Ярема Родзь: “Наймолодшій моїй породіллі було 13 років, найстаршій – 52”

Ярему Родзя знає чимало людей, і не дивно, адже він допоміг з’явитися на світ тисячам немовлят. Сьогодні до колишнього завідувача пологовим відділенням Нововолинської ЦМЛ йде народжувати вже третє покоління жінок. І хоч робота його важка і фізично, й психологічно, проте приносить йому щастя. Адже не може бути нічого прекраснішого, ніж допомагати у появі на світ нового життя. 

Стільки років працюєте у Нововолинську, а самі звідки, де народилися?

Народився в селі Борохів Ківерцівського району. Навчався у своєму рідному селі 8 років, потім перейшов в Луцьку середню школу №10, яку закінчив у 1966 році. Тато тоді сказав: “Дитино, йди поступай в медінститут”. І я вступив в Тернопільський, мені подобалося вчитися. Закінчив заклад у 1972-му, в цьому ж році прийшов на роботу в Нововолинськ. Тут працюю по сьогоднішній день, вже 45 років.

У вас навіть прізвище певною мірою відповідає вашій професії. Мабуть, це доля.

Я завжди казав, що жінки уважніші та більш спостережливі від чоловіків (сміється).

Останнім часом кого лелеки більше приносять: хлопців чи дівчат?

Раніше було більше дівчат, тепер, здається, порівну.

Бачите ріст народжуваності за останні роки?

Я розумію, чому ви про це запитуєте, але допомога від держави нічого не вирішує. Жінки не хочуть народжувати, бо зараз сім’ї не достатньо забезпечені і не мають можливості виховувати декількох дітей. Зниження пологів відбувається і за рахунок того, що зараз йде народжувати покоління 90-х років – саме тоді був спад народжуваності, тому історія повторюється. Раніше віруючі мали по 10-13 дітей і це було закономірністю, зараз в нас мало таких сімей.

Як часто до вас звертаються пацієнтки зі словами: “Ви приймали пологи у моєї мами”?

Звертаються часто, вже третє покоління пішло до мене народжувати.

А як ваші рідні ставилися до того, що більшу частину свого часу проводили на роботі?

Нормально, до всього звикається.

Зараз маю двоє синів, четверо внуків – я багатий чоловік. Один син пішов в бізнес, інший сам вибрав шлях в медицину. Кажуть, що людину формує середовище, в якому вона росте. Я не відмовляв, пояснював, що це за робота, але він наполягав, що хоче поступити.

За такий відрізок часу, мабуть, є що згадати з лікарської практики.

Було багато моментів, коли жінці доводилося вибирати: народжувати дитину чи жити. Пацієнтка сама вирішує, а лікар повинен роз’яснити всі наслідки. Причиною такого вибору в основному були вроджені вади розвитку. Так, у Нововолинську є відважні жінки, які готові жертвувати життям заради дитини. І не тільки тут, вони є всюди.

Доводилося приймати пологи на дому, ще як працював на екстреній допомозі. Після всього ти просто радий, що справився і все нормально закінчилося.

Кажуть, успішність пологів залежить навіть від того, чи ти білявка, чи брюнетка…

Я рахую, що то забобони. Родити треба мати щастя. На все в житті треба мати щастя. От фігура має значення. Гарна струнка жінка – і пологи легко проходять. Так чи інакше, жінка щаслива, коли вона народжує, виконує материнську функцію.

Присутність партнера на пологах – це добре? Не доводилося “відкачувати” чоловіків?

Про страх чоловіків на пологах – це міфи. У мене не було жодного такого випадку, коли треба було заспокоювати замість породіллі її чоловіка. Якщо є підтримка майбутнього тата, тоді й жінці легше. Але є такі жінки, які хочуть народжувати самостійно. Це їхня особиста справа, хоча в більшості позитивно сприймають присутність партнера.

Якби таку практику запровадили, коли народжувала ваша дружина, ви були б на пологах?

Я зобов’язаний був би там бути.

Дружина – голова сім’ї?

Звичайно. Як дружина скаже, так і буде (сміється).

Жінка має тримати чотири кутки в хаті.

А вона й тримала. За ці роки треба було витримати все – при екстрених викликах вночі вона перша вставала швиденько, подавала всі речі, бо знала, що відлік йде на хвилини. Потім все питає як справи, не спить. Мені в житті взагалі повезло. Я щаслива людина. Тільки прошу в Бога здоров’я.

Колись жінка могла народити дитину в полі, покласти під снопом і піти далі жати.

…Втомилася; не спочивать.

Пішла в снопи, пошкандибала.

Івана сина годувать.

Воно сповитеє кричало. У холодочку за снопом…

Це була реальність. Зараз у жінок не таке здоров’я, як раніше, вони більш делікатні, на них “дмухають”. Навіть років 20 тому жінки були витриваліші.

Пригадаєте, в якому наймолодшому та найстаршому віці народжували жінки?

Наймолодшій моїй породіллі було 13 років, найстаршій – 52. Це знову свідчить про те, що якщо жінка захоче, то виносить дитину.

Ви дивилися телевізор вчора, передачу про дівчинку, яка викинула дитину з 5-го поверху? Сама народила вдома, ніхто не знав. Приховують вони це все. При ранній вагітності батьки переважно не хочуть, щоб їхні доньки народжували, таких діток рідко виношують. Всьому сприяє розпуста. Нема кому виховувати дітей та молодь. У випадку, коли в Нововолинську народжувала 13-літня, вихованням займалася бабуся.

Що рекомендуєте майбутнім мамам, коли приходять до вас на початку вагітності?

Найперше стати на облік, слухати лікарів з Жіночої консультації, слідкувати за своєю вагою.

Вагітній треба їсти все, що вона хоче. Особливо ті овочі та фрукти, що ростуть в нашому регіоні. За харчуванням треба слідкувати усім, не тільки вагітним, також вести здоровий спосіб життя. Просто ми цього не розуміємо, коли молоді.

Лікар натомість, коли веде вагітність, має пам’ятати про те, що основним його завданням є народження здорової дитини.

Кажуть, що люди в білих халатах діляться на лікарів-математиків та лікарів-філософів. Ви до якої категорії належите?

Медицина зобов’язує бути точним, як математик, але за складом характеру більше філософ. Вірним є твердження про те, що лікар вчиться все життя.

Що б ви хотіли побажати читачам “БУГу”, читачкам зокрема?

Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я. Миру. Кохання і сімейної злагоди. Нехай завжди з вами буде думка про те, що вас чекають вдома. І, звісно, бажаю лелек, які приноситимуть діток.

На фото: Ярема Родзь із завідувачем пологовим відділенням Нововолинської ЦМЛ Ольгою Піддубною.

Інтернет-видання “БУГ”