Екологи застерігають, що Шацькі озера можуть обміліти
Екологи кажуть, що Шацьким озерам загрожує небезпека. Внаслідок зміни клімату та розробки у Білорусі Хотиславського кар’єру вони можуть обміліти.
Шацькі озера, розташовані на території Любомльського та Шацького районів, належать до однієї з найбільших озерних систем Європи, – пишуть Волинські новини.
Для України ці водойми цінні не лише як унікальна екосистема, але і як відомий курорт, який щорічно відвідують десятки тисяч людей.
Через розробку у Білорусі Хотиславського кар’єру їм загрожує обміління. Щоосені працівники наукового відділу Шацького національного природного парку (ШНПП) реєструють сезонне зниження рівня води у Світязі. Фахівці пояснюють таке явище по-різному.
ЕКСКУРС У МИНУЛЕ
Шацький природний національний парк створили у 1983 році на площі 32500 га. Місцеві та столичні науковці доклали чимало зусиль, аби зберегти для нащадків унікальну поліську природу та один з найбільших природних озерних комплексів Європи.
У 2011 році ШНПП отримав статус тристороннього біосферного резервату «Західне Полісся». До його складу також увійшли Поліський парк Народовий (Польща) та Державний заказник Прибузьке Полісся (Білорусь).
Тоді, коли в Україні посилювали охорону Шацького поозер’я, у Білорусі лобіювали розробку Хотиславського кар’єру. Унікальне родовище піску і крейди розташоване в Брестській області. У білоруських інтернет-ЗМІ нам вдалося відшукати інформацію, що ці поклади виявили ще за часів СРСР. Але радянські вчені дійшли висновку, що розробляти кар’єр без шкоди для унікальної екології Шацьких озер неможливо. У Москві тоді вирішили заморозити проект. Та коли СРСР розпався, білоруси взялися видобувати пісок.
Першими на сполох забили науковці. У вересні 2015 року на брифінгу у Верховній Раді, який зініціював нардеп Ігор Гузь, свою думку висловив доктор біологічних наук Володимир Щербак:
– Унаслідок роботи Хотиславського кар’єру ми втрачаємо Шацький національний природний парк. Глибину розробки родовища піску заплановано до 70 метрів. Він може забрати всю воду з українських озер. Поступове обміління призведе до втрати генетичного розмаїття не лише Полісся, а й України. Ми вже реєструємо зменшення кількості видів водоростей, безхребетних, риб.
На цьому ж брифінгу тодішній директор ШНПП Володимир Захарко зазначив, що загроза обміління і зникнення озера Світязь – зовсім не надумана. Роботи на Хотиславському кар’єрі руйнують біосферу Світязю і можуть призвести до того, що з найбільшого озера України вийде кілька невеличких мілких. Понад те, постраждати можуть й інші водойми карстового походження, розташовані неподалік.
В ОБМІЛІННІ БІЛЬШЕ ВИНЕН КЛІМАТ?
Готуючи публікацію, ми звернулися по коментарі до різних фахівців. І їхні думки розділилися.
Марія ХРИСТЕЦЬКА, директор Шацького національного природного парку:
– Наразі рівень води у Світязі в межах норми. Наші наукові працівники регулярно проводять відповідні заміри протягом 35 років. Моніторимо власними зусиллями, держава на це коштів не виділяє. Маємо прибутки від власної господарської діяльності.
Найнижчий рівень води в озері фіксували у 2015 році. Це був результат бездощових літніх місяців і безсніжних зим. Минулої осені вода в озері відступила від берега, однак нині рівень нормалізувався. Ще навесні розтане крига і води додасться. Роботи на Хотиславському кар’єрі не завдають шкоди водоймі. Ми листуємося з білоруськими колегами, вони інформують, що наразі копають пісок. Ці роботи не порушують рівня води.
Борис БАБЕЛЯС, голова обласної організації Товариства лісівників України:
– На жаль, усі водойми каскаду Шацьких озер міліють. Минулої осені у Світязі вода відійшла від берега на 100 метрів. І хоча навесні вона піднімається, та не досягає того рівня, який був два-три роки тому. Загалом в Україні за останні три роки випало катастрофічно мало опадів. Клімат вносить корективи: зима – без снігу, літо – без дощів. Хоча озера карстового походження живляться підземними водами, ґрунтові води теж відіграють роль. За офіційними статистичними даними, торік рівень ґрунтових вод опустився на 1 м 30 см. Не останню роль відіграє пристрасть поліщуків до копанок на обійстях. І це не маленькі ямки, а великі й глибокі, в яких розводять рибу.
Павло ЯЩЕНКО,старший науковий співробітник відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАНУ:
– Наразі не можу стверджувати, що розробка Хотиславського кар’єру загрожує Світязю. Науковці регулярно спостерігають сезонні коливання рівня води в озері. Тричі на рік в один і той же час вимірюють його глибину і не фіксують різких змін. Не свідчать про якісь загрози і рослини, які є найчутливішими показниками змін. Найімовірніше, рівень води залежить від того, наскільки сніжною була зима чи дощовим літо. Справді, видобуваючи пісок, білоруси відкачують воду. Але ж вони теж розуміють, якими можуть бути наслідки. За найпесимістичнішим варіантом, озеро може «піти» за тиждень. Така особливість карстових водойм.
Я привернув би увагу до іншого питання – на осушені болота наступає ліс. А дерева, як відомо, «п’ють» багато води. Клімат змінився, на Поліссі вирощують кавуни і вони дозрівають. Спека сприяє розповсюдженню шкідників, гинуть сосни. Заростає озеро Нечимне, яке треба чистити. Осушену Прип’ять слід або проорати, або вже нехай росте ліс. Будемо мати дрова.
Володимир ЗАХАРКО, екс-директор ШНПП, заступник директора ДП «Прибузьке ЛГ»:
– Протягом останнього десятиріччя рівень води в Світязі почав падати. Ще п’ять-сім років тому помітного впливу на водні об’єкти не було. Рівень ґрунтових вод серйозно впав. Наприкінці сезону відпочинку коси на озері заходять в акваторію на 50-80 метрів. Рівень води падає в межах метра – який рік більше, який менше. Це – наслідок роботи Хотиславського кар’єру. Він працює на великих потужностях, іде відкачування ґрунтових вод – 15-17 кубів на добу. Біля кар’єру збудовано два потужні заводи, які виробляють будматеріали. Пісок видобувають відкритим способом, нині заглибилися на 20 метрів. Якщо об’єкт влізе в карстові пустоти, то за короткий проміжок часу може знизитися рівень води в озерах. Від кар’єру до озера Пісочного – 16 кілометрів, до Світязю – 21, до Турського і Святого – 5-6.
Кілька років тому ми побували у Білорусі біля кар’єру. Вся територія обгороджена. По периметру на віддалі 5 кілометрів прикріплені таблички «Проїзд заборонено». Думаю, це видобування загрожує і їм. У селах Малоритського району за кілька кілометрів від кар’єру зникає вода у криницях, страждають лісові насадження.
Наші сусіди в Європі прекрасно розуміють: озера – не тільки вода. Це ще й ліси, птахи, тварини. Зрештою, унікальні болота. Але природа не чекає і рятується сама – допомагають бобри. Їхні загати притримують озерний і ґрунтовий рівень води.
Прикро, що на тристоронніх зустрічах білоруси відмовчуються, коли ми починаємо говорити про обміління Світязю. Прикро, що на брифінг у Верховній Раді в 2015 році влада не відреагувала. Цю проблему треба розв’язувати на рівні МЗС, уряду і Президента. Бо за 30 років роботи Хотиславського кар’єру викачають десятки мільйонів кубів води (на кожен видобутий кубометр крейди буде відкачано 10 кубометрів води), що пропорційно до третини водних ресурсів Волині.
Тому його розробка може призвести до порушення водоносних горизонтів, які живлять Шацькі озера. Це зумовить інтенсивне зниження рівня ґрунтових вод, погіршення гідромеліоративного стану осушених земель, умов водопостачання та обміління озер. Однак білоруси не втомлюються казати, що розробка кар’єру не зашкодить природним водоймам Волині.
Ігор ГУЗЬ, народний депутат України:
– Обміління Світязю – велика проблема. Однак фахівці ШНПП кажуть, що глибина водойми коливається залежно від кліматичних умов. І 30 років тому рівень води в озері падав, коли були безсніжні зими та скупі на дощі літа.
Цією проблемою я опікуюся з 2012 року, відколи балотувався в цьому виборчому окрузі. Комісія з фахівців ШНПП постійно моніторить рівень води в озері. Щоб стверджувати, як розробка кар’єру впливає на стан водойми, треба проводити дорогі професійні дослідження. А наукові оцінки впливу на Світязь має давати Мінекології.
ПИТНА ВОДА БУДЕ ДОРОЖЧОЮ ЗА БЕНЗИН
Представник прес-служби обласного лісомисливського господарства Сергій Цюриць вважає, що видобуток піску в Хотиславському кар’єрі – різновид війни. А точніше, війни за прісну воду.
– Відомо, що у поліській зоні найбільші запаси прісної води. Нам треба боротися за кожен кубометр життєдайної рідини. А ми її забруднюємо, замулюємо, віддаємо білорусам. Воду треба затримувати. Бо невдовзі вона буде дорожчою за золото.
На його думку, розробка кар’єру – не корінь проблеми. Люди пробивають свердловини, роблять копанки на глибину до п’яти метрів. Це порушує баланс лісу, води, фауни і флори. У результаті необдуманих дій людини літр питної води може коштувати дорожче за літр бензину. А від цього постраждають усі.
