«Мій досвід у будівництві на керівній посаді – це прийняття нових рішень і відповідальність за роботу», – Михайло Шипелик

Кандидат в обласну раду від ВО «Батьківщини», підприємець-будівельник Михайло Шипелик розповів в інтерв’ю про причини балотуватися, своє бачення розвитку нового Володимир-Волинського району, як його досвід у будівництві вплине на розвиток регіону, основи програми партії та підтримку родини.

– Чи вперше ідете на вибори? Якими є ваші мотиви?

– Мені 31 рік, на вибори йду вперше. Це новий етап у моєму житті, новий виклик, але звик брати відповідальність.

Щодо мотивів – моє гасло останніх 4 роки «Відбудувати область». В буквальному і переносному значенні. Зміни творить кожен з нас – це і є моєю мотивацією.

За своє відносно коротке життя я встиг реалізувати багато інфраструктурних проєктів. Це стадіони, амбулаторії, дитячі садки, школи, адмінбудівлі тощо. При цьому завжди звертав увагу на дещо більші речі, ніж стіни, фасади, благоустрій.

Мені цікаво комплексно дивитись на села, громади. Із лідерами громад ми шукали оптимальні рішення. Щось вдавалось відразу, а щось – у процесі тривалих дискусій.

Тому розумію, що треба піднімати питання комплексного підходу і на рівні області. Бо за цим – залучення інвестицій та розбудова краю.

– Обласна рада та ОТГ – як депутати в облраді можуть допомагати громадам покращувати життя?

– Дати результат може лише синергія – хороша комунікація між депутатом обласної ради, керівниками громади і місцевими жителями. Комунікація полягає не просто прийти і поговорити, а визначити список проблемних питань і вибрати серед них найбільш пріоритетні. На моє глибоке переконання, нам бракує комплексного підходу. У одній із громад ми проводили реконструкцію кількох об’єктів, які знаходились поруч. Громада хотіла відремонтувати існуючі котельні до кожної будівлі окремо. Була велика дискусія –– у підсумку маємо одну потужну котельню, яка обслуговує суміжні будівлі, економію на твердому паливі, оплаті праці обслуговуючого персоналу тощо.

Я, як підприємець, намагаюсь ефективно використовувати ресурси.

У області та громадах –– спільні ресурси. Це території, людський потенціал. Тому маю кілька завдань:

• Однозначно передавати досвід. Часто громади місяцями шукають розв’язання якоїсь проблеми, тоді як сусіди вже цей шлях пройшли. Тому однозначно –– налагоджувати комунікацію між громадами.
• Підіймати спільні проблеми на рівні області. Сьогодні громади функціонують самі-по-собі, обласна адміністрація – сама-по-собі. Одноосібно головам громад важко «достукатись» у кабінети, особливо щодо системних проблем. Я ж спілкуюся із багатьма головами ––  проблеми спільні. Тому готовий бути рупором таких проблем в обласній раді.
• Як я казав –– комплексність. Кожна ОТГ рухається у власному напрямку. Кожна четверта думає над переробкою сміття. Так чому б не розглянути це питання комплексно на рівні області?
• Залучення інвестицій та діалог з бізнесом. Я сам створив підприємство, успішно працюю вже 4-й рік. І розумію, чим мотивувати підприємців. Коли в громаду приїздить інвестор –– йому не варто розповідати, які прекрасні гуртки функціонують у школі. Йому потрібно показувати генеральний план, вільні земельні ділянки, розповідати про комунікації, перспективи тощо. 

– Найбільші проблеми нового Володимир-Волинського району, на вашу думку.

Новий Володимир-Волинський район має колосальний потенціал –– кордон, цікава історія, великий людський ресурс. Але бракує «живого бізнесу». Бракує інвестицій. Більшість громад мають молодих керівників. Вони готові працювати. Але, на жаль, реальних кроків ніхто не робить.

Далі –– це стан закладів соціальної сфери. Над цим треба працювати.

Енергоефективність у школах, використання площ у будинках культури. З одного боку маємо величезні будівлі, які опалюються, прибираються, і не використовуються. А з іншого –– молодь в селах не має чим себе зайняти. У Європі  є практика облаштування центрів дозвілля, громадських хабів. Там завжди людно. У нас теж деякі громади це створюють. Але це поодинокі випадки. Такі речі треба перетворювати у системну практику.

Або стан ФАПів. З одного боку, є десятки сіл, де єдине, що лишилось в селі із закладів –– це ФАП. І той пустує в занедбаному стані. Я не є фахівцем у сфері медицини. Але, і центри первинної допомоги, і громади мають шукати шляхи наближення лікарів до громадян.

Дорожнє покриття. Володимир-Волинський район тут виглядає дещо краще ніж інші території. Ключові дороги у хорошому стані, або ремонтуються. Тут відчувається, що є діалог громади із народним депутатом. Але міжсільські дороги? Часто це просто напрямок.

Крім того, у новому районі розташовані два великі міста такі як Володимир-Волинський та Нововолинськ, які дуже відрізняються між собою за інфраструктурою, історією. Як на мене, Володимир потрібно розвивати, спираючись на багату історію, залучати туристів. Нововолинськ відносно молоде місто і відповідно потрібно працювати над осучасненням цього міста. Щодо громад, то кожна з них має певну стратегію свого розвитку, тому будемо спиратись саме на це і розвивати їх сильні сторони.

Як саме ваш досвід у будівництві може покращити ефективність роботи Волиньради?

В першу чергу, досвід у будівництві на керівній позиції –– це досвід прийняття рішень і відповідальність за роботу, яку виконуєш сам і твоя команда. Часто потрібно шукати нові підходи і шляхи вирішення тих чи інших питань.

Сьогодні сфера будівництва перебуває у процесі реформації. І маємо відлагодити усі бюрократичні механізми. Аби не було корупційних питань, не було затягувань термінів виконання робіт.

А у Волинській області досить повільно йдуть будівельні роботи. Наприклад, ми на 3 місці з кінця за темпами використання коштів Дорожнього фонду. Уявляєте? Дороги – артерії економіки! У області є кошти аби ці артерії будувати. А цього не відбувається! Тому розумію, що я, як фахівець у сфері будівництва, можу розібратись де проблема, що потрібно зробити аби запустити процес.

До того ж мені цікава тема енергозбереження. Є Фонд енергоефективності. Він успішно працює у Володимир-Волинську. Це прекрасно! Але решта міст, громад?… Питання ж риторичне…

Я як будівельник бачу як розробляється проектно-кошторисна документація. Сьогодні світ пішов далеко вперед. А у нас пластикові вікна сприймаються як «високий рівень енергозберігаючих заходів». Давайте вчитися дивитись вперед.

– Назвіть найуспішніші проекти минулих трьох років? Які саме нові технології використовує Волиньекобуд нині, які дозволяють краще експлуатувати будівлі чи економити кошти?

– Загалом ми реалізували понад 200 об’єктів. Серед них були й цікаві.

В першу чергу це реконструкція адмінбудівлі у селі Палівка. Тут ми встановили систему опалення, яка працює по системі теплообміну із землею. За рахунок того, що взимку температура ґрунту плюсова, громада буде витрачати до 400 кВт на опалення у рік. Так, на етапі будівництва –– це додатковий ресурс, але економія коштів на енергоносіях окуповує такі інвестиції за 3 роки.

Цікавим і корисним був досвід будівництва полів зі штучним покриттям. Буквально кілька років тому це були об’єкти-мільйонники. Сьогодні нова технологія виробництва «штучної трави» значно здешевила вартість, підвищила строк експлуатації та зробила доступним спорт для дітей громади. Ми побудували 5 таких стадіонів.

– Будівництво – локомотив економіки. Як на місцевому рівні можна «додати палива» цьому локомотиву?

Дійсно це так, адже це не лише теплі та затишні школи, садочки, лікарні, а ще й робочі місця. Тому важливо утримати хороших фахівців тут, аби вони не їхали за кордон. Це можливо при хорошій оплаті праці, а це в свою чергу сплата податків до місцевих бюджетів. Від рівня наповнюваності бюджету залежить розвиток тієї чи іншої громади.

Громада на своєму рівні може допомагати будувати об’єкти. У нас є досвід, коли частину робіт виконувала громада своїми силами. Така практика і здешевлює вартість, і мешканці відчувають свою причетність до змін в громаді. Часто за рахунок такої економії ще маємо зробити додаткові роботи, які не були передбачені початковим проєктом.

– Що пропонує партія Батківщина громадам на цих виборах? Програмні тези.

– Покращення надання медичних послуг, будівництво доріг, підтримка розвитку бізнесу, підняття виробничих потужностей в різних галузях економіки, покращення інвестиційної сфери.

– Сьогодні у багатьох людей зневіра до політики, людям важко визначитися. Які б слова ви підібрали для них, аби вони прийшли на вибори?

На моє переконання, місцеві вибори –– найважливіші для пересічних людей. Бо базові потреби –– освіта, медицина, транспортне забезпечення, інфраструктура –– це компетенція місцевої влади. До того ж місцеве самоврядування отримало більші повноваження та ресурси. Тому є шалений запит на ефективний місцевий менеджмент.

Так. Люди зневірюються. Часто на місцевих виборах мала явка виборців. А тут кожен голос важливий.Тому можна бути пасивним глядачем, а можна активно впливати на владу. Особливо місцеву. Ми ж їздимо спільними з вами дорогами, наші діти ходять у одні школи, ми лікуємось з вами у одних закладах.

– Як у вашій родині віднеслися до спроби піти у політику? Кілька слів власне про сім’ю та хобі.

– Це новий виклик і для мене, і для моєї сім’ї. Родина переживає, бо розуміє, що політика, особливо публічна – справа брудна. Але я маю їхню підтримку, впевнений у них.

Я одружений, виховую доньку. І це для мене особлива мотивація. Бо маю показати дочці приклад успішного чоловіка, який тримає своє слово та керується ціннісними категоріями.