Іван Іванчук: Жителі Німеччини пішли набагато вперед, тому нам треба їх наздоганяти

Наприкінці 2016 року Литовеж об’єднав навколо себе села, які утворили територіальну громаду. Ініціатор об’єднання, кому люди довірили «перші кроки» розвитку Литовезької ОТГ, – голова Іван Іванчук. Він розповів БУГу, як справляється на посаді, про пріоритети в розвитку ОТГ, заснування фестивалю на території громади, і чи потрібно брати на роботу молодих спеціалістів.

Довідка. На території Литовезької громади розташовані села: Литовеж, Біличі, Заболотці, Заставне, Кречів, Мовники. Функціонують: 4 школи; 2 дитячі садки; 1 амбулаторія; 5 фельдшерсько-акушерських пунктів; 4 будинки культури; 1 клуб; 4 бібліотеки. На території, яку охоплює громада, зареєстровано 53 суб’єкти господарювання, у тому числі 24 юридичні особи та 29 фізичних осіб-підприємців. Торгівельні послуги надають 19 функціонуючих торгових точок, у тому числі 19 магазинів. Станом на 2016 рік тут проживають 4200 мешканців.

Іване Івановичу, як справляєтеся зі своїми обов’язками, роботи багато?

Працювати нелегко. За понад рік зробили багато, але оцінювати мають люди. Наприкінці 2017-го ми інтенсивно використовували кошти, працювали з підрядниками, тому, на жаль, часу на часті зустрічі з людьми не вистачало. Але попри це, неодноразово я та керівний склад проводили виїзні прийоми громадян у всіх селах громади, зустрічі у школах та дитсадках, біля магазинів. Цього року ми намагатимемося більше провести таких зустрічей.

Всю інформацію про нашу громаду та досягнення висвітлюємо на сторінці Фейсбук та офіційному сайті.

Проблеми постійно є. Найбільш активні люди у селах – вони не мовчать і хочуть працювати, мають певні вимоги, аби наша громада розвивалася. Для поліпшення співпраці між активістами створені громадські організації (далі – ГО), адже де є ГО, там пишуть проекти. Добре, що у Нововолинську діє Фонд Ігоря Гузя «Прибужжя» і ці проекти ми подаємо на конкурси фонду.

Наскільки розгалужена мережа ГО в об’єднаній громаді?

Наприклад, у селі Біличі діє ГО «Біличанка». Її представники дуже активні, вмотивовані, постійно щось хочуть робити. Навіть здається, чим менша громада у селі, тим вона активніша. У нас це, зокрема, – у селах Кречів і Заставне. Шкода, звичайно, що  і в  Литовежі  є громадська організація, проте не дієва. Зараз шукаємо  активних людей, які б відновили роботу організації. Адже коли вона працюватиме, то люди прийматимуть активнішу участь у громадському житті.

На черговій сесії плануємо затвердити Програму підтримки ініціатив жителів Литовезької об’єднаної територіальної громади «Громада та влада» на 2018 рік, щоб провести конкурс місцевих ініціатив у громаді, це буде не аби яка мотивація для ГО та ініціативних груп аби залучити їх у розвиток свого краю.

Чим займаються сьогодні люди в невеликих селах?

Зараз ми працюємо над створенням молодіжного центру «Акцент» в Кречеві. Хочемо там створити ГО, адже сам молодіжний центр функціонуватиме зусиллями організації. Треба, щоб молодь мала можливість активно відпочивати та займатися улюбленою справою, а головне – мала місце для проведення дозвілля.

Усі ми боїмося слова «оптимізація», всі думають що це закриття шкіл, але насправді це їх перепрофілювання. Ми знаємо, що село живе там, де є школа, дитячий садок, де чути дитячий сміх, і загалом де є діти. Не можна допустити, щоб будь- яке село залишилось без цього.

Кількість населення катастрофічно зменшується. Для того, щоб збільшувати приріст населення, треба покращувати умови життя для людей в громаді. Коли вони будуть бачити, що для них щось робиться, про них турбуються, створюють робочі місця, тоді можна буде сподіватися, що і народжуваність покращиться. Тоді й люди повірять у владу, у  свої сили, повірять що потрібні державі, і  все у нас буде добре.

«Упіймати» вас на робочому місці майже нереально: Ви то в Луцьку, то налагоджуєте співпрацю з іноземними інвесторами…

Співпрацюємо першочергово з волинськими громадами, дякуючи Центру розвитку місцевого самоврядування. Це консолідує наші громади, ми обмінюємося досвідом, навчаємося, адже тільки починаємо розвиватися. Через це, сидіти в робочому кабінеті – часто немає коли.

Ми створювали громаду для того, щоб розвивалася інфраструктура, шукаємо інвесторів. З іноземними партнерами – ще важче, адже вони розуміють, що ситуація в Україні неблагонадійна. Тим паче, вони «заглядаються» на нашу країну, і бачать нас гідними партнерами.

Співпрацюємо з сусідами-поляками, у нас підписані угоди з Гмінами Мірче та Доглобичів, містами Щучин і Заблудів, також співпрацюємо з центром зайнятості у Грубешові. Зараз вони є лідерами транскордонних проектів. Ми, зокрема, працювали над транскордонним проектом щодо будівництва закладів культури в прикордонних районах. Нас поставили в резерв, тому що ми виготовили проект на реконструкцію будинку культури, але, на жаль, він «не пройшов». Однак я вірю, що хто стукає, тому відкривають.

Шукаю зараз зв’язки для співпраці з німецькою стороною. Плануємо їхати в Німеччину для налагодження співпраці. Треба починати з невеликих проектів, щоб, наприклад, наші діти поїхали туди, а їхні – до нас. Розмістити їх є де, адже на території громади діє готельно-ресторанний комплекс «Три Бобри». Жителі Німеччини пішли набагато вперед, тому нам треба їх наздоганяти. Ніхто не прийде і краще для нас не зробить, аніж ми самі.

Напередодні займаної посади, Ви були сільським головою Литовежа. Наскільки більше тепер стало обов’язків і завдань?

Нас стало більше, а також відповідальності. Адже багато структур, які були в районі, тепер передані на утримання громади. Наприклад, ЦНАП функціонує на місці, інші підрозділи теж. Але все ж кадрове питання є надважливим. Потрібно давати дорогу молодим, адже у них добре розвинена уява. До речі, у сільській раді близько 70% працівників саме молоді люди до 35 років. Відповідальність за розвиток громади сьогодні лежить на кожному із нас.

Якими досягненнями може похвалитися громада?

Ми відремонтували другий поверх будинку культури, готуємо старе приміщення школи для адміністративного корпусу і під ЦНАП. Вигравши проект Державного форнду регіонального розвитку «ЦНАП як місце спілкування влади та громади», отримали 193 тис. грн. У старій школі вже замінили вікна і двері на металопластикові, плануємо утеплення фасаду.

Замінили газовий котел в ЗОШ І-ІІ ступенів села Мовники, в ЗОШ І-ІІІ ступенів села Заболотці встановили два нових котли та провели тепломережу за 100 тисяч гривень. Модернізували дві водонапірні башти в Заболотцях і Литовежі та встановили автоматику на цих свердловинах за 142 тис. грн. Це дає можливість економити електроенергію. Наступного року маємо намір встановити таку ж систему в с. Заставне.

Ще – реконструюємо школу в селі Заставне під дитячий садок. Тут ми хотіли створити навчально-виховний комплекс (далі – НВК), але реформа освіти для нас це унеможливила. Тому, буду звертатися до усіх інстанцій й до міносвіти у тому числі, щоб переглянули це. Наприклад, наші сусіди – поляки зробили зовсім навпаки: вони переводять дитсадки і школи в формат НВК.

Уже готова проектно-кошторисна документація (далі – ПКД) на будівництво спортзалу у Литовежі. Також маємо ПКД на ремонт будинку культури у селі Заболотці.

Майже 2 мільйони інфраструктурної субвенції виділили на модернізацію нашого Комунального господарства.

Які основні завдання Комунального господарства?

Комунальне господарство працює згідно Положення, де перелічені завдання, що виконуватимуться на благо жителів нашої громади. Це вивезення сміття, його утилізація, очищення доріг та території від чагарників та інше.

Для нормального функціонування закупили обладнання на 1 мільйон 845 тисяч гривень. Це, зокрема, два нових трактори, два відвали для прогортання снігу, будемо ще докупляти спеціальні ножі, щоб грейдерувати дорогу. Є фронтальний навантажувач, яким можна навантажувати пісок, щебінь. Наявна ротаційна косарка для обкошування трави, придбали електрозварювальний апарат і ручні бензокоси, три бензопили. Ще – закупили лінію для виготовлення брикетів –  подрібнювач, сушарку і спеціальний прес. Ми зможемо виготовляти брикети і надавати послуги, адже сьогодні багато людей перейшли на альтернативні види палива через високу ціну на газ.

Для сортування сміття, згідно з новим законодавством, ми закупили прес, яким можна пресувати брикети, пластик, бляшані вироби. Маємо причіп до трактора, яким зможемо вивозити сміття з території громади. Маємо укладену угоду зі сміттєвим полігоном Нововолинська. Працюємо над виготовленням документів для свого полігону та сортувального пункту, де буде здійснюватися сортування сміття.

А як щодо розвитку інфраструктури в ОТГ?

За 100 тисяч гривень закупили акустичну апаратуру для Будинку культури, які надійшли з соцеконому.

За левову частину наших ресурсів, які були передані до комунальному господарству Литовезької сільської ради та коштів населення зробили огорожу на кладовищі в Литовежі. З місцевого бюджету виділили кошти та передали трансфертами до Служби автомобільних доріг у Волинській області на дрібний поточний ремонт дороги О030320 Іваничі-Заболотці-Литовеж (200 тисяч гривень), та  100 тис. грн. – на відрізок дороги О030325 Литовеж-Грибовиця-Соснини. Плануємо продовжити поточний ремонт дороги Іваничі-Заболотці-Литовеж. На жаль, кошти з обласного бюджету так і не надійшли, тому підрядник зробив лише частину роботи.

Делегація голів ОТГ Волині взяла участь у брифінгу щодо передачі земель громадам, котрі знаходяться поза їх межами. Якщо громада зможе розпоряджатися своєю територією в повному обсязі це  створить умови для залучення інвесторів, що свою чергу дасть додаткові надходження в  бюджет громади та створить додаткові робочі місця. Так, як сьогодні все, що стосується цієї категорії земель необхідно вирішувати  через обласне управління Держгеокадастру. І саме це гальмує процес, адже коли все вирішує місцева рада, то зробити це можна набагато швидше та ефективніше. (31.01.2018 КМУ затвердив постанову про передачу землі у власність ОТГ за межами населених пунктів – Ред.).

На 2018 рік ми подали 5 проектів на конкурс інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку на майже 20 мільйонів гривень.

То коли ж розпочне працювати комунальне господарство на повну потужність?

Маємо затверджену  Програму розвитку комунального господарства, на наступній сесії плануємо затвердити тарифи на комунальні послуги, які буде надавати комунальне господарство, лише тоді все почне працювати. Близько півмільйона гривень плануємо спрямувати для розвитку цієї сфери, щоб механізм почав працювати.  Плануємо доробити вуличне освітлення у Біличах, Заболотцях і Заставному, бо в Литовежі ми це зробили ще до утворення ОТГ. Працюватиме в комунальному господарстві електрик, який обслуговуватиме це освітлення, аби люди могли спокійно спати. І, звичайно, основне завдання – ремонт доріг. У с. Мовники, наприклад плануємо відкривати піщаний кар’єр. На наступний рік виділимо кошти з інфраструктурної субвенції кошти на придбання екскаватора. Його можна буде використовувати не тільки в піщаному кар’єрі, а й щоб надавати послуги населенню.

Історія села Литовеж багата унікальними відомостями, зокрема – про так званий «замок» городище. Як гадаєте, можна тут «просувати» туризм?

Звісно. Ми плануємо проводити фестиваль на нашому «замку», біля річки Буг. Вже купили переносну електростанцію. Для нормального проведення плануємо придбати ще сцену.

Нині покійний Луцький міський голова Микола Романюк запровадив програму з популяризації шляху Гедиміновичів. У Луцьку буду працювати з тими людьми, які продовжують займатися цим проектом. Вважаю, що і Литовеж причетний до того шляху, бо тут справді були литовські князі. І навіть назва пов’язана саме з литовськими князями, а не тільки з літньою вежею, як вже прийнято вважати.

За відомостями істориків тут були литовські князі, зокрема родина Чорторийських, на основі герба яких створений і наш герб. Ціла родина майже століття жила тут, на території нашого села.

Яке буде спрямування у фестивалю?

Будемо піднімати це питання на сесії Волинської обласної ради. Ми могли б на захід запросити гостей із Польщі, Німеччини. Тому, якщо вже придбаємо сцену, то зможемо й  організовувати фестиваль.

Також маємо Європейські Дні Добросусідства України і Польщі між селами Кречів і Крилів (фестиваль «Кордон – 835» – ред.), на проведення якого треба сучасна апаратура. Долучиться, думаю, до цього фінансово районна й обласна рада.

Цього року плануємо здійснити частковий капітальний дороги О030317 Морозовичі – Кречів – Мовники на ділянці Кречів – Мовники. Прикро, що маючи громаду на кордоні з Польщею, у нас досі немає нормальної дороги. Потрібно почати хоча б із декількох кілометрів якісної асфальтованої дороги.

Вона потрібна для сполучення сіл громади з центром ОТГ, бо ми знаходимося в інвестиційно привабливому місці, тому маємо перспективу розвитку туризму.

На чому цьогоріч робите акценти у своїй роботі?

Плануємо створення індустріальних парків на території громади. Після обговорень у Кречеві люди дали згоду. Ще узгоджуємо, який профіль має бути, які підприємці сюди мають «зайти». Також зустрічалися в Біличах, де теж є близько 15-ти гектарів під індустріальний парк. Можемо проводити проекти із землеустрою, адже є відповідні землі в межах населеного пункту. У Литовежі теж є такі ділянки, але вони знаходяться поза межами населеного пункту.

Також працюватимемо з управлінням освіти міста Нововолинськ, щоб наші діти відпочивали у заміському таборі «Прикордонник», що знаходиться на території села Литовеж, адже тут оздоровлюються тільки нововолинські школярі.

Будемо продовжувати працювати в напрямку розвитку зеленого туризму, щоб можна було приймати туристів.

Працюємо зараз над стратегією розвитку громади: відбулося два засідання, провели опитування серед жителів, а відділ інвестицій розробив соціально-економічний аналіз. За підсумками цього визначимо головні пріоритети подальшого розвитку до 2030 року. Головне – треба працювати з населенням, активізовувати людей для ефективної співпраці влади та громади. Разом у нас все вийде!

Можна ще довго розмовляти про перспективи розвитку громади та майбутні плани, але все це потребує часу, коштів, професійного менеджменту та креативної команди. Найголовніше, на мою думку, це залучити громаду в процес управління, адже крім місцевих жителів ніхто не може краще знати, що їм потрібно.

Спілкувалася Вікторія Махновська