Голова комітету ВРУ з питань свободи слова завітала до Луцька з робочим візитом

18 лютого у Луцьку відбулась зустріч за участю депутата Верховної Ради України Ігоря Гузя та голови комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, на якій, обговорювали тему “Майбутнє – за мовленням громад”.

Про захід повідомляють Волинські новини.

Так, наявність у кожній громаді свого мовника сприяло би активнішому розвитку регіональних ЗМІ, потрібних для обговорення базових проблем громади.

Про це йшлося під час зустрічі за участю депутата Верховної Ради України Ігоря Гузя та голови комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар 18 лютого в конференц-залі готелю «Україна».

Насамперед нардеп Ігор Гузь підкреслив, що захід не має жодного агітаційного характеру, а запланований у рамках робочого візиту Вікторії Сюмар на Волинь.

Своєю чергою, Вікторія Сюмар ознайомила присутніх із роботою комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

«Після Помаранчевої революції ми ставили перед собою цілком конкретні завдання. Я вважаю, що більшу частину з них нам вдалося виконати, тому що першою чергою мова йшла про обмеження російського впливу на український інформаційний простір… Ще раніше ми вели судовий позов про закриття російських телеканалів, і тоді вперше припинили мовити ключові російські телеканали в Україні.

Пізніше з’явилася заборона на трансляцію російських фільмів. Ми дали право Нацраді забороняти трансляцію будь-яких російських телеканалів, які подають інформацію, котра не відповідає дійсності, пропагандистського характеру тощо. Також у нас заборонені старі фільми, де є пропаганда органів влади та силових структур. У нас прийнятий закон про обмеження ввезення друкованої літератури, яка пропагує державного агресора. Цей закон працює набагато гірше, ніж закон про кіно. Чому? Тому що в сфері кіно є установа, яка стежить за тим, що показують телеканали. Це Нацрада, яка може припинити мовлення або накласти великі штрафи.

Стосовно закону про друковану літературу, то тут працює людський фактор. На жаль, Служба безпеки та митниця не достатньо добре працюють і пропускають таку літературу. Тут усе залежить від правоохоронних органів», – зазначила Вікторія Сюмар.

Окрім того, вона згадала, що загалом ситуація з українським кінематографом розвивається на належному рівні. До прикладу, було виділено близько 40 мільйонів доларів на підтримку вітчизняних стрічок через Держкіно.

«Це тим, чим ми пишаємося», – наголосила Вікторія Сюмар. І додала: якщо раніше Україна тільки споживала російські продукти, зокрема серіали, то зараз знімає достатньо, аби самій продавати свої продукти.

Водночас голова комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики зауважила, що ситуація на радіо теж сприятлива, адже квоти на україномовну музику перевиконуються, створюються нові українські музичні твори, які забезпечують розвиток конкурентного середовища.

Однак, як зазначила Вікторія Сюмар, багато законопроектів, підготовлених і поданих комітетом, блокуються, зокрема йдеться про закон про розпалювання мови ворожнечі чи підтримку друкованих видань, які проходять етап роздержавлення.

«У питаннях інформаційної політики наш уряд – абсолютно пасивний», – акцентувала Вікторія Сюмар.

Як додала, на її погляд, майбутнє – за мовленням громад. Мова йде про те, аби кожна громада мала свого мовника, що дозволило б запустити етап створення регіональних ЗМІ для обговорення базових проблем громади.