Зарічанська ОТГ: найбільші здобутки наймолодшої громади

Зарічанська ОТГ – наймолодша громада Володимир-Волинського району, котра була створена трохи більше року тому. І хоча, згідно з реформою децентралізації, її спершу навіть не розглядали у перспективному плані розвитку, вона таки зуміла довести, що має право на життя.

Більше того – уже за перший рік свого об’єднання громада отримала статус найзаможнішої, адже лише на ремонт доріг виділила торік близько трьох мільйонів гривень. У чому секрет успішної діяльності «Слово Правди» дізнавалося із розмови з очільником Зарічанської ОТГ Ігорем Пальонкою.

– Пане Ігорю, перш за все, хочеться розпочати нашу розмову із підбиття підсумків минулого року. Отже, яким видався 2018-й для громади?

– Минулий рік ознаменувався кількома важливими подіями, на які громада чекала не один рік. Одна з них – це ремонт дороги до села Вощатин, котра вже давно була у жахливому стані. Завдяки власним коштам та співфінансуванню із обласного бюджету проклали кілометр асфальтного та півтора кілометра білощебеневого покриття. Завершили ремонт дороги і в селі Федорівка, яка хоч і районного значення, утім відремонтували її за власні кошти. Також частково відновили дорогу Новосілки-Орані завдяки співфінансуванню із обласного бюджету.

Ще одна важлива подія – це переведення опорної школи села Суходоли на твердопаливне опалення. Завдяки цьому зекономлені кошти вкладатимемо у школу. До речі, за минулий рік у цій школі замінили ще 34 вікна, придбали мультимедійні комплекси, нові меблі та дидактичні матеріали. Мабуть, стільки, скільки було вкладено у цей навчальний заклад, як торік, ще ніколи не вкладалось. Справжнім подарунком під Новий рік стало і придбання нового шкільного автобуса, якого чекали не один рік.

Торік нарешті вдалось розпочати прокладання водогону для частини жителів села Заріччя, котрі вже багато років потерпають від недоброякісної води. Проектна документації для цих робіт уже давно була готова, проте, як завжди, не вистачало коштів. Тому, завдяки достатньому бюджету новоствореної громади та отриманій державній субвенції на розвиток інфраструктури, нам, врешті, вдалось його реалізувати. Водопровід уже прокладений, перевірений і накачаний тиском. Утім, для того, аби зробити врізку у міську мережу, на вулиці Луцькій потрібно розрити декілька метрів дороги. Щодо цього ведемо нині переговори із Службою автомобільних доріг.

Хотілося б відзначити і зміни, які відбулись завдяки фестивалю«Княжий» – парк, де проводиться це, вже традиційне дійство, ми поставили на баланс та виготовили документацію на землю. З допомогою нардепа Ігоря Гузя облаштували там дитячий майданчик та проклали доріжки з бруківки. У парку вже вимальовується гарна рекреаційна зона, в яку і цьогоріч плануємо вкладати кошти.

Минулий рік був роком становлення та формування команди спеціалістів, якими я дуже задоволений, адже всі вони досвідчені фахівці своєї справи. Хочу відзначити і депутатський корпус, який є дуже професійним та виваженим. Дуже вдячним їм за те, що в нашій сільській раді нема жодної політики і всі важливі для громади питання вирішуємо майже одностайно.

– Зарічанська ОТГ утворилась наприкінці 2017 року, але на шляху до об`єднання громади були деякі перепони…

– Так, громаду ми хотіли створити ще у 2016 році, але цей процес дещо затягнувся. Після створення Зимнівської громади провели громадські слухання спільно із Ласківською сільською радою. Почали вже готувати необхідні документи, але так сталось, що обласні експерти не погоджували майбутнє об’єднання у зв’язку з тим, що надто близько знаходяться адміністративні центри Зарічанської, Зимнівської громад та місто Володимир-Волинський. Утім, ми не здавались і продовжували відстоювати необхідність створення громади. Завдяки сприянню нашого нардепа у Верховній Раді було проведено зустріч за участю Віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка та його заступника В’ячеслава Негоди, під час якої я доводив, що громада повинна відбутись, що вона має перспективи для розвитку. Саме після цієї зустрічі справа зрушила із мертвої точки і обласна адміністрація, зрештою, дала висновок, що наше об’єднання відповідає законодавству. І ось, 29 жовтня 2017 року в громаді нарешті були проведені вибори.

– Про Зарічанську громаду, в перспективи якої колись не вірили обласні керманичі, нині говорять, як про найбагатшу на Володимирщині. Хто є вашими основними наповнювачами бюджету?

– Хочу одразу відмітити, що у нас дуже хороші стосунки зі суб’єктами бізнесу, котрі зареєстровані на нашій території. Не секрет, що основним бюджетоутворюючим підприємством є ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», від якого за минулий рік надійшло 10 мільйонів гривень податку з доходів фізичних осіб. Непогані надходження маємо і від фермерського господарства Євгена Шелепіни. Обробляє 600 гектарів землі на території нашої сільради і ТзОВ «П’ятидні». З оренди землі збираємо приблизно мільйон 800 тисяч гривень. Від фізичних осіб-підприємців до бюджету надходить близько 800 тисяч гривень і така ж сума – від сільськогосподарських виробників. Отож, основні джерела наповнення бюджету – ПДФО, земля та єдиний податок. Маємо кілька інвестиційно привабливих ділянок, котрі пропонуємо потенційним інвесторам, яким готові усіляко сприяти, навіть зменшивши податкове навантаження. Адже усі зараз переконались: якщо на території громади є виробництво, то громада процвітає.

– Володимир-Волинський район уже весь в ОТГ, але така активність спостерігається далеко не в усіх районах, більше того – є громади, що категорично проти децентралізації. Як вважаєте, у чому причина і чи помітили ви за цей рік якісь мінуси реформи?

– Я дуже задоволений, що ми створили цю громаду. Надіюсь, що населення також відчуло позитивні зміни, котрі відбулись за перший рік діяльності. Тому раджу усім сільським головам, які ще не об’єднались, зробити це, адже створення ОТГ – це шлях до розвитку громади. Шкодую тільки, що нам не вдалось зробити це раніше, ще у 2016 році, адже за два роки вдалося б зробити значно більше. Податки, які раніше наповнювали районний бюджет, тепер залишаються у нас на місці. Завдяки цьому почали розв`язувати місцеві проблеми, які накопичувались роками. Задля зручностей жителів, створили при сільраді ЦНАП, де можна отримати будь-яку довідку, а також подати документи на субсидію. Важче стало хіба в тому плані, що тепер маємо значно більше повноважень та, відповідно, більшу відповідальність.

– Перший рік діяльності вашої громади співпав із впровадженням в державі освітньої та медичної реформ. Яка у вас ситуація із цими двома важливими галузями?

– Щодо освіти, то тут ситуація досить непогана. В опорну школу вже вклали чималі кошти і надалі будемо це робити, адже діти – це наше майбутнє і в кого, як не в них, вкладати інвестиції. Що ж до медицини, то тут є проблемні моменти, адже якщо раніше сільські ФАПи фінансувались з державного бюджету, то тепер гроші на первинку виділятимуть лише на створений в громаді або сусідній з нею некомерційний комунальний медзаклад. Ми прийняли рішення, що будемо співпрацювати із КП «Центр первинної медико-санітарноїдопомоги» Володимир-Волинської міської ради. Наші фельдшери ходили по людях і переконували їх підписувати декларації із сімейними лікарями, адже тепер «гроші ходять за пацієнтом», якщо їх не вистачатиме, то доведеться скорочувати працівників ФАПів або ж утримувати їх із місцевого бюджету.

Планували провести реконструкцію частини адмінбудівлі Зарічанської сільради під амбулаторію загальної практики сімейної медицини за кошти Світового банку, але, на жаль, наш проект, як і решта подібних в Україні, не пройшов, тому зараз шукаємо земельну ділянку під будівництво нової типової амбулаторії за програмою розвитку сімейної медицини. Знайти вільну ділянку в центрі Заріччя – нині завдання не з простих, але над цим працюємо. Що стосується «вторинки» і «третинки», то ситуація поки невизначена, але прийняли рішення, що передаватимемо усі кошти на ТМО.

– Як відбувається співпраця із іншими громадами Володимирщини та районною владою, яка ще поки що залишається чинною?

– Співпраця дуже хороша. Фактично до створення об’єднаних громад усі ми були сільськими головами, тому давно знайомі. Часто зустрічаємось на спільних нарадах, радимось, разом відстоюємо в області інтереси свого району. Із районною радою також маємо хороший діалог. Дякуємо їм, у першу чергу, за те, що не заважають. Хоча повноважень, аби якось впливати на нас, вони вже не мають, окрім того, що затверджують нормативно-грошову оцінку і призначають субсидії.

– На сесійних засіданнях районної ради під час розгляду бюджетних питань часто доводиться чути, що громади недофінансовують спільні районні установи. Як у вас із цим?

– Життя змушує нас рахувати кожну копійку, тому, коли даємо кошти на утримання якоїсь районної установи, то хочемо натомість отримати для себе якусь послугу. Якщо немає жодних питань щодо спортивної школи, терцентру, бібліотеки, методкабінету, то стосовно будинку культури питання є. Ми не можемо і далі утримувати 10 працівників РБК, враховуючи те, що торік громада від будинку культури нічого не мала. Жителі громади не розумують, на що виділяємо 150 тисяч гривень, коли десь в селі треба замінити лампочку чи відремонтувати дорогу. Тому вирішили так – фінансуватимемо директора цієї установи та оплачуватимемо комунальні послуги. І такої ж думки усі громади. Готові виділити додаткові кошти лише в тому разі, якщо бачитимемо якусь користь в РБК для своєї громади.

– Які плани має громада на цей рік?

– Першочерговим завданням є пуск міської води на ліву сторону села Заріччя. Думаю, що вирішимо це найближчим часом. Працюватимемо далі у напрямку енергозбереження– збудуємо тепломережу до дитячого садка в селі Суходоли, який також плануємо перевести на тверде паливо. У цьому ж дошкільному закладі хочемо відкрити третю групу, адже черга дуже велика, є багато охочих відвідувати дитсадок. Така ж ситуація і у Зарічанському ДНЗ, де плануємо сформувати ще одну групу. Хочемо облаштувати біля опорної школи в селі Суходоли футбольне поле із штучним покриттям, на яке передбачили уже 740 тисяч гривень. А після цього створимо при школі секцію футболу.

Багато у цьому році виділили коштів на ремонт комунальних доріг. Якщо торік займались більше дорогами районного значення, то цьогоріч зосередимо увагу на місцевих. На більшість вулиць, які в нас є, виділили якісь кошти – від 50 до 200 тисяч гривень, а на деякі навіть і півмільйона гривень. Виділили з бюджету 620 тисяч гривень на співфінансування ремонту дороги в селі Ласків, яку цьогоріч внесено в перелік доріг, на які держава виділятиме кошти. Плануємо також відремонтувати частину дороги, що веде до парку, де проводиться «Княжий».

У Новосілках будемо будувати вуличне освітлення від кладовища до села. На це передбачено у бюджеті 200 тисяч гривень. Хочемо зробити проект на електрифікацію житлового масиву у Заріччі, де виділено 42 ділянки для наших учасників АТО. Не знімається з порядку денного і питання наших клубів – на Федорівці вже почали його відновлювати і плануємо далі вкладати туди кошти. Адже село це немаленьке, а провести зібрання жителів, окрім ФАПу, там нема де.

Готові і далі приймати фестиваль «Княжий» та допомагати всім, чим можемо, аби він і цього року пройшов на високому рівні. Усі наші жителі дуже задоволені фестивалем і з нетерпінням чекають на цю подію.