Для виходу війни з глухого кута потрібен масштабний технологічний стрибок, – Залужний
Стаття та інтерв’ю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного британському виданню The Economist про перебіг війни та ситуацію на фронті сколихнули Україну.
Залужний публічно озвучив те, про що вже багато часу говорили в Україні та світі – літній наступ у вигляді великої операції прориву та звільнення територій завершився. І перейшов у форму позиційної окопної боротьби, де ЗСУ звільняють територію у важких боях за кожну посадку і кожен метр, пише BBC.
Залужний відверто каже про причини, чому так сталось і ЗСУ не вдалось реалізувати стратегію прориву та виходу до Криму та Азовського моря. Він дає свій непростий рецепт, що треба зробити, що вийти із фактичного “глухого кута” на фронті.
Доля війни, як виходить зі слів Залужного, залежить від позиції та поставок Заходу, але багато чого, як можна прочитати між рядків, залежить і від політичного керівництва України.
ВВС Україна поспілкувалась із військовим, воєнним експертом та політологом, щоб краще зрозуміти, як варто сприймати програмні заяви Валерія Залужного та які наслідки це може мати.
Чому наступ не вдався і що потрібно
Видання The Economist опублікувало одразу три матеріали Валерія Залужного – невелику колонку, розширене есе (ЗСУ опублікували українську версію) та інтерв’ю із головкомом.
У цих матеріалах він сконцентрувався на п’яти чинниках, які завадили наступу та потрібні Україні для виходу з глухого кута на фронті.
Це сучасна авіація для панування в небі, радіоелектронна боротьба та безпілотники, засоби для контрбатарейної роботи та розмінування, а також мобілізація людських резервів для війни.
Залужний визнає, що план наступу був розрахований по натівських підручниках на чотири місяці, протягом яких ЗСУ могли дійти до Криму. Але цього не вийшло і українські сили просунулись усього на 17 кілометрів.
І головна проблема у тому, що те, що було потрібно для наступу, почали давати тільки зараз, каже Залужний. Тут він говорив і про західні танки, і про ракети дальньої дії ATACAMS.
Їх США надали тільки у жовтні, а про те, що вони дуже необхідні для наступу, Залужний писав ще у своїй програмній статті у вересні 2022 року.
Та стаття вийшла за кілька днів до надзвичайно успішного наступу на Харківщині, але зараз Залужний каже, що таких проривів без панування над противником в небі і в технологіях більше не буде.
Затримка на рік із наданням потрібних ракет та іншої зброї та техніки дозволили росіянам перегрупуватись після харківського провалу і створити потужні лінії захисту, вважає Залужний.
“Це було нам треба рік тому, а прийшло тільки зараз”, – каже він.
Ситуація фактично зайшла в глухий кут в окопах і зараз доводиться поривати фортифікації як під час Першої світової війни.
Але Залужний твердить, що повністю наступ не зупинився, однак він йде метр за метром, які даються надзвичайно великою ціною.
Окремо він наголошує на важливості сучасної авіації, натякаючи на надання F-16, яке прогнозують навесні наступного року.
Але і цей крок, за його словами, буде запізнілим. Адже Росія встигла підготуватись, модернізувавши свої системи ППО С-400 так, що можуть діставати аж за місто Дніпро.
Він твердить, що росіяни зазнають великих втрат, але не зважають на них.
Залужний визнає, що вірив у те, що може зупинити росію, знекровивши її війська. “Це була моя помилка. росія втратила щонайменше 150 тисяч загиблих. У будь-якій іншій країні такі жертви зупинили б війну”.
(Україна не називає цифри своїх втрат, проте західні ЗМІ оцінювали їх на рівні близько 70 тисяч вбитих).
При цьому Залужний згадав прогалини у законодавстві України, які дозволяють ухилятись від мобілізації в Україні.
В усіх трьох його матеріалах між рядків читається, що він і сам бере на себе частину відповідальності за планування наступу.
Яка мета Залужного?
У розмові з журналістами старший аналітик фонду “Повернись живим” та експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков каже, що головнокомандувач хотів чесно пояснити ситуацію та причини її виникнення.
На його думку, основний сенс медійної активності Залужного – не зафіксувати ситуацію на фронті, а пояснити, в чому полягає позиційна війна, чому її важко вести і що зараз необхідно Україні для зміни ситуації.
“Це ж про управління очікуваннями на майбутнє, а також спроба пояснити, чому в рамках літньої кампанії 2023 року для Сил оборони України стало викликом долати позиційність”, – додав Бєлєсков.
Експерт нагадує, що у Першій світовій війні, на яку посилається Залужний, позиційний етап тривав з 1915 по 1918 рік, і лише потім стався прорив.
“Важливо те, що після такого системного бачення від Залужного ми фактично поклали відповідальність на наших партнерів”, – наполягає експерт.
До прикладу він згадує ситуацію з F-16, певну кількість яких Україна отримає в 2024 році. Бєлєсков каже, що їх одразу буде небагато, можливо, всього 12 бортів.
“F-16 в тій кількості, які ми зможемо отримати в 2024 році, точно не зможуть самі по собі допомогти подолати позиційність. Тому давайте правильно управляти очікуваннями, що зможуть і не зможуть F-16 в кампанії 2024 року”, – наполягає експерт.
Експерт не виключає, що ситуацію з позиційної війни може вивести і росія, якщо наважиться на новий масштабний наступ, схожий на той, що був на сході України у першій половині 2023 року.
“Сказав правду”
“Залужний сказав правду”, – заявив журналістам експерт, ексволонтер, а нині оператор БПЛА 59-ї бригади Олександр Карпюк.
Він нагадує: про те, що не можна наступати широким фронтом без переваги у повітрі, говорили давно. Мінні поля стали непрохідними, адже росіяни контролювали їх за допомогою штурмової авіації та винищувачів покоління 4++. Україна їх не має і невідомо, коли отримає.
Теж саме Карпюк каже і про далекобійні ракети ATACMS, які дали тільки зараз, і то невелику кількість. Та навіть обіцяні західні танки, як він нагадує, прийшли вчасно не всі, а частина з них була в несправному стані.
“У нас не вистачає всього на ті цілі, які нам нарізали. Ми зробили кілька разів диво для Заходу – на Харківщині і на Херсонщині. Але вікна можливостей цих див закінчились, бо ворог вчиться воювати”, – наполягає Карпюк.
Сам він зараз воює під Авдіївкою і твердить, що після перших розбитих колон і провалів росіяни швидко адаптуються.
“Але добре, що в нас главком реаліст і розуміє, що потрібно фронту”, – додає військовий.
Карпюк нагадує, що без переваги у повітрі неможливі атаки бронетанковими групами.
“Тому українська армія втілює інший сценарій – вибиває артилерію з живою силою на лінії і переміщується на їхні позиції – все, посадку взяли. Працюємо на іншу посадку. Так, це забирає багато часу, це і є позиційна війна”, – каже Карпюк.
При цьому він вважає, що навесні, якщо Україна й отримає авіацію та багато іншого з переліку Залужного, великих операцій та проривів все одно навряд чи варто чекати.
“Ми будемо писати нову сторінку війни, але це не буде великий прорив техніки. Тому що їй працювати важко, може бути новий формат бойових дій, а як це буде – покаже тільки реальна практика на полі бою”, – додав він.
А відомий військовий волонтер Юрій Касьянов, який багато років займається дронами та зараз воює, вважає, що Залужний визнав і частину своєї провини.
“Головнокомандувач визнає, що помилявся в оцінці ситуації, у плануванні та прогнозуванні. Відкрито і без прикрас говорить про те місце, в якому ми зараз опинилися. Пропонує шляхи вирішення найважливішого завдання – звільнення України”, – вказує Касьянов у себе в фейсбуку.
“Відставка Залужного буде фатальною помилкою”
Стаття Залужного – це своєрідне послання Заходу і відповідь на їхні питання щодо стратегії війни, вважає політичний аспект політолог Володимир Фесенко.
Він переконаний, що це сигнал і західним партнерам, і українцям, що війна переходить в іншу фазу.
“Щоб не було зайвих ілюзій. Краще гірка правда, ніж політичні фантазії та завищені очікування”, – вважає Фесенко.
Залужний, вважає він, зробив прагматичний висновок і надіслав сигнал партнерам, але і українській публіці теж корисно розуміти об’єктивну ситуацію.
Політолог робить два висновки зі слів Залужного про позиційну війну та нерухому лінію фронту.
Перший вихід, про який згадує Залужний – це готувати ресурси і резерв, які можуть змінити ситуацію на користь ЗСУ.
Другий вихід, який зчитує Фесенко у статті, але Залужний про це прямо не говорить, – перемовини про мир.
“Не може бути нескінченної війни, рано чи пізно доведеться домовлятись. Будь-який експерт може зробити такий висновок з цього матеріалу”, – наполягає він.
Одне із послань Залужного, як звертає увагу Фесенко, адресоване чисто до політичного керівництва України. Це стосується поповнення особового складу і посилення мобілізації.
Частково це відповідальність генштабу, а частково – влади. Адже, як нагадує експерт, президент ще не підписав закон, який дозволяє знизити вік мобілізації з 27 до 25 років. Можливо, про це говорив Залужний, коли згадував про законодавчі перепони.
“Тому це послання і Заходу, і політичному керівництву. Як часто у нас робиться – через Захід сигнал швидше доходить до своїх потрібних кабінетів”, – жартує Фесенко.
Деякі експерти вже припускають, що така колонка могла би бути “криком душі” перед потенційним звільненням. Нещодавно у статті Time йшлось про те, що влада планує звільнити якогось топгенерала за провал контрнаступу.
Проте Володимир Фесенко в такі версії не вірить.
“Це була б найбільш фатальна помилка президента – спроба звільнити Залужного. Це найгірше, що можна зробити. Це автоматично зробить його головним конкурентом Зеленського”, – наполягає Фесенко, а тому не вірить у такий крок.
“Зараз Залужний сконцентрований на війні, а якщо його вичавлять із ЗСУ, то залишиться один шлях – політика”, – прогнозує експерт.
Володимир Фесенко визнає, що в ОП, можливо, є ревнощі у бік главкома, але переконаний, що в команді президента розуміють усі наслідки такого радикального кроку.
