«Чорнобиля не буде», – науковиця про ймовірні наслідки теракту на Запорізькій АЕС

Голова ГУР Кирило Буданов заявив, що ситуація навколо ЗАЕС «ніколи не була настільки серйозною, як зараз». З його слів, план підриву окупантами АЕС вже повністю розроблений та затверджений.

Після цього у ЗМІ з’явилося чимало публікацій на тему, як підготуватися до ймовірної катастрофи. Найбільше дискусій розгорнулося навколо йоду: чи дійсно треба його приймати після аварії. Люди почали купувати розчини та таблетки з йодом, а деякі навіть приймали його для профілактики, пише Українська правда.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський повідомив, що росія ймовірно готується вчинити теракт на Запорізькій атомній станції, який може призвести до викиду радіації.

Журналісти поспілкувалися з кандидаткою біологічних наук, старшою науковою співробітницею Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Оленою Паренюк про ймовірні наслідки катастрофи на ЗАЕС, чого очікувати, до чого готуватися і що робити, якщо щось станеться.

Не буде ані Фукусіми, ані Чорнобиля

Коли говорять про аварії на атомних станціях, то зазвичай згадують дві трагедії: в Україні та Японії. Йдеться про катастрофу на Чорнобильській АЕС 1986 року, яка була спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока, та про радіаційну аварію АЕС у префектурі Фукусіма 2011 року, яка виникла внаслідок найдужчого за час спостереження землетрусу в Японії.

Зі слів Олени Паренюк, наразі в Україні малоймовірні повторення обох трагедій. Науковиця говорить, що стандарти експлуатації атомної станції, зокрема ЗАЕС, місять різні сценарії ймовірних катастроф. Це й втрата охолоджувачів, вибух генераторних установок, землетрус і навіть падіння на станцію літака.

Алгоритм дій у таких ситуаціях різний, саме цим і пояснюється велика кількість порад про те, що робити у випадку катастрофи.

Утім, фахівчиня запевняє, другого Чорнобиля не буде. Енергоблоки Запорізької АЕС значно краще захищені, ніж у Чорнобилі. Реактори станції накриті такими самими саркофагами, як і Чорнобильський після вибуху, тільки значно кращими. Також на ЗАЕС інші конструкції реакторів.

У Фукусімі на момент аварії станція втратила зовнішнє живлення, однак перейти на автономне не змогла, тому що генератори затопило. Унаслідок цього помпи, які відкачували воду, перестали працювати, а радіонукліди стали виходити назовні. Все це сталося через землетрус.

Олена Паренюк зазначає, що такий сценарій у нас ймовірний. За час війни станція вже 7 разів втрачала зовнішнє живлення, однак перехід на автономне відбувався стабільно.

«Дизельні генератори витримували. Адже на всіх станціях застосований так званий “фукусімський пакет покращень”», – розповідає науковиця. – «»Окрім того, на ЗАЕС призупинено і охолоджено 5  реакторів. Перегрітий наразі лише один, однак він був зупинений у вересні 2022 року».

«У Фукусімі на момент землетрусу всі реактори виробляли енергію. Зупинені вони були тільки після того, як спрацював аварійний захист реакторів, що вимкнув їх», – говорить Олена Паренюк.

Чому не треба пити йод

Запорізька АЕС фактично не працює вже 9 місяців. Як пояснюють у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки, при гіпотетичній аварії чи теракті на ЗАЕС викид радіоактивних речовин не міститиме ізотопів йоду.

«З моменту зупину енергоблоків ЗАЕС пройшло щонайменше 34 періоди напіврозпаду даного ізотопу йоду. Тобто його активність в останньому зупиненому реакторі на ЗАЕС зменшилась в мільярди разів порівняно з вереснем 2022 року», –  пояснюють у центрі.

Олена Паренюк також підтверджує, що ніякого радіоактивного йоду на ЗАЕС вже немає, тому і профілактика не потрібна.

Йодна профілактика – це насичення щитоподібної залози стабільним йодом для унеможливлення поглинання нею радіоактивних ізотопів йоду та запобігати її опроміненню.

Однак жоден сценарій подій на ЗАЕС не потребує її проведення.

Які наслідки вірогідні

На думку Олени Паренюк, у разі теракту на ЗАЕС викид інших радіонуклідів не виключається. Однак в яких обсягах і на якій території, буде відомо тільки після катастрофи, якщо вона станеться.

Тому її порада – читати офіційні джерела та виконувати розпорядження влади.

Найбільша ймовірна загроза, на її думку, полягає у можливому забрудненні води. Науковиця порівнює викид радіонуклідів з розсипаною сіллю. Якщо це станеться на проммайданчику ЗАЕС, то “сіль” можна буде зібрати там же, однак якщо піде дощ і змиє її у річку, то там вода також стане радіоактивною «ропою».

Тому перша порада для людей, які мешкають у найближчий до ЗАЕС зоні, у разі катастрофи, не пити воду з Дніпра.

Воду, зокрема технічну, краще заготовити заздалегідь у пляшки. У випадку аварії користуватися можна буде лише водою з артезіанських свердловин.

Також Олена Паренюк радить заготовити на перші кілька діб їжу у закритих контейнерах, а також підготувати рукавички та респіратори.

Що стосується подальших наслідків, то все залежить від того, що саме станеться на станції: вибух чи просто витік небезпечних речовин. Від цього залежить територія розповсюдження забрудненої води. Якщо вона інфільтрується у ґрунтові води, то на певних територіях не можна буде вживати вирощені там сільськогосподарські культури. Однак, щоб з’ясувати це, треба робити її проби та дослідження, адже є шанс, що вона не вийде за межі так званої захисної зони, де заборонено щось вирощувати.

«Україна – це одне з найкращих місць у світі, де можна пережити атомну катастрофу. Бо у нас вже є досвід Чорнобиля. Ми знаємо, як вирощувати урожай на забруднених територіях, без ризиків для здоров’я споживача.

У Японії вже повернули понад 90% забруднених земель у сільськогосподарське використання. Так, звісно, якщо щось станеться, на забруднених територіях буде не просто жити, однак це однозначно не кінець світу», – каже Олена Паренюк.