Людмила Савік про шлюби і не тільки: «Ніколи не думала, що в своїй роботі доведеться навіть реєструвати зміну людиною статі»
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану – це місце, повз яке проходить все життя людини: від народження до смерті. Тут відбуваються радісні події та не надто приємні. Начальник Нововолинського міського відділу ДРАЦСу Людмила Савік виділила свою обідню перерву для розмови з журналістами БУГу.
Заходимо в приміщення. Тут – гарно та просторо, адже рік тому презентували оновлений міський відділ ДРАЦСу – центр з надання послуг «OpenSpace». Новий формат дав можливість громадянам отримати сервіс європейського зразка без черг, зайвої витрати часу та необхідності кілька разів відвідувати установу. Що ж змінилося – розповімо вам детальніше і в цьому інтерв’ю.
13 років Людмила Савік очолює відділ та проводить урочисті реєстрації шлюбу. За такий тривалий період роботи повз неї пройшли тисячі людей.
Пані Людмила, як керівник відділу ДРАЦСу, причетна до різноманітних змін в житті мешканців Нововолинська та гостей міста. За роки роботи доводилося обирати нове ім’я та прізвище жінці, яка вирішила таким чином “почати все з початку” після розлучення з чоловіком. А в січні цього року (2020 – ред) отримала документи на виконання рішення, пов’язане зі зміною статі. Навіть до нашого містечка дійшло таке: Альона стала Матвієм.
Розмова дійсно видалася цікавою і година обідньої перерви промайнула швидко…
— Коли почали працювати в місцевому відділі ДРАЦСу?
11. 01. 2007 року – день призначення на роботу. До того працювала з 2003-го року в державній виконавчій службі: починала від секретаря, потім стала головним виконавцем, згодом – заступником керівника, і дев’ять місяців в.о. керівника. Була вакансія начальника Нововолинського відділу ДРАЦСу, запропонували піти на конкурс. Нас було шестеро і я успішно його пройшла.
Перший день був знаменний, хвилюючий, знайомили з колективом. Не відразу почала проводити державні реєстрації, придивлялася. Але відразу захотілося щось змінити.
Ні меблів, ні фасаду, ні зовнішнього вигляду. Було соромно з однієї сторони за державу. Це така установа, яка дарує людям радість, сюди приходять з позитивними емоціями. Бачити довкола ці колишні радянські стіни було неприємно.
Про шлюби та церемонію реєстрації
Кохання не має часових і вікових обмежень
— Реєстрація шлюбу, мабуть, найприємніше в вашій роботі. Як все починали, як формували текст для церемонії і чи прислуховуєтеся до індивідуальних побажань наречених?
Коли мала вийти перший раз до реєстрації шлюбу, хотіла щось оригінальне. Тоді не було різноманітних публікацій, відео в інтернеті, щоб щось підгледіти. Одна моя коліжанка їхала на святкування весілля в Івано-Франківську область. Попросила її зняти відео, як там проводять. Текст був настільки вдалий мені, слова запали в душу і я собі трішки взяла: склала свій і почала вивчати.
З часом сценарій змінювала, адаптовуючи під наших мешканців. Загалом текст формується з досвідом.
Пам’ятаю хвилюючий урочистий розпис, друге чи третє весілля, велике. Наречений був не з нашого міста, дуже багато гостей з іншої області. Коли вийшла до людей, побачила Віктора Борисовича (мер Нововолинська, – ред). Хвилюючий момент – бачити першу особу міста серед гостей – хотілося все зробити гарно (усміхається, – ред.). Новий керівник і все ж має бути по-новому і гарно.
Згодом сама була присутня на реєстрації шлюбу і підглянула, що є урочиста обіцянка. Написала слова, які наречені за мною повторюють. Бувало, що говорили свої обіцянки, дуже гарно виглядає.
Ми з кожною парою спілкуємося, враховуємо побажання, щось змінюємо. На моїй церемонії наречені п’ють шампанське символічно з одного келиха (не всюди таке зустрінеш).
— Коли одружуєш людей, потрібно бути радісним, усміхненим. Чи буває “не ваш день” і випадки, коли потрібно “взяти себе в руки”. Є особливі прийоми?
Дуже люблю свою роботу. По життю в мене рідко буває поганий настрій. Хіба якщо негаразди зі здоров’ям. Взагалі людям байдуже, що в мене всередині. Потрібно всім посміхатися, сказати гарне слово і нареченим, і батькам, і гостям. Похвалити наречених, подякувати батькам, що виростили дітей і створити належні умови для церемонії.
Мені ще доводиться розслабити наречених. Стараюся зі всіма поговорити. “Це ваше свято і вся увага для вас, а якщо й щось піде не так – ніхто цього не помітить”. Тому турбуватися потрібно не за себе, а за один із найважливіших днів у житті пари. Для них от маю кілька особливих прийомів.
— Яка статистика реєстрації шлюбів по роках та скільки максимально пар в один день одружували?
Відділ працює з вівторка по суботу. Переломним був момент, коли перестали працювати в неділю, але згодом все нормалізувалося. Настільки прогресивна молодь, їй неважливо, який день. Інколи і в вівторок є по п’ять, по вісім пар для реєстрації. Користується популярністю “Шлюб за добу”.
У нас кожна реєстрація урочиста. Часом приходять з нареченими лише батьки, декілька друзів. Та такої пари, яка просто забрала свідоцтво – не було.
Щодо статистики: 2015 рік – 466 реєстрацій, 2016 – 362 пар, 2017 – 341, 2018 – 366 шлюбів, 2019 – 393. З них шлюб за добу в 2018 році – 80, 2019-му – 104.
— За вашими власними спостереженнями, які вікові категорії переважають?
Шлюбний вік збільшився. Мабуть йдемо ближче до Європи, де ранні шлюби не практикуються. Як за правило в 2007-х роках був вік 18-22, з часом збільшився і зараз можна сказати середню цифру – 25-27 років для дівчат і не менше 25-ти для хлопців.
Та наречені бувають різного віку. У 2018-му році мали пару: 82 роки нареченому і 67 нареченій. В 2019-му реєстрували шлюб за добу, в якому нареченому 71, а нареченій 69, були діти присутні.
Щодо “ранніх” шлюбів, у 18-му мали три пари 17-річних наречених і дві в 19-му році. Дозвіл на шлюб в такому випадку дає суд. Був і наречений, який в 36 років мав перший шлюб, а його обраниці – вісімнадцять.
— У вас є “постійні клієнти” на реєстрацію шлюбу?
Звичайно, буває, що наречені не вперше реєструють шлюб у нашому відділі. Була й жінка, не місцева, до нас прийшла перший раз, та це був її 7-й шлюб.
Приходять і пари, які розійшлися, та вирішили знову зійтися. Пригадую чоловіка та жінку, які прожили 7 років, мали дітей і за рішенням суду розлучилися. А за рік повернулися знову. Ще одна пара була: розлучилися і за декілька років вирішили одружитися, вибрали дату для реєстрації першого шлюбу, скликали гостей.
— Чи часто реєструєте шлюб з іноземцями? Звідки привозять наречених?
Іноземці – зазвичай чоловіки. Дівчата привозять наречених з Італії, Іспанії, Туреччини, Азербайджану, Білорусі, Молдови, Німеччини, Польщі.
За п’ять років було зареєстровано 97 шлюбів з іноземцями.
Критичні періоди: перші три, 7, 13 та 18 років подружнього життя. Статистика розлучень
— Так, окрім одружень, у вас ще й розлучаються. Не така приємна подія, але все ж вона має місце. Що говорить статистика?
У відділ ДРАЦСу подають заяву подружжя, які не мають дітей. По власних спостереженнях, зробила висновки, що критичними є перші три роки сімейного життя. Люди звикають один до одного, виникають побутові моменти. Важливо, чи молоде подружжя проживає окремо, чи втручаються батьки. Вважаю, що діти самі повинні вирішити, як їм жити і особиста порада: при можливості проживати самостійно. Батьки часто втручаються певним чином у справи молодят, буває приходять і до нас, кажуть “вони хочуть подати заяву”.
Переломний є період, коли діти виросли, це близько 18-ти років шлюбу. Життя не складається, та люди очікують того моменту, коли можна зі спокійною душею розлучитися. Говорять при цьому, що давно живуть, як чужі.
Далі критичними є періоди 7 та 13 років подружнього життя.
Щодо статистики: відділом ДРАЦСу складено 276 актових записів про розірвання шлюбу з 2015 по 2019 рік. Якщо взяти до уваги розірвання шлюбу в судовому порядку, цифри збільшаться. За ці роки винесено 773 судових рішення про розірвання шлюбу.
Загалом статистика така: у 2015 році 178 розірваних шлюби (142 в суді), в 2016 – 207 (165 в суді), в 2017 – 192 (149 в суді), в 2018 році 243 (148 в суді), в 2019 – 235 (175 судових рішень).
За п’ять років 1928 шлюбів проти 1049 розлучень.
— Чи говорите ви з парами, щоб відмовити подавати заяву на розірвання шлюбу?
Прикро, коли через три місяці молодята приходять подавати заяву на розлучення. І таке буває. Звісно при отриманні заяви спілкуємося з подружжям, роз’яснюємо та пояснюємо. Чекати потрібно місяць. Буває за цей час вже й передумають. Дехто і двічі-тричі приносять та відкликають.
Про просторий та затишний «OpenSpace», замість звичного відділу ДРАЦСу
— Поговоримо про зміни, які відбулися з моменту долучення до пілотного проєкту Міністерства юстиції «OpenSpace». Найперше, що впадає в око, коли заходиш в приміщення, – у вас гарно.
Ми одні з перших на Волині долучилися до проєкту, стали 20-м OpenSpace в Україні і 4-м, який відкрили не в обласному центрі. Послуги, які ми надавали, не змінилися, але обслуговування тепер зовсім інше: комфортне та швидке. Є електронна черга, люди бачать свій номерок.
На реалізацію проєкту із держбюджету виділено майже півмільйона гривень для ремонту в холі приміщення. Близько 200 тисяч гривень передбачили для цієї цілі у міському бюджеті, виступала із клопотанням. Адже гарна начинка, тож має бути тандем: гарно зовні. Оновили фасад, замінили вікна.
— Які переваги мають отримувачі послуг?
Тепер все зручно і головне – швидко. Повний рекорд: за 6 хвилин видали повторне свідоцтво. За допомогою терміналу громадянин сплатив послугу. Коли ми відсилаємо запит в інший відділ йде примітка “опен спейс” – це означає, що нам повинні невідкладно дати відповідь. Раніше взагалі витребували документи з Києва конвертами, потім електронний зв’язок, але “зараз на зараз” є тепер нашою перевагою як OpenSpace.
— У вас комфортно не лише дорослим…
Так, є дитячий куточок, де діти можуть погратися. З моменту відкриття були дні, коли з дітками приходили посидіти декілька хвилин, бо замерзли на вулиці або щоб погодувати. Ніколи нікому не відмовили.
Справді приємно працювати в таких умовах. Люди оформляли спадщину з Києва і були вдячні, не вірили, що в Україні можна швидко оформити документи. Комфортно відвідувачам і самим працівникам.
— Чи планується ремонт обрядової зали?
Ми зробили реставрацію вікон, замінили килимове покриття та штори, поставили арку. Дуже хотілося б натяжну стелю гарну – шикарно виглядає, замінити плитку на стінах. На жаль, не виділили стільки коштів, щоб оновити повністю залу зверху. Перспектива – кондиціонер в обрядовий зал, бо в літній період спекотно. Сподіваємося з часом все вдасться зробити.
Життя кожної людини починається з відділу ДРАЦСу
— Олівія, Хадаса, Армін, Фома, Ілан – ви вже розповідали як нововолинці називали діток в 2019 році. Давайте детальніше: які найпопулярніші та незвичні імена?
За останні три-чотири роки абсолютні переможці імен для дівчат Софія та Анна, для хлопчиків Артем, Назар, Матвій, Даниїл Даня.
Колись часто називали Нікіта. Не Микита – суто українськими іменами в таких випадках не називають, використовують російський варіант. Зараз побільшало Остапів. Домінує Злата, особливо коли приходить осінь.
— Чи змінюється мода на імена?
Так звісно, періодично. Та, як і казала, є лідери в іменах, якими тривалі роки називають дітей. Від пори року залежить також, та й інші фактори, наприклад популярні телесеріали. Тенденція постійно змінюється. Помітили, що подружжя, де є іноземці, здебільшого називають дітей українськими іменами. Українці ж навпаки.
Рідковживані ім’я за останні два роки: Ея, Мане, Крістіан, Роберт, Мія, Олівер, Аріанна, Олівія, Мілан, Хадаса, Ілай, Ріанна, Армін, Емір, Аделія, Ілана, Авель, Ванесса, Фома.
Найпоширеніші імена: Назар, Дмитро, Роман, Марк, Матвій, Артем, Даниїл, Емілія, Софія, Дарина, Мілана, Валентина, Соломія.
Ім’я дитини протягом року за заявою батьків можна змінити – були і такі випадки.
— Відтепер свідоцтво про народження можна отримати відразу в пологовому. Розкажіть про успіх ще одного пілотного проєкту.
У Нововолинську один із прогресивних пологових: тато і мама можуть бути разом і до, і після народження малюка. Пілотний проект “реєстрація імені в пологовому” – один з найкращих. Він допомагає не мати проблем з маленькою дитиною, виходити та реєструвати. В один день батьки заповняють документи, на наступний мають свідоцтво. Вони разом називають дитинку, йде спільна заява.
Особливо радіють такій можливості іногородні. Спеціалісти ходять в пологовий – це робота фронт офісу. Раніше зазвичай ходили тати в відділ реєструвати, бо мами мають свої приємні клопоти.
Є такі пари, які кажуть, що ми ще подумаємо, але їх мало. У 2019 році було 405 актових записів видачі свідоцтва в пологовому – це 83% .
Відразу в пологовому йде і видача довідки про місце проживання дитини. Ми співпрацюємо зі ЦНАПом та реєструємо місце проживання новонародженої дитини.
З Альони – на Матвія. Про зміну імені
— Чи багато людей звертаються за зміною імені?
146 актових записів за останні п’ять років. Зміна імені – це може бути як ім’я, так і прізвище. По-батькові змінити не можна. Особа має право з 14-ти років звернутися з заявою про зміну імені, за згодою батьків, з 16-ти – за своїм бажанням.
В 2007-10-х роках мали по 60-70 справ. У нас прикордонна зона, люди змінювали прізвище через депортацію. Та потім зробили єдиний державний реєстр і все на кордоні бачать. Це припинилося. У 2015 році мали 36 актових записів про зміну імені, в 2019 році лише 22.
Цього року я була вражена, коли отримали документи на зміну імені з Альони на… Матвія.
— У Нововолинську дівчина вирішила змінити стать?
І до нашого маленького міста прийшла така ситуація: виконання справи про зміну статті уродженки Нововолинська. На сьогодні вона тут не проживає. Дівчина звернулася в лікувальний заклад у Києві з приводу того, що відчуває себе, як хлопчик. Проведена замісна терапія протягом трьох років і дали висновок, що може бути чоловіком.
У вересні була на курсах підвищення кваліфікації, де зібралася група, в якій всі керівники більше 10 ти років. Ми стільки за життя побачили, ділилися досвідом, говорили і про такі зміни (реєстрація зміни статі – ред.). Я слухала, але і не вникала, не думала що, доведеться з таким стикнутися. Справа була започаткована на території медзакладу. Так як жінка зареєстрована в Нововолинську, прийшли документи на виконання від відділу ДРАЦСу в Києві.
— Чи були ще цікаві історії зі зміною ім’я чи прізвище за час вашої роботи?
Було, що змінювали прізвище Гей. Колись вважалося гарним українським прізвищем, та зараз часи змінилися. Щоб не насміхалися над хлопчиками – перереєстровували.
Бувають випадки,коли батьки розлучаються, діти ображені на тата, який зникає з їхнього життя і беруть прізвище вітчима.
Змінювали й ім’я, бо не подобалося. Був випадок, коли жінка років 45-ти змінила ім’я зі звичного Катерина на подвійне і взяла прізвище однієї співачки. Вона вирішила, що її ім’я впливає на долю.
А одного разу приїхала жінка і розповіла, що було важке життя, чоловік зрадив та забрав усе. Щоб кардинально все змінити, вирішила змінити ім’я та прізвище. Попросила нас допомогти (усміхається, – ред.). Поспілкувалися і кажу, що вам би підійшло ім’я Світлана, одразу і прізвище обрали. Потім жінка приходила до нас така щаслива. Розповіла, що змінилося життя і всі відчули. Згодом прийшло її два сини, змінили прізвище та ім’я. Наші дівчата обирали.
— Чи буває, що при реєстрації шлюбу чоловіки беруть прізвище дружини?
Таких два-три шлюби. Якщо невдале прізвище чи можливо чоловік хоче приховати.
Взагалі, раніше 100 % переходили на прізвище чоловіка. Зараз актуальна тенденція не змінювати дівоче прізвище. Та в будь-який час можна змінити прізвище протягом всього сімейного життя, якщо при реєстрації цього не було зроблено.
— Які ще послуги здійснює міський відділ ДРАЦСу?
Апостиль проставляємо – він підтверджує законність документу і має право використовувати його на території інших держав. Стартували одні з перших, маємо 365 за рік апостилів. У 2016-му їх було 104.
Ну і державна реєстрація смерті здійснюється в відділі. Сумна статистика. Протягом 2019 року видано 761 свідоцтво про смерть. Різниця між народжуваністю та смертністю найвища за останні 10 років. На 232 особи більше померло, ніж народилося.
Статистика по роках: 2015 – 614 актових записів про народження, 719 – про смерть, 2016 – 729 проти 613, 2017 – 727 проти 578, 2018 – 761 проти 529, 2019 – 737 людей померли, народилися – 496.
— І на останок розкажіть, коли ви відпочиваєте?
У понеділок та в неділю – вихідні дні. У понеділок є лише державна реєстрація смерті, тож можу прийти на роботу поставити підписи, печатку. Вихідний – це сімейний день. Проводжу його з чоловіком, друзями, дочкою, онучкою. Люблю свою роботу і не можу сказати, що мені важко працювати. Важким був тільки рік, коли робили ремонт, бо ми в цей час працювали в звичному режимі та продовжували приймати громадян.
Спілкувалася Катерина Костючик
