Забутий шедевр Волині: історія палацу в Замличах, знищеного війною
Село Замличі на Волині сьогодні — спокійний куточок із глибоким історичним корінням. Але колись тут височів палац, що міг би стати окрасою будь-якої європейської столиці. Зруйнований війною, він залишив по собі лише спогади, документи й фото.
Журналісти БУГу підготували матеріал на основі публікації журналу “Український тиждень”.
Однією з пам’яток Волині, втрачених у роки Другої світової війни, був палац у селі Замличі. Цей населений пункт має давню історію. Його перша писемна згадка датується 1570 роком. Протягом наступних століть маєток у Замличах змінив кількох власників, зокрема в різні періоди ним володіли родини Козиків та Ольшинських.
У 1743 році тут звели палац, що став важливою частиною історії цього краю. Однак найбільше прославився він у період, коли належав родині Сумовських.
Інтер’єри палацу не поступалися елегантністю найвишуканішим європейським резиденціям. У кімнатах панував стиль бідермаєр, популярний у середині XIX століття. Салон прикрашали меблі з махаонового дерева, де плавно вигнуті спинки та ніжки столів і стільців створювали атмосферу затишку і романтизму. У кабінеті господаря поєднувалися бідермаєр і античні мотиви, оздоблені слоновою кісткою. А родинна спальня з ліжком у стилі Мадам Рекам’є — «ікони елегантності» — нагадувала кадр з портретів Жака Луї Давида.
Їдальня зберігала не лише портрети родини, зокрема полотно Станіслава Ленца із зображенням Томаша Сумовського з дружиною, а й колекцію срібла на 80 осіб, виготовлену в Баранівці у стилі «Старого Берліну». У палаці також містилася унікальна бібліотека: сотні рідкісних видань на пергаменті XVI–XVIII століть, дві приватні колекції — геральдики та белетристики — вражали широтою інтересів родини.
Серед родинних документів виділялися справжні реліквії: лист польського короля Яна ІІІ до Мацея Сумовського (1675), оригінал рішення Торговицької конфедерації (1792), лист Тадеуша Костюшка до Віктора Сумовського (1794). Родина зберігала також подарунки з золота й діамантів від європейських дворів.
У 1808 році палац перейшов до Віктора Сумовського, володимирського підкоморія, і залишався у власності Сумовських до 1939 року. Останнім власником був Олександр Сумовський, який мав у спадок 1000 гектарів землі.
Дослідник Роман Афтаназі зібрав спогади про палац і фото до 1939 року. Його книга містить зображення маєтку й парку Сумовських, коли палац ще стояв неушкодженим. На одному з фото видно головну будівлю з білими стінами, колонами та ґанком. Маєток вражав і своїм парком — у французькому стилі, з терасами, ставом із рибою та клумбами з понад 20 видами квітів. Особливо виділялись скульптури Божої Матері та Святого Антонія, які прикрашали парк.
На жаль, палац і господарські будівлі були знищені під час війни. Але пам’ять про нього зберігається — в документах, фотографіях і розповідях.
Сьогодні село Замличі входить до складу Володимирського району Волинської області. І хоча палац давно зник з мапи, його слід у культурному просторі Волині — незгасний.
Все, що важливо – на БУГ.
