«До кожного треба мати свій підхід»: прикордонник із Волині розповів про військову службу в підрозділі

Військовослужбовець Держприкордонслужби Макар із Волині на офіцерській посаді з 2022 року. Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну він зустрів, завершуючи навчання на 4 курсі академії.

Незадовго після цього отримав перше офіцерське звання і розпочав шлях у Держприкордонслужбі. Історію захисника розповіли на ютуб-каналі 15-го мобільного прикордонного загону “Сталевий Кордон”, пише Суспільне.

За рекомендацією свого тата Макар ще в шкільних роках вступив до Волинського військового ліцею. Потому став курсантом Національної академії прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

“Академія привчає до режиму і до дисципліни. Можна бути відмінником по всім предметам, але якщо не буде дисципліни, то це гарантовано провал. Вона (академія — ред.) загнала мене в певні рамки, і я зрозумів, що ці рамки допомагають мені йти по життю”, — зазначив волинянин.

Бойовий досвід здобув влітку 2022 року на Донбасі у складі зведеного загону “Чоп-2”. У свій перший бойовий вихід Макар закріпився на 10 днів на одній із позицій, котра була під прямим вогневим контролем української армії. Спершу звикав до “прильотів”, та з часом почав розуміти як діяти.

“Виконували різні завдання. В основному це були задачі по закріпленню позицій та ведення оборонних дій. Хоча окремі прикордонники брали участь у штурмах та евакуаціях”, — пригадав військовий.

У підрозділі волинянина служать різні бійці: молоді добровольці, мобілізовані ветерани ще з АТО. Макар зазначив: практикують новоприбулих військових приєднувати у команди з бійцями, які вже мають реальний бойовий досвід.

“До кожного треба мати свій підхід. Як я кажу своїм бійцям і собі нагадую: “Боятися можна. Головне — керувати своїм страхом або направляти його в правильне русло”. Чим більше в тебе досвіду, практики, навичок, то страх проходить”, — зазначив військовослужбовець.

Зі слів прикордонника, основна мотивація бійців — захист своїх домівок, України та відстояння національних інтересів, а також бажання повернутися до своїх родин.