Скарб поблизу Луцька: унікальна знахідка X століття на Волині
У 2011 році неподалік села Доросині Луцького району на зораному полі виявили унікальний скарб, що датується X століттям. За словами власника знахідки, предмети були знайдені у двох місцях на відстані близько десяти метрів одне від одного на глибині 35–40 сантиметрів. Існує припущення, що це лише частина скарбу, який потрапив до рук дослідників. Втім навіть цієї кількості вистачило, аби зробити важливе відкриття для історії Волині.
Скарб виявили у характерному для Волині керамічному горщику VIII–IX століть, основна частина якого збереглася лише знизу. Верх посудини не дійшов до наших днів і, ймовірно, був розбитий та розтягнутий по полю під час обробки землі тракторним плугом. Перша частина знахідки складалася переважно зі злиплих між собою срібних арабських дирхемів, а друга — з різноманітних декоративних прикрас.
Усього дослідники вивчили 70 срібних монет, шість сережок, шістнадцять овальних срібних намистин та інші елементи оздоблення.
Насамперед увагу привертають знайдені прикраси — вони свідчать про високий рівень майстерності та художнього смаку давніх ювелірів. Загальна маса дев’яти срібних виробів становить 123 грами. Серед них — дві дворогі лунниці, характерні для слов’ян жіночі підвіски-обереги, які були пов’язані з культом Місяця.
Одна з прикрас оздоблена лише з одного боку геометричним орнаментом: по всій поверхні розміщені рівносторонні трикутники, що нагадують виноградні грона, а по краях — зерноподібний візерунок. У центрі лунниці, біля подовженого трубчастого вушка, знаходяться три опуклі кульки, ще по одній — з кожного боку, діаметром близько 0,5 сантиметра. Особливо вирізняється високий технологічний рівень виготовлення виробу, зокрема міцне припаяне вушко до основи.
Відомі археологічні аналогії свідчать, що подібні амулети та символіка на них були широко поширені у VIII–XI століттях серед багатьох народів Європи й Азії.
Цілком можливо, що обидві лунниці утворювали один комплект і були прикріплені до намиста, знайденого у скарбі, яке складалося з 16 срібних овальних намистин. Десять із них мали приблизний розмір 2,3 сантиметра, ще шість — 1,8–1,9 сантиметра. Маса більших елементів коливалася від 4,25 до 5,80 грама, а менших — від 2,1 до 2,9 грама. Кожну намистину прикрашав складний орнамент, нанесений пуансоном у вигляді поєднання кружечків, трикутників, крапок, а також поздовжніх і поперечних ліній.
Особливо вражає їхній художній вигляд — кожна намистина сприймається як окремий витвір мистецтва. Водночас дві намистини, одна більша й одна менша, відрізнялися від решти за розмірами, вагою та характером оздоблення. Ймовірно, вони належали до іншого набору прикрас.
Серед інших елементів скарбу з села Доросині особливу увагу привертають шість сережок, які поділяються на дві групи. У першій з них виділяються дві срібні сережки з одного набору, що вражають своєю повною схожістю. У давнину такі прикраси жінки носили не лише у вухах, а й як підвіски — колти. Разом із кільцем їхні розміри становлять приблизно 5,0 на 3,1 сантиметра, а вага — близько 7 грамів. Вироби прикрашені напаяними срібними кульками різних розмірів і за формою нагадують лунницю з трьома виступами догори. У центрі сережки до середнього виступу прикріплена деталь, що символізує об’ємну сферу. Нижня частина має вигляд виноградного грона, закріпленого на кільці та оздобленого трикутними мотивами з дрібних срібних кульок.
Друга група сережок виглядає простіше, проте також має декоративне оздоблення у вигляді орнаментів і скупчень кульок.
Питання про те, чи були дві сережки з першої групи привезені ззовні або виготовлені на місці, залишається відкритим. Інші прикраси, ймовірно, створили волинські майстри за імпортними зразками наприкінці IX — на початку X століття. Водночас досі невідомо, де саме функціонували ремісничі центри того часу, окрім, можливо, напівлегендарних міст Ладомира й Волиня, які могли підтримувати активні торговельні зв’язки як зі Сходом, так і з Заходом.
На місці виявлення скарбу знайшли лише частину срібних арабських дирхемів — загалом 70 монет загальною вагою 182 грами. Хронологія цієї знахідки вражає різноманіттям дат. Окремі монети походять ще з 786 року, а найбільшу групу — 38 екземплярів — становлять гроші періоду раннього правління династії Аббасидів. Ще 14 монет датуються 810–830 роками, тоді як решта десять були викарбувані між 850 і 863 роками.
Під час дослідження дирхемів відкрилася несподівана історія: на монетах збереглися імена двадцяти халіфів та їхніх наступників. Деякі з них, датовані 756, 780, 809 і 860-ми роками, стали своєрідними свідченнями гострих політичних протистоянь, адже карбувалися в періоди запеклої боротьби за владу.
Примітно й те, що на сімнадцяти монетах поряд із іменами верховних правителів зазначені також місцеві керманичі провінцій. Скориставшись нестабільністю під час змін влади, вони вписували на срібних грошах власні імена та імена своїх соратників. Сьогодні ці монети є не лише платіжним засобом минулого, а й своєрідним літописом політичних подій Давнього Сходу, який дивом зберігся на волинській землі.
Скарб із Доросиня й досі вважають однією з найзагадковіших та найцінніших археологічних знахідок Волині. Це своєрідна «капсула часу», що повертає нас у X століття — період княжих часів, розрізнених племен Київської Русі та активної торгівлі з арабським світом. Історія цього срібла продовжується й нині, адже кожне нове дослідження відкриває додаткові відомості про минуле та допомагає зрозуміти, яке місце наш край займав у світовій історії тисячу років тому.
Матеріал підготовлено на основі статті з сайту «Друкарня» від WE.UA. Автор — Vladyslav Matviiv.
