Як «грішили» волинські посадовці 200 років тому
Сумський історик Сергій Дегтярьов на основі документів провів цікаве дослідження на тему «Нагляд за діяльністю бюрократичного апарату Російської імперії в першій половині ХІХ ст.: на прикладі українських губерній». В науковій праці є багато цікавих фактів, що стосуються порушень в роботі волинських чиновників 200 років тому.
Наоснові аналізу дослідник дає характеристику чиновницькому апарату Волинської губернії часів ХІХ століття. Що з тих часів змінилось, вирішуйте самі, – пише ВолиньPost.
В 1815 році у Волинській губернії, виявляється, усі страждали від беззаконня, що здійснювалось посадовими особами місцевих установ. Населення часто скаржилося на зловживання, які мали місце під час рекрутських наборів, при постачанні кормів та запасів для армії, на відбір коней та крупного рогатого худоби у. Вказувалось, що всі податки і військові повинності збирались в значно завищених розмірах, що дуже обурювало населення.
В одній із скарг жалівся волинський граф Стройновський із сімнадцятьма дворянами Володимирського повіту, що окрім податків у них вимагали хабарі. Навіть Імператор називав Волинську губернію як губернію «примерной по злу, в ней гнездившемуся». Скаргу графа Стройновського підписало ще 154 поміщики Волинської губернії. І лише тоді на Волинь відрядили в 1816 році таємного радник Сіверса.
Треба віддати належне, що під час подібних ревізій масових «чисток» у лавах чиновників не відбувалося. Волинь цього разу не стала винятком. Причин було кілька. По-перше, поки перевіряючий добирався до місця перевірки, на Волині вже знали, що він прибуде і службовці до моменту початку ревізій встигали приховати значну частину порушень і зловживань. По-друге, перевіряючі як представники вищої влади не були зацікавлені в широкому розголосу масових зловживань всередині державного управлінського механізму, адже по суті це була дискредитація «чиновницького мундира».
В часи Миколи І при перевірках роботи чиновників за серйозні порушення «без видимих слідів зловживань», не віддаючи під суд, звільняли з посад. Натомість за часів іншого правителя Олександра І волинських чиновників за порушення відразу віддавали під суд. Чиновники, які займали найвищі посади, взагалі могли бути не покарані.
На Волині був випадок, коли волинський губернатор Каменський дуже жорстоко побив свого віце-губернатора. Знаєте, як його покарали? Перевели на посаду губернатора Костромської губернії.
У першій половині ХІХ ст. за ефективністю державних установ і поведінкою їхніх працівників в провінції стали спостерігати також чиновники для особливих доручень (посада заснована в 1826 р).
Робили вони це на вимогу губернатора, а результати спостережень викладали в рапортах-звітах.
У 1839 р діяльність поліцейських установ та офіційних осіб у Волинській губернії перевіряв ротмістр Стогів. Його характеристики чиновників були чіткими і лаконічними, часто містили спостереження за особистими якостями людини.
Під час перевірок увагу Стогова звернули на себе сімнадцять волинських поліцейських чиновників, про яких він і склав відповідні характеристики. Наведемо деякі з них. Так, поліцмейстер з міста Кременця підполковник Волянський був охарактеризований як здібний і професійний чиновник, обережний, але схильний до підозр, запальний і не завжди доступний для простих жителів. Пристав цього ж міста Павлович був зухвалим і гордим, любив хабарі і викликав до себе ненависть з боку місцевого населення. Секретар повітового суду Ковальський також характеризувався як хабарник і майстер заплутувати справи так, щоб отримати від цього особисту вигоду.
Справник Добровольський був активним і сумлінним чиновником, але зверхньо поводився з поміщиками і підлеглими. Старший засідатель земського суду Дембіцький, «не далекого розуму», але сумлінний, безкорисливий. Про секретаря суду Чеховському вказувалося, що він здатний, добре орієнтується в справах, але бажає мати звідусіль користь для себе. Має велику родину. Таким чином, не дивлячись на чіткість характеристик, за останньою оцінкою Стогова бачимо, що і для нього характерні «подвійні стандарти» – користолюбство секретаря суду для нього виправдовується його здібностями і наявністю великої родини. Про низку чиновників Стогів залишив цілком позитивні відгуки.
