12 кроків деокупації Криму: оприлюднили напрацювання РНБО
Секретар РНБО Олексій Данілов оприлюднив 12 кроків деокупації Криму, які розробляються Апаратом РНБО України із залученням широкого кола фахівців та експертів.
Деталізована і юридично вивірена програма розробляється Апаратом РНБО України із залученням широкого кола фахівців та експертів, що буде відображено в новій редакції Стратегії деокупації Криму, – написав на своїй сторінці Данілов у фейсбуці.
“Для московського сміття хочу дохідливо намалювати поки що широкими мазками, як Україна буде деокуповувати Крим”, – йдеться у повідомленні.
Секретар РНБО оприлюднив наступні 12 кроків:
1. На суспільне обговорення буде винесено питання щодо проєкту та місця розташування в Криму пам’ятника “русский военный корабль идёт на@#й”.
2. Крім кримінального переслідування за колабораціонізм і держзраду розробляється люстраційний механізм персональної оцінки, яким, зокрема, визначається рівень відповідальності та ступінь залучення конкретних осіб, громадян України, жителів Криму до підтримки діяльності окупаційних адміністрацій, що передбачає зокрема обмеження прав участі у виборах – обирати і бути обраними.
3. Стосовно державних службовців, суддів, прокурорів, працівників правоохоронних органів та інших категорій осіб, які станом на 2014 рік знаходились у штаті органів влади України, МВС, СБУ, МОУ та ін., а після лютого 2014 року працювали в російських окупаційних структурах, українські суди визначать, чи підлягають вони кримінальній відповідальності. Але якщо не підлягають, вони позбавляються державних пенсій в тому числі із забороною подальшого працевлаштування на роботу в держорганах і органах місцевого самоврядування України.
4. Росія або інше формування, яке буде претендувати на правонаступництво, забезпечує безумовну і повну видачу всіх підозрюваних у державній зраді та в інших кримінальних злочинах осіб, як громадян України, так і громадян Росії, причетних до воєнних злочинів (міжнародні злочини, що не мають строків давності – геноцид, воєнні та проти людяності), скоєних на території нашої держави в цілому і Криму зокрема.
5. Пропагандисти – журналісти, медійники та різного роду експерти, які сприяли окупації, мілітаризації дитячого виховання та розпалюванню ворожнечі проти України українців, кримських татар та інших національностей – група особливої уваги, злочини яких будуть розслідувані українськими, а за необхідності міжнародними правоохоронними структурами.
6. Громадяни Російської Федерації, які незаконно приїхали проживати на Кримському півострові після лютого 2014 року, мають негайно залишити територію України у визначений законом термін.
7. Правочини, вчинені не за українським законодавством після лютого 2014 року, в тому числі щодо нерухомого майна, визнаються нікчемними – закон, який діє вже 9 років. Право власності на майно залишається за громадянами України. Якщо воно привласнене або націоналізоване, майно повертається власникам.
8. Транспортний перехід у місті Керч Автономної Республіки Крим демонтується з метою забезпечення повної свободи мореплавства в рамках програми відшкодування збитків.
9. Реалізується комплексна програма “Детоксикація” – нейтралізація наслідків багаторічної дії російської пропаганди на суспільну свідомість частини населення півострова.
Зокрема, використовуючи досвід застосування дієвих методів денацифікації Німеччини у 40-х роках, серед яких участь виявлених груп активної підтримки російської окупації у громадських роботах з відбудови зруйнованих українських міст, процесах ексгумації та перепоховання жертв російської агресії (для осіб, визнаних винними у таких злочинах судом). Надання максимально широкого доступу до інформації щодо злочинів путінського режиму.
10. Створення документальної бази фактів російських злочинів проти українських громадян, які чинили спротив окупації. Відновлення в правах українських та кримськотатарських активістів.
11. Негайне звільнення всіх громадян України, кримських татар, українців, які були переслідувані РФ за політично вмотивованими ознаками з 2014 року з відшкодуванням завданих моральних збитків.
12. Ураховуючи місце та роль в ідеології рашизму, системі негативного міфотворення і переписування історії, так званий “город русской славы” (“слава” якого, зокрема, полягає в тому, щоб, не вступивши в бій, топити власний флот) перейменовується в “Об‘єкт № 6”. Верховна Рада України пізніше приймає рішення про нову назву міста. Можливо, Ахтіар.
