Є багато можливостей для культурного розвитку Волині, але недостатньо «кадрів», – Ірина Пикалюк про те, чому почався Клуб культурних менеджерів

Агенція регіонального розвитку Прибужжя завершує культурний проєкт «Клуб культурних менеджерів» , який об’єднав у собі учасників з різних куточків Волині, та який покликаний масштабувати розвиток локальної культури.

Як вдалося реалізувати такий проєкт та на останньому його етапі впевнено говорити про те, що він дійсно вплине на майбутній розвиток культури регіону, запитали в виконавчої директорки Агенції регіонального розвитку Прибужжя Ірини Пикалюк.

— Ірино, розкажіть історію, яким чином створювався проєкт “Клуб культурних менеджерів”.

Проводячи заходи різного формату у міських, селищних та сільських громадах, команда Агенції регіонального розвитку Прибужжя отримала меседж про важливість інституційної підтримки громад шляхом організації навчання для місцевих культурних менеджерів з фандрейзингу, написання та реалізації культурних проєктів тощо.

Крім цього в ході комунікації з командами організаторів локальних волинських заходів, ми зрозуміли, що культурна галузь Волині потребує популяризації, а також є потреба в навчанні культурних менеджерів для масштабування процесу розвитку культури.

Ця ідея “ходить з нами” давно, адже кожен з команди проєкту так чи інакше дотичний до культури, мають досвід проведення культурних заходів. Тому ця тема є близькою, а отже – є розуміння і бажання.

— Яка основна ідея та мета проєкту? Ви вже говорили про масштабування розвитку культури, але це звучить надто грандіозно, чи ні?

Ідея проекту – зібрати в одному креативному просторі культурних менеджерів Волині, які у різні роки реалізували проєкти за підтримки Українського культурного фонду чи інших донорів, та діячів культури з різних громад Волинської області, зацікавлену молодь, працівників сфери туризму тощо, які, можливо, не мають необхідного досвіду, однак хочуть створювати успішні культурні продукти.

Таким чином участь у Клубі культурних менеджерів розвиватиме навички культурного менеджменту серед “новачків”, а досвідчені культурні менеджери отримають нові ідеї для масштабування своїх проектів за рахунок перейняття досвіду від колег. 

Це здається, на перший погляд, звучить дуже легко і просто, але насправді ми знаємо, як кажуть, пів справи – це почати. А команда Агенції також на початку своєї діяльності починала, “набиваючи гулі”. Не один проєкт було подано, але грантів не отримано. Розуміння прийшло з цими “гулями”, бо нам ніхто нічого не пояснював. Ми самі розбиралися, що таке “сталість проєкту”, що таке “інноваційність”, як правильно прописувати проблематику, яку частку бюджету віддавати під просування проєкту та ін. Це для нас речі зрозумілі, але для інших – це новий океан.

Ми бачимо, що є багато можливостей “податися”, але сил нашої команди вже не вистачає, щоб охопити всі проєкти, виграти всі гранти (сміється, ред.), ми шукали можливості розширити проєктну команду, однак є складнощі – вони в наявності таких людей на певній території.

І тоді ми зрозуміли, що ситуація така не тільки у нас. Всюди, у всіх сферах зараз є проблема з достатньою кількістю досвідчених кадрів, результативних менеджерів, які розуміють систему роботи команд і вміють стратегувати, закинути ідею, відстояти свою думку. Ми йдемо вперед, нам треба ті, хто будуть робити це з нами, розвивати культуру та інші сфери і галузі нашої держави. Тому народився “Клуб культурних менеджерів”.

— Що таке Акселератор культурних ідей? Що в результаті отримають його учасники?

Акселератор культурних ідей – це посилена школа проектного менеджменту для 20 авторів найкращих ідей локальних проєктів.

Провівши зустрічі і денні навчання для охочих, ми відібрали  учасників за їх мотиваційним листом, який  оцінювали спікери та тренери заходів.

Учасники Клубу культурних менеджерів сформували ідеї власних культурних проєктів і вже за допомогою тренерів змогли розвивати їх в проєктні документи під час цієї школи менеджменту, яка, до слова, тривала три дні.

— В чому цінність участі тут і що це дасть у майбутньому учасникам? 

Акселератор культурних ідей в рамках проєкту сприятиме підвищенню спроможності волинських громад до генерування конкурентоспроможних культурних продуктів націлених на місцевий розвиток в умовах збройної агресії з боку російської федерації. Простіше кажучи, люди, які змогли розписати свої проєктні заявки в грунтовніші документи під час навчання змогли отримати слушні поради, кейси, щоб обійти кілька цих “гуль”, про які я казала.

Спікери ділилися власним досвідом, порадами, побудованими на власному досвіді. Це дещо, що має велику ціну.

І дуже приємно було бачити, що учасники слухають, цінують кожну пораду. Навіть, під час написання бюджету ніхто не хотів виходити на кава-брейк, бо всі дописувати бюджети своїх проєктів, щоб спікери мали час їх проглянути і дати рецензію. Це значить, що такі навчання потрібні і їх цінують самі учасники.

Клуб культурних менеджерів, впевнена, стане новим дієвим інструментом у розвитку сфери культурних і креативних індустрій у волинських громадах з використанням у ідеях проектів елементів локального культурного надбання.

— Як відбирали спікерів для проєкту? 

До участі у проекті ми запрошували організаторів найбільших волинських локальних культурно-мистецьких проектів, які у різні роки проведення реалізовувалися за підтримки Українського культурного фонду чи інших донорів, які можуть поділитися порадами на шляху від написання заявки, її правок, реалізації проєкту і звітування.

— Такий проєкт про масштабування локальної культури на часі? 

З початку повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України, повноцінне проведення багатьох локальних культурних заходів припинено, а їх сталий розвиток та масштабування призупинено.

Це відбулося через неможливість проведення масових заходів через постійні обстріли українських територій, повітряні тривоги, зменшене фінансування, відсутність попиту на культурні продукти та послуги.

Великий відсоток культурних менеджерів, які раніше розвивали локальну культуру, вимушено стали внутрішньо переміщеними особами, виїхали з України через повномасштабне вторгнення, або ж змінили сферу діяльності чи зараз у Збройних силах України захищають територіальну цілісність України.

Водночас, очікується, що сфера креативних індустрій та локальні культурні продукти, які формують ціннісні орієнтири, відчуття національної ідентифікації та утвердження національно-патріотичної свідомості серед українців, стануть дієвим інструментом відновлення України після війни.

Волинь також межує з Білоруссю, мешканці через постійні переживання щодо північного сусіда потрапляють під дію ІПСО. Це впливає в тому числі і на культурно-мистецьку діяльність, а вірніше – на її деактивізацію.

Волинська область також постраждала від дій російського агресора і хоч на цій території не проводилося фізичне вторгнення окупантів, Волинь віддала багато своїх захисників на захист територіальної цілісності України.

Крім цього, від початку повномасштабного вторгнення окупантів на територію України, Волинську область покинули на місяці десятки тисяч мешканців, серед яких і діти. Повертаючись додому, вони привозять з собою частинку культури дружньої держави, яка їх прихистила і у якій вони тимчасово проживали.

Через такі впливи культура Волині потребує підсилення, культурно-мистецькі традиції Волині – популяризації, а культурні ініціативи – підтримки.

— Що би хотілося цим проектом, наболіле, змінити в локальному  культурному менеджменті?

Хотілося би, як казала одна зі спікерок проєкту, Руслана Порицька, аби культурні менеджери вчилися брати на себе відповідальність, бо вони звикли, на жаль, і такі реалії, що їм її постійно дають. В цій галузі не вистачає ініціативності, а ще каталізатора, який би відкривав людям очі на те, що такий устрій, коли цю відповідальність постійно кладуть тобі на плечі – не зовсім дієвий. Треба вчитися бути менеджером і просувати свої ідеї, брати відповідальність, шукати команду, робити ком’юніті.

— Розкажи про ідеї проектів, які вже звучать від учасників. Які культурні проекти очікують на Волинь у майбутньому? 

В нас дуже активні учасники та учасниці проєкту. Ще під час зустрічей “Клубу культурних менеджерів” вони генерували цікаві ідеї, які хочуть втілити у своїх громадах.

На Акселераторі представили 20 ідей, які, сподіваємось, будуть реалізовані. Це і створення мистецьких просторів, студій та культурних укриттів, художніх виставок, фестивалів, пленерів, реставрації пам’яток,  проведення літературно-мистецьких та арт-заходів та інше.

— Чому цей проєкт – Клуб культурних менеджерів – цікавий команді Прибужжя? Адже раніше ви бралися за молодіжні і бізнесові проєкти, а тут – культура. 

Команда Прибужжя спільно працювала ще до часу заснування Агенції. У наших фахівців є досвід і проведення культурних заходів, розробки якісних культурних продуктів. Тому, повторюся, це для нас – проєкт, який ми робимо з бажанням, мотивацією і великим задоволенням насправді.

— Що би ви порадили всім учасникам проєкту та тим, хто вагається, чи брати участь у ваших проєктах наступного разу?

Насамперед, варто  не боятися писати та реалізовувати проєкти. Шукати однодумців, які допоможуть в реалізації, адже хороша команда – це вже половина успіху будь-якої справи.

Нехай всі ідеї найближчим часом обов’язково втіляться в життя і Агенція регіонального розвитку Прибужжя готова вас у  цьому підтримати та допомогти!

Усім, хто досі вагається: йти до нас чи ні, – ваша справа, але наступного разу, поки ви вагаєтеся, інші – приходять і лишаються надовго.