<

Інші розділи

Наймолодший очільник громади в Україні розповів, як пройшов перший рік головування Поромівською ТГ

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:42 | 2.12.2021 / Інтерв'ю / /
Перегляди
644
/ коментарі 2

25-річний голова Поромівської громади Олег Савчук – наймолодший очільник в Україні. Рік тому виборці довірили Поромівщину в його руки, обравши більшістю голосів. На місцевих виборах 2020-го року за посаду очільника громади чоловік змагався ще з чотирма кандидатами.

За Олега Савчука свої голоси віддали 559 жителів громади, що становило 25,4% від усіх виборців, що взяли участь в голосуванні. Як пройшов рік на керівній посаді, посадовець розповів журналістці Район.Іваничі.

Олег Савчук народився 9-го березня 1996-го року в селі Поромів. На виборах балотувався від політичної партії «Європейська солідарність». Громадський діяч, політик, підприємець. Освіта – вища.

– Чому вирішили очолити громаду?

– Раніше займався бізнесом. Реалізовував добрива для обробки полів, насіння. Тому знав місцевих фермерів, підприємців Поромова. Вони й порадили спробувати себе на виборах. Адже зарплатня непогана, і місцеві люди мене знають. Так і наважився подати свою кандидатуру.

– Які досягнення вважаєте найвагомішими за рік очолення громади?

– З командою закупили техніку для комунального господарства: трактор, причіп до нього, відвал для снігу та інше. Починаємо працювати з населенням в плані вивезення сміття. Все робимо для того, щоб люди перестали його спалювати, намагалися сортувати. У нас на території є полігон твердих побутових відходів, на який його і вивозимо. 

У нас по селах громади стоять окремо баки для пластику, скла, паперу. Їх закупив ще попередній голова. Ми ж з командою продовжуємо цю ідею втілювати в життя. Доробляємо таблички з написами, що куди викидати, щоб повісити на баки.

Також розміщаємо оголошення в соцмережах, в групах у месенджері. Мешканці звикають до сортування. Трохи важче з папером. Вважаю, головне, почати. На все потрібен час.

– Якою ви прийняли громаду і що, на вашу думку, змінилося за рік вашого керівництва?

– Поремонтували частину вулиці за державні кошти. Це приблизно 500 метрів дороги. Замінили старі вікна в школах, садочках, будинках культури на пластикові. Зробили ремонт в приміщенні сільської ради Поромова. Повністю облаштували сесійну залу і ще три кімнати. Коли прийняв громаду, там не було опалення. Встановили електричні конвектори.

– Скільки коштів було в казні, коли ви прийняли нову посаду та скільки є на цей час?

– За час мого головування, власних надходжень ми мали 21 мільйон гривень. А разом з освітньою субвенцією це приблизно 43 мільйони.

Цей рік доходи громади зменшились, адже планують закрити шахту № 10, яка будується 30 років. Її перереєстрували в підприємство в Червонограді. Через це наш дохід зменшився приблизно на 1,5 мільйони гривень. Експерти прогнозують, що її все ж можуть перереєструвати назад на нашу громаду. Поки чекаємо, а там, час покаже.

Також через об’єднання регіонів з нашої власності забрали ще одне державне підприємство по енергозбуту, це також зменшило бюджет на декілька сотень тисяч. Раніше було більше субвенцій, дотацій від держави, також допомагав місцевий нардеп, який є в нашому окрузі. Тепер допомога зменшилась. За час мого головування надійшло лише 150 тисяч, раніше було значно більше.

Коли я приймав громаду, то залишалось 5 мільйонів гривень перехідних коштів.

– Що вважаєте найважчим у роботі очільника громади?

– Напевно, те, що не завжди знаєш, до кого звертатися. Була певна розгубленість минулої зими. Адже снігу було до двох метрів висоти. Благо, допомогли місцеві підприємці. Так і в інших сферах. Найболючіше питання – закриття шахт, оскільки через це наш бюджет зменшується майже вдвічі. Це дуже обмежує в коштах і можливостях. 

– Що скажете про роботу з командою?

– В принципі, працювати з колегами досить комфортно. Деяких працівників, з якими починав очолювати громаду, через певні причини вже замінили. Більшість співробітників підбирав ще попередній голова, та працюємо в командному дусі, без конфліктів. Були проблемні питання з тендерною закупівлею. Але вже знайшли нового співробітника, який вирішує це питання.

Якби балотувався ще на один термін, то вже б робив це за іншим принципом. Адже знаю, хто як працює. Хто ініціативний, хто має організаторські здібності. Зараз би було зрозуміліше, що до чого. Є люди, які дійсно дбають про свої села. З ними я б продовжив співпрацю.

Тепер я вже також знаю, як залучити меценатів, благодійників. Щоб можна було кошти громади більш доцільно використати.

– Які професійні плани втілюєте в життя зараз?

– Плануємо створювати комунальне господарство. Це трохи проблемно, адже потрібно пройти екологічну перевірку: встановити водопровідні вежі, водогони, обгородити їх. На це потрібно декілька місяців. Якщо поспішити, можна отримати серйозні штрафи.

Можливо, почнемо створювати його на бюджетній сесії вкінці року, ще думаємо над цим питанням. Маємо вже кандидатуру на керівника. Є персонал для роботи. Люди в нас працювати хочуть, було б де.

– Які питання плануєте вирішувати в наступному році? 

– Найгострішою проблемою в громаді є ремонт доріг. В аварійному стані перебуває шлях з Нововолинська до сіл БужанкаБортнів.Писали безліч листів, постійно піднімаємо це питання на обласному рівні. В принципі, тендер на наступний рік на чотири мільйони гривень вже є. Та цього вистачить лише на дрібний ремонт.

Ще важливо перекрити дах деяких ліцеїв, почати встановлення твердопаливних котлів для економії коштів.

– Чи є в планах громади закривати школи, де мало дітей?

– У нас є дві школи де менше як 40 учнів. Це Лежниця і Бортнів. Закривати поки не плануємо. Але якщо держава перестане фінансувати школи, де менш як 50 дітей, тоді будемо щось вирішувати. Ми не зможемо утримувати їх самостійно. Адже це приблизно 2,5 мільйона гривень. У нас є автобус, будемо возити учнів, якщо виникне гостра потреба. Поки мова про це не йде.

До слова, в Старій Лішні понизили статус ліцею до гімназії. Адже там лише 65 дітей. Тепер там буде навчання з 1 по 9 клас, а не по 11, як раніше. Недоцільно утримувати, надто велике фінансування.

– Чи заохочуєте якось нових мешканців до переїзду в вашу громаду?

– В принципі, якихось радикальних мір поки не приймаємо. Правда, в селі Стара Лішня в нас є недобудована школа. Маю особисте бачення, зробити там соціальне житло для сиріт. Підіймав це питання на обласному рівні. Поки не підтримали, та буду старатися втілювати намір в життя.

Також в нас є 5 прийомних сімей. З них дві проживає в будинках сімейного типу, які побудували німецькі благодійники. 

– Чи є перспектива працевлаштування молоді на Поромівщині?

– В основному це фермерські господарства та діючі шахти. 

– Які туристичні локації є у вашій громаді?

– Думаю, це гойдалки в Поромові. Нещодавно ми встановили такий атракціон, заввишки 11,5 метрів. Претендуємо на Всеукраїнський рекорд найвищої гойдалки в Україні. Не планували подібного. Все вийшло спонтанно.

Ідея встановити такий атракціон з’явилася влітку. Адже був з друзями в Карпатах. Побачили там схожу. А нещодавно домовилися з друзями та встановили. З бюджету коштів на це не виділяли. Все зробили власними силами. Фермери надали техніку. Для дотримання правил безпеки встановили спеціальні троси.

Тепер багато хто хоче допомогти: поставити бесідки, готові виділити кошти на освітлення, мангали, смітники. До нас приїжджає багато гостей. Люди гойдаються, фотографуються.

У нас частину села, де встановили гойдалку, називають Митьові гори. Там є один будинок, де і жив колись Митя, так і залишилась назва. Тут красиві краєвиди, видно шахти, Нововолинськ. Взимку там можна спускатися на санках. 

Є ще одна подібна гойдалка, трохи нижча, правда. Знаходиться теж в Поромові, у Петрівському лісі. Її поставили років 5 тому. Мало хто знає, де вона. Теж доволі висока, причіплена до двох дерев. Це теж красива фотолокація.

У наступному році плануємо створити ековеломаршрут. Поставити вказівники, це буде орієнтовно 25 кілометрів для прогулянок. Шлях проходитиме повз гойдалки, ліс, капличку, яка знаходиться приблизно у 1,5 кілометра від гойдалки, що на Митьових горах.

– Чи плануєте балотуватися на ще один термін?

– Не можу поки відповісти на це питання. Щодня по-різному. Можливо, налагоджу діяльність і буду готуватися до нового терміну. Та, поки, загадувати на перед не хочу.

Читайте також:




коментарів: 2
  1. Все б нічого, якби Василіч не вляпався в “ПЄС” і не обпоганив цим свою репутацію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *