Борис Бабійчук: “Нашим чиновникам вигідно, коли за ними бігають. Треба це міняти”

Борис Бабійчук активною громадською діяльністю став займатися ще за часів Майдану. Був учасником подій Революції гідності. Забувши про справи і власний бізнес, що потребував постійного контролю, брав участь в нічних чергуваннях у Києві, возив на демонстрації наших земляків із Волині. Коли минулоріч облрада виділили 90 тисяч гривень на потреби військових, він перший у Нововолинську «підняв» депутатів і вимагав від обранців міста спрямувати дії на те, щоб і наші військові отримали левову частку цих коштів. З того де-факто і розпочалася його волонтерська діяльність, яка успішно продовжується. Сьогодні Борис Бабійчук очолює Нововолинський центр допомоги військовослужбовцям. А ще віднедавна він став головою місцевого осередку партії  “Об’єднання “Самопоміч” і впевнено готується до місцевих виборів.

Борисе Федоровичу, назвіть основні напрямки роботи місцевого осередку «Самопомочі»?

«Самопоміч» на сьогодні – це і громадська організація, і політична партія. До цього часу у нас працювали небайдужі люди, які хотіли щось міняти, проявляли громадські ініціативи. Ми займалися питанням тарифікації послуг жеків, проводили анкетування населення, щоб виявити основні недопрацювання житлово-експлуатаційних дільниць. Метою було виявити послуги, які жеки не надають, а виставляють їх в тариф за оплату приміщення. Таким чином ми знайшли ряд порушень, їх перелік подали депутатам Верховної Ради. Найближчим часом має прийти лист-звернення депутатів для того, щоб перевірити відповідність скарг від населення.

То на що ж найбільше скаржилися мешканці Нововолинська?

Є ряд недопрацювань – від самих простих до самих серйозних. Ми знаємо, що в кожному під’їзді має світитися лампочка, а цю лампочку, як правило, міняють жителі. Це стосується підвальних приміщень і зовнішнього освітлення, якщо воно стоїть на балансі жеку. Такими питаннями займаються мешканці, а в тариф ці послуги входять. А ось інший приклад. Кожна житлово-експлуатаційна дільниця має план проведення ремонтних робіт. У більшості жителі скаржаться, що ці роботи не проводяться. Жек виділяє працівників, які білять або фарбують під’їзд, але всі матеріали купують, власне, мешканці будинку.

Повернемося до розмови про напрацювання місцевого осередку партії.

На сьогоднішній день працює громадська приймальня, тобто безкоштовна юридична консультація. Вона більш як півроку діє в нашому місті. Мешканці Нововолинська можуть звертатися відповідно з тих питань, в яких вони не орієнтуються і бажають отримати первинну правову допомогу. Був випадок, коли пенсіонер з Володимира-Волинського хотів надбавку до пенсії 30%, тому що він є дитиною війни. У 2011-му році чоловік виграв суд, але коштів у бюджеті міста не знайшлося, тому виплати так і не отримав. Звертався в виконавчу службу, де йому відмовили в провадженні. Наш юрист підняла перелік документів і, виявляється, є додаткові постанови, спираючись на які виконавча служба повинна була б стягнути кошти з пенсійного фонду.

Так само зараз людей хвилюють майбутні тарифи на теплоенергію. Вже дехто порахував, скільки потрібно буде платити. Люди обурюються, бо в інших містах оплата за тепло менша на 30-40%, ніж у Нововолинську. Залучатимемо фахівців з Києва і з області, які в цьому питанні мають досвід, щоб зробили аналіз і знайшли причини, чому у нас тарифи значно вищі, ніж в інших населених пунктах.

На виборах виступаєте як опозиція місцевої влади. Що у вас конкретно викликає невдоволення у діях теперішніх керівників?

Хочу висловити свою позицію як звичайний мешканець міста, як громадський діяч і волонтер. Щоб вирішити будь-яку проблему, треба пройти через бюрократичні перепони. На жаль, на сьогоднішній день влада не хоче цього міняти, тому що їм вигідно, щоб за ними постійно бігали. Почалися проблеми з сім’ями військових. Жінки стали звертатися, щоб надати їм довідки про те, що їхні чоловіки, сини перебувають в зоні АТО для отримання пільг, компенсацій. На жаль, не завжди цю довідку можна було отримати.

Наш військкомат і міська рада завжди в курсі, що солдат перебуває на передовій, а тим часом його родина не може добитися субсидії, бо треба на це купу документів і, відповідно, це питання «зависало». Хоча, наприклад, в Рожищі районна рада прийняла рішення і створила спеціальний відділ, який вирішує аналогічні завдання, а далі чиновники між собою радяться, як допомогти тій чи іншій родині. Нашими депутатами неодноразово це питання піднімалось на обласному рівні. Розмовляли з губернатором, запрошували різні соціальні служби на обговорення таких проблем. Нам сказали, що в кожного є свої критерії роботи. Хотілося б це змінити і щоб чиновники бігали за людьми, а не навпаки.

Як ви ставитесь до того, що влада вже зробила останнім часом, крім, звісно, утвердження своїх позицій? Чи були плюси в роботі, які варто було б згадати і продовжувати досвід?

Плюси були у перші 3 – 4 місяці співпраці. Тоді міськвиконком виконував роботу значно якісніше, ніж тепер. Відповідно, звернення громадян, чи тих самих волонтерів, військових влада старалася вирішити на порядок оперативніше. У волонтерському центрі це відчувалось дуже сильно, тому що часто доводилося брати обладнання або зали для проведення заходів в оренду і це вирішувалось буквально однією заявою. Ситуація на Сході затягнулася, пішов четвертий-п’ятий місяць… Вони побачили, що нічого не міняється, немає ніякої загрози, відчули впевненість у собі. Так, співпраці не вийшло. До трьох чиновників треба звернутися, щоб дали погодження на проведення тої чи іншої акції. А потім виникає купа питань, як це було з «Перлиною Заходу», коли нам вказали забезпечити громадський порядок, хоча тим має займатися виконком.

Ви згадували про бюрократичні перепони. Якщо люди за вами підуть, то яким чином будете вирішувати цю проблему? У «кабінетному режимі», чи готові повести людей «на барикади»?

Будь-які питання слід вирішувати демократично. Першим ділом, має бути прозорість влади, відкритість завдань і справ, які виконуються владними структурами. Якщо чиновник виконує свої посадові обов’язки, то, по-перше, громадськість повинна бачити, з чим до нього звертаються люди, які проблеми він вирішує. Знати кількість звернень, а не просто: десь лежать папери і ніхто про них не відає. Якщо людина звертається з проханням, а воно не виконується, відповідно, чиновник не заслуговує довіри громади.

Що можете сказати про свою команду?

Позиція «Самопомочі» від початку полягала в тому, щоб займатися громадською діяльністю. У нас були громадські об’єднання, які виконували роботу на благо громади, спільно вирішували проблеми міста. Шукали активних людей, ініціативних, самовідданих громадській роботі. Безкорисливих, які просто працювали, тому що відчували, що це їхнє і принесе користь суспільству. Адже, будучи депутатами, вони виконуватимуть завдання набагато якісніше. За кордоном це, до речі, практикується. Якщо людина була волонтером на громадських засадах, її без проблем беруть на будь-яку роботу, бо є розуміння того, що вона готова йти на самопожертву. Такі критерії мені дуже імпонують, тому що я розумію: якщо в міську раду зайде п’ятеро людей, які працюють самовіддано, ми далі зможемо багато чого досягнути.

І наостанок, що хотіли б побажати нашим виборцям?

Щоб, найперше, реально оцінювали справи кожного кандидата і не зважали на передвиборчі обіцянки. Тільки так можна зробити правильні висновки і вибрати гідну кандидатуру.

Розмову вела Юлія Ховайло, інтернет-видання “БУГ”