Про розвиток туризму у Володимирі-Волинському: реалії та перспективи

13-го травня в залі засідань Володимир-Волинської міської ради відбулося засідання координаційної ради з питань розвитку туризму. На ньому представники міських структурних підрозділів, депутати та громадські діячі обговорювали стан виконання програми розвитку туризму за останні місяці та перспективи цієї галузі в цілому.

Більшість із запланованих заходів та проектів було реалізовано, хоча варто зазначити, що кількісно та якісно вони практично не відрізняються від минулорічних. Ті самі ярмарки, пленери, виставки та нечисельні презентації. Такі заходи без сумніву потрібні, але як вони вплинули на розвиток туризму в місті, якщо в них не брали участь туристи? Залишимо це питання відкритим.

Хоча є й цікаві ідеї, що повинні розімкнути це коло одноманітності, яким оточені мешканці нашого одвічно перспективного міста. Це новий конкурс на міський логотип та слоган, із якого почнеться туристична ідентифікація міста, та конкурс “Смачна візитівка Володимира”. Останній полягає у визначенні найцікавішої, найоригінальнішої, а головне – найсмачнішої страви, яку повинні запропонувати місцеві заклади громадського харчування. У перспективі цю страву будуть рекламувати як міську “фішку”, що відіграє свою роль у комплексі заходів із приваблення туристів як з України, так і зі всього світу. Про умови участі у цих конкурсах та їх перебіг читайте на сторінках нашого видання згодом.

У розділі “Різне” учасники засідання пропонували на розгляд ради кілька ідей, які могли б привабити туристів до Володимира-Волинського. Так, Олена Кандиба запропонувала укріпити вали городища та встановити на них оглядовий майданчик. Ідея цікава та варта уваги, але директор історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир” Володимир Пикалюк запевнив присутніх, що вона практично нездійсненна. Адже вали городища є історичною пам’яткою державного значення та будівництво на них заборонено законом.

Було ще кілька пропозицій стосовно розвитку туристичної галузі – це і створення інтерактивних об’єктів, і розвиток паркових зон міста. Їх не надто активно обговорювали, адже щодо жодної з них не написано ні проекту, ні кошторису, ні бодай плану, який би описував їх реалізацію. Це були просто озвучені з місця ідеї, які такими і залишаться, якщо не знайти фінансування та не взяти на себе відповідальність щодо втілення їх у життя.