Дистанційка залишається, але не для всіх: які зміни чекають на школярів і вчителів

Міністерство освіти і науки оприлюднило план політики «Школа офлайн», за допомогою якого до очного навчання планують повернути 300 тисяч дітей.

МОН аргументує зміни необхідністю підвищити рівень якості освіти, – пише УП.Життя.

«Школа офлайн» є частиною наказу МОН №850 від 13-го червня 2024 року “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”.

Зміни почнуть діяти з 1-го вересня 2025 року.

Наразі майже 1 мільйон дітей навчається онлайн: близько 600 тисяч – в Україні, ще майже 400 тисяч – за кордоном.

Як зазначають у МОН, дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися, а відключення електроенергії перешкоджає їхньому навчанню.

Що пропонує МОН?

Інфраструктурні рішення

За даними МОН, 400 тисяч дітей через брак укриттів на прифронтових територіях навчаються дистанційно.

Цього року держава виділила 2,5 мільярда гривень на побудову укриттів. 57 проєктів уже отримали фінансування. Очікується, що після їхньої реалізації 25 тисяч дітей отримають доступ до безпечного навчання.

Проте потреби значно більші – необхідно побудувати ще 165 укриттів у восьми прифронтових і прикордонних областях.

Якщо побудувати укриття неможливо, громади закуповуватимуть автобуси, які підвозитимуть дітей до шкіл з укриттями. На ці потреби уряд виділив 1 мільярд гривень.

Також закуповуватимуть гаджети для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року.

Навчання за місцем перебування

Діти, які переїхали через війну, повинні будуть навчатися у школі за місцем перебування.

Щоб перевести дитину у школу за місцем перебування, треба:

• перевірити на сайті Інституту освітньої аналітики наявність вільних місць;
• подати заявку в обрану школу;
• поінформувати свою школу про переведення.

Якщо у ній немає укриття чи вільних місць, то учні зможуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі – за умови, якщо у класі набереться мінімум 20 дітей.

Якщо у школі за місцем перебування немає вільних місць, а для дистанційного класу не вистачатиме учнів – дитину треба буде перевести до іншої школи, яка забезпечує дистанційне навчання.

Також МОН запроваджує нові вимоги для дистанційної роботи шкіл:

• мінімум 20 учнів у класі;
• наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв);
• навчання відбувається синхронно з використанням цифрових інструментів.

Дистанційні класи можуть існувати:

• у повністю дистанційних школах;
• у школах, які працюють очно або змішано.

Кількість таких шкіл не обмежується.

Навчання дітей на тимчасово окупованих територіях

Для дітей, які перебувають на ТОТ, вводять нові формати навчання.

Йдеться про індивідуальне навчання (педагогічний патронаж):

• учитель підлаштовує графік дистанційного навчання під можливості та потреби учня – з огляду на безпекову ситуацію;
• навчають вчителі, до яких дитина звикла і яким довіряє;
• збільшується кількість годин на консультування учнів.

Якщо школа тимчасово припиняє роботу, дитина разом із вчителем переходить до іншої.

Якщо школа на ТОТ відповідає вимогам для дистанційних класів, перерахованих вище, то дитина може продовжити навчання в ній.

Зміни застосовуватимуться до учнів, які перебувають на ТОТ Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької, Харківської, Миколаївської областей та АР Крим.

Діти за кордоном

Діти за кордоном часто вчаться одночасно у місцевих школах та українських. Отже, отримують подвійне навантаження.

Щоб уникнути цього, МОН запровадило українознавчий компонент. Це предмети, які діти зможуть вивчати дистанційно – українська мова та література, історія України, захист України, географія тощо.

Що буде із вчителями?

Після перегляду мережі дистанційних шкіл частина вчителів може залишитися без роботи.

У такому разі МОН планує створити кадровий резерв. Щоб потрапити до нього, вчитель має заповнити заяву, засвідчену електронним підписом, та завантажити документи про освіту. Її розглянуть упродовж п’яти робочих днів.

Якщо педагога зараховують до кадрового резерву, він отримуватиме середню зарплату, яку розраховуватимуть для кожного окремо. Також вчитель повинен буде пройти спеціальне навчання.

Із резерву вчителі можуть перейти в іншу школу, де є вакансії, або мати гарантоване місце роботи на деокупованій території.

Державна служба зайнятості разом з МОН створять форму для збору актуальної інформації про вакансії для педагогів. Її надсилатимуть засновникам закладів освіти для заповнення та розміщуватимуть на сайті.

Що відомо про наказ №850?

Наказ №850 викликав суспільне обурення через порушення прав шкіл на самоврядування та прав внутрішньо переміщених осіб на індивідуальну освітню траєкторію, а також актуалізував питання про наявність укриттів.

Зокрема, свої зауваження до МОН надіслали Профспілка працівників освіти і науки України та Асоціація міст України.

24-го червня МОН звернулося до Міністерства юстиції із проханням повернути наказ для доопрацювання без державної реєстрації.

8-го липня на сайті Кабінету міністрів з’явилася петиція із вимогою скасувати наказ №850, яка за 4 дні набрала понад 27 тисяч підписів.

МОН вирішило створити робочу групу для його доопрацювання.

“Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Водночас дистанційна освіта – одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат у наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави“, – обгрунтував важливість повернення до очного навчання міністр освіти й науки Оксен Лісовий.