«Не Настя, і не відьма»: дослідниця родом з Нововолинська розповіла у фільмі 1+1 історичні факти про Роксолану

21-го лютого канал «1+1» презентував фільм про славетну Роксолану – Хюррем Султан. Розкрити постать Роксолани для авторів фільму допомагала відома нововолинянка Олександра Шутко — кандидат мистецтвознавства, автор досліджень «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» та роману «Хатідже Турхан».

Із Олександрою Шутко про Хюррем Султан – найвідомішу султану Османської імперії, яка пройшла шлях від рабині до офіційної дружини султана Сулеймана Пишного, а також чому дослідниця найбільше часу віддає вивченню саме Османської імперії та чи були волиняни у султанському гаремі, поспілкувалася журналістка Волинь Online Маряна Метельська.

Насамперед розкажіть, чому Ви стільки часу віддали на дослідження саме Османської імперії і чому найбільш ключове місце у Ваших дослідження займає саме ця султана?

З дитинства я цікавилась темою Сходу і Роксолани, яка була українкою за походженням, але після полону кримських татар опинилася в гаремі могутнього султана Сулеймана. Із захопленням читала про неї художню та наукову літературу, яка виходила не тільки у нас, але і в Росії, і Польщі. Правда, розуміла: фактично все життя Роксолана провела в Стамбулі. Тому дуже хотілося дізнатися, а що ж про неї писали турки? Відтак вивчила турецьку мову, щоби мати можливість читати турецькі історичні джерела.

У фільмі прозвучала інформація про те, що справжнє ім’я султани Настя Лісовська, її батько був священником у Рогатині, а мама – походить з роду знахарок з Чемерівців, що на Поділлі. Що насправді відомо про походження Хюррем Султан? Які є історичні факти?

Про походження Роксолани відомо небагато. Венеційські дипломати 16 століття у Стамбулі П’єтро Брагадін та Даніелло Людовічі вважали, що вона була русинкою, як називали тоді українців та білорусів. А французький посол у Венеції Гуеллямо Пелісьє 1540 року інформував свого короля, що ця жінка походила з руського народу, який живе від Карпат до Дніпра й Чорного моря.

Польські посли, які відвідували Стамбул, надали точніші відомості про походження Роксолани. У своїй доповідній великому канцлеру Великого Князівства Литовського Леву Сапезі дипломат, перекладач та письменник Кшиштоф Дзержек, який з 1569 року, за протекцією Сигізмунда ІІ Августа, протягом шести років вивчав у Стамбулі османську мову, під псевдонімом Перегрін Полонус 1596 року повідомив, що вона була «попівною з Рогатина з народу русинського». Таку ж інформацію залишив член польського посольства в Стамбулі в 1621-22 роках Самуїл Твардовський, зазначивши у поемі «Посольство Кристофера Збаразького», що Роксолана, яку часто називав просто Русинка, «підлого попа з Рогатина донька!».

За легендою, яку переказують у Рогатині, батько Роксолани був парохом у церкві Святого Духа, яка збереглася й донині. Про матір Роксолани, на жаль, нічого невідомо. Є лише легенди про її можливе походження із Чемерівців, але документальних доказів тому немає.

Справжнє ім’я Роксолани історія не зберегла. Настею й Олександрою цю жінку «охрестили» українські та польські письменники у XIX столітті. Роксоланою її назвали європейські посли. У султанському гаремі вона отримала ім’я Хюррем, що в перекладі з фарсі означає «усміхнена», «весела».

Лікар Ростислав Валіхновський порівняв три прижиттєві портрети, відшукав між ними спільні риси у зовнішності і запевняє, що можна вважати, що на цих портретах дійсно султана. Він зробив висновок, що Роксолана була досить гарна. Він описує її, як веселу, самовпевнену, але закриту особистість. Натомість історики зазначають, що вона не славилася красою. Про це згадуєте і Ви у своїх дослідженнях. То яка могла бути таки зовнішність цієї жінки?

Насправді, немає жодного достовірного зображення Роксолани. Малювати з натури жінок забороняли норми ісламу. Тому художники творили за словесними описами євнухів султанського гарему, яких підкуповували європейські посли. Збереглося з десяток уявних портретів султани, серед яких полотна Тиціана і Веронезе. На кожному вона виглядає інакше. Попри несхожість, портрети мають спільні риси: руде волосся, білу шкіру обличчя, гостре підборіддя, світлі очі й продовгуватий із горбочком ніс. Дивлячись на них, виникають сумніви, що султана Сулеймана могла полонити сама лише врода.

Венеційські посли у Стамбулі в 16 столітті називали Роксолану милою і зазначали про делікатність її статури. Про це свідчить, зокрема, і довжина гаптованих золотою ниткою надбрівних пов’язок-кашбасти султани — 53 см.

У фільмі повідомили, що у палаці у покоях Роксолани відшукали парфуми, до яких входили різноманітні трави, що впливали на психіку людини. І що цими парфуми користувалася саме Хюррем Султан, зваблюючи султана? Чи дійсно таке могло бути? Адже палац постійно перебудовували і після її смерті у покоях могли жити інші жінки зрештою?

Ці парфуми турецькі археологи знайшли під час розкопок у іншому палаці султана, в турецькому місті Едірне, до якого в останні роки свого життя навідувалася Роксолана. Там вона відпочивала від гамірного Стамбула усі зимові місяці. Тож знахідка у приміщеннях, що належали султанському гарему, флаконів з-під коштовних парфумів і кремів 16 століття свідчить про їх імовірну приналежність султанській дружині Роксолані. До слова, у любовних листах вона зазначала про надіслані султаном Сулейманом їй та наложниці Гюльфем парфуми.

Ви цитували для фільму витончені листи Хююрем Султан до Султана Сулеймана османською мовою. Ця мова вважається мертвою, нею вже майже ніхто не володіє. Де Ви її так досконало вивчили? 

Ці листи також перекладені сучасною турецькою мовою. У мене вони є і в османському варіанті, викладені турецькою абеткою. Тож, співставляючи усі ці варіанти, вдалося прочитати й перекласти українською листи Роксолани. Адже володіти досконало османською через її складність практично неможливо.

Що відомо про караїмку, яка нібито допомагала Роксолані досягнути своєї мети?

Цю караїмку звали Тронгілла. Вона була родом із Криму і прислуговувала матері Сулеймана, Хафсі як помічниця, яка, окрім лікування, ще залагоджувала усі її фінансові та дипломатичні справи за межами палацу. Потім таку ж допомогу надавала і Роксолані. Але європейські посли переказували, що Тронгілла ще й допомагала їй причарувати султана Сулеймана, що малоймовірно. Тронгілла 1548 року навернулася в іслам, ставши Фатьмою. Невдовзі по тому вона померла у віці 60—70 років, залишивши дітей від чоловіка Мойші та онуків, яких султанським бератом (дозвільним документом) за віддану службу звільнили від податків. Такий документ тривалий час зберігався в архівах Одеського товариства історії і старожитностей. У двадцятих років ХХ століття він звідти безслідно зник.

Чи дійсно є задокументовані факти, що наложниць більше не посилали до султана після того, як він уклав шлюб у 1530 році із Хюррем Султан?

Європейські посли у Стамбулі переказували у своїх звітах чутки про те, що султан Сулейман був вірний Роксолані та не мав інших жінок. Хоча гарем ніхто не розганяв. Наложниць султана передали для синів Роксолани та залучали як служниць для обслуговування султанської родини.

Яка Ваша думка, чому вона зуміла досягти таких висот та так сильно закохати у себе султана Сулеймана?

Точно не приворотами та чарівним зіллям. На мій погляд, султанові впала в око неординарна зовнішність Роксолани, яка була руденькою (цей колір волосся унаслідував її син Селім, який став наступним султаном), мініатюрною дівчиною із чарівною посмішкою на вустах. Завдяки неймовірному потягу до знань, Роксолана згодом змогла на рівних спілкуватися з освіченим султаном Сулейманом. Вона цитувала Коран, перську поезію та знала давньогрецьку міфологію. А ще була дуже цілеспрямованою жінкою. Тому їй вдалося вижити у тих надскладних умовах конкуренції у султанському гаремі та звести на трон одного зі своїх синів.

Від Роксолани розпочався так званий Жіночий султанат. Кого б за впливовістю із цих жінок Ви могли б прирівняти до Хюррем Султан? І чи були ще такі історії кохання, коли султан одружувався із невільницею і втрачав інтерес до свого гарему?

Роксолана була унікальною султаною, адже до неї гаремниці так відверто не впливали на політику держави. Турецькі вчені саме її вважають зачинателькою такого явища в Османській імперії, як «Жіночий султанат», за якого жінки султанів понад століття втручалися у державні справи. Завершила це явище інша українка Надія, тобто Хатідже Турхан – дружина Ібрагіма І та матір Мехмеда ІV.

Перші османські султани одружувалися із доньками християнських правителів і очільників сусідніх тюркських племен. Із часом їх поглинула Османська імперія, тому відпала потреба укладати такі політичні союзи. Із занепадом Візантії єдиним потужним сусідом османського султана залишався тільки перський шах. Однак конфлікти, що виникали між ними на релігійному ґрунті, унеможливили укладання міждинастійних шлюбних союзів. Тому султани почали співмешкати із рабинями свого гарему без укладання шлюбів. Попри це, народжені рабинями сини були спадкоємцями османського престолу. Роксолана ж стала першою жінкою-простолюдинкою, рабинею, з якою султан уклав офіційно шлюб. Її наступниці уже без особливих проблем ставали офіційними дружинами султанів.

Ви родом з Волині. Мабуть, як і кожному, цікаво знати про своїх земляків. Скажіть, чи відомі якісь факти про перебування волинян при гаремі – наложниць, євнухів, прислуги тощо?

На жаль, таких фактів не вдалося знайти. Знаємо, що волиняни потрапляли до полону кримських татар у 16, 17 столітті. Утім, навіть ті з них, які поверталися, не залишили по собі інформації про перебуванні в османському рабстві.

Читайте також: Письменниця родом із Нововолинська Олександра Шутко видала роман про Хатідже Турхан.