2014 року знаходиться в окупації.
До 2022 року герой не мав жодного стосунку до армії, проте після повномасштабного вторгнення твердо вирішив одягнути піксель, аби стати на захист Батьківщини та помститися окупантам, розповіли на сторінці волинської бригади.
Військова кар’єра хлопця розпочалася на посаді навідника, проте вже невдовзі за якісне виконання службових обов’язків, гострий розум та неабияку мотивацію Миколу підвищили до командира гармати. На цій посаді він перебуває і зараз.
З чималим захопленням Микола розповів про свою бойову подругу – самохідну артилерійську установку 2С22 «Богдана», на якій разом із побратимами виконує завдання з очищення української землі від загарбників.
«САУ «Богдана» є легкою у використанні. Водночас ця установка має чимало нюансів, які потрібно враховувати під час експлуатації. Саме тому ми з побратимами чимало часу приділяємо вивченню її тактико-технічних характеристик, аби в подальшому ще ефективніше використовувати можливості «Богдани» задля знищення ворогів», – розповідає військовослужбовець.
Основною розрадою після виконання важких бойових завдань для Миколи є книги. Найбільше наш співрозмовник полюбляє фантастику авторства польського письменника Анджея Сапковського, відомого за романами про «Відьмака» – майстра меча й магії, який вбиває монстрів і різноманітні міфічні створіння у фентезійному світі. Тож і вибір позивного не змусив себе довго чекати – побратими охрестили Миколу «Відьмаком».
Втім, не книгами єдиними… Микола дуже любить футбол та є палким вболівальником донецького «Шахтаря». На запитання про мрії «Відьмак», не задумуючись, відповів.
«Хочу побачити гру улюбленої команди в українському Донецьку, але спершу треба здобути Перемогу над загарбниками і вийти на кордони України 1991 року».
Вдома ж з Перемогою на Миколу очікують рідні: батько Володимир Миколайович, мама Наталія Володимирівна, майбутня дружина Маргарита, а також пес Тошик.