Богдан Бенюк, який завітав у Володимир, розповів про кіно, культуру, мову та артистів, які виїхали до росії

У рамках національного проєкту «Кіно заради перемоги» до Володимира завітав народний артист України, видатний український актор театру та кіно, телеведучий, педагог та політик Богдан Бенюк з презентацією фільму «Мій карпатський дідусь», у якому зіграв головну роль. До слова, стрічка посіла перше місце у топі фільмів в українському сегменті стримінгової платформи Netflix. А сам актор отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на фестивалі Calella Film Festival в Іспанії.

Поки зал наповнювався глядачами, Богдан Бенюк погодився відповісти на кілька запитань, перед тим, попередньо розповівши про сам проєкт, який стартував у серпні 2022 року, і триває досі, – пише Жанна Білоцька.

«Тур «Кіно заради перемоги» покликаний підтримати військових та об’єднати українців заради перемоги. Він проходить у містах та селах, як із залученням  спеціального кіномобіля, так і з виїздом технічної групи з техзабезпеченням кінопоказів, також відбуваються дистанційні покази у взаємодії з місцевими активістами. У межах проєкту, амбасадорами якого є Ада Роговцева, Ірма Вітковська, Богдан Бенюк, Ахтем Сеітаблаєв та Олексій Тритенко та інші актори, відбуваються численні зустрічі з кінематографістами, режисерам та акторами знімальної групи. Особливу увагу організатори приділяють військовим, для яких влаштовують допрем’єрні покази» за участю акторів».

– Богдане Михайловичу, поділіться, яку роль відіграє кіно під час війни?

«Ми захищаємо не лише країну, а й культуру. Бо якщо не буде культури, – не буде й країни. Коли говорять, що не потрібно виділяти кошти на кіно, вважаю це помилковим кроком. Оскільки інвестиції в український кінематограф  – це інвестиції в майбутнє держави. Це спосіб зберегти нашу ідентичність, передати наступним поколінням знання про національну спадщину, а також сформувати позитивний образ України у світі, особливо зараз, коли триває не лише кровопролитна війна, а й війна в інформаційному та культурному полі. У сучасних умовах гібридної війни кіно є важливим інструментом боротьби за свідомість людей. Через нього можна протистояти російській пропаганді. Якщо влада не виділятиме коштів на розвиток українського кінематографа і культури загалом, це зроблять меценати, або ж це відбудеться шляхом співфінансування з іншими країнами. Так, у фінансуванні та зйомках, а також монтажі фільму «Мій карпатський дідусь», режисером якого є грузинський режисер Заза Буадзе, брали участь кілька країн: Україна,Чехія, Молдова та Італія. Я до того, що кіно завжди знайде гроші, та насамперед у ньому повинна бути зацікавлена держава».

-Не секрет, чимало стрічок, які знімали в Україні, виходили російською мовою. Та після масштабного вторгнення з’явилось багато картин – українською. Це говорить про те, що свідомість людей почала змінюватись. На вашу думку, мова має значення? 

«Ідентифікація кожної нації відбувається по мові. Для прикладу, москалі не лише самі розмовляють російської, а й інших змушують це робити. Перетнувши кордон з Італією, чуємо італійську. Завітавши до Німеччини, скрізь лунає німецька. Головною умовою будь-якої країни, яку ти обираєш для життя, є знання мови. Чому ми й досі цього не хочемо розуміти? Українська мова – для українців, і тут не повинно бути інших варіантів».  

-Чи осуджуєте артистів, які народилися та розпочинали кар’єру в Україні, а під час війни переїхали до росії?

«Про них взагалі не варто згадувати й говорити. Вони обрали собі іншу батьківщину, хоча батьківщина обирається раз на все життя. Однак це їхнє право, їхнє рішення. Зробили так, і Слава Богу. Нам не потрібні ждуни, які сидітимуть і чекатимуть на Росію. Їм добре там, нехай живуть».

  -Ви є членом Всеукраїнського політичного об’єднання «Свобода». Відомо, що багато представників цієї сили зі зброєю в руках захищають Україну. Ви якось підтримуєте їх?

«Насамперед варто зазначити, що «Свобода» наразі припинила політичну діяльність через те, що її представники знаходяться на фронті на чолі з очільником – Олегом Тягнибоком. Щодо мене, я належу до вікової категорії 60 плюс, або, як інколи кажу, – 70 мінус. Тож намагаюсь робити все від мене залежне, аби підтримати не лише колег по партії, а й інших військових. Іншими словами, роблю те, що можу».

-Коли, на вашу думку, в Україні настане перемога?

«На це потрібен  час. Це війна на виживання, яка триває 11 років, хоча насправді триває значно довше, і вона не завершиться ні цього року, ні наступного. Ми не можемо ні припинити оборонятися, ні заморозити війну, бо росіяни накопичать сил, і продовжать нас вбивати. Для нашої гарантії безпеки нам потрібен вступ до НАТО. Своєю чергою, Захід має зрозуміти, коли цього не зробити, української нації просто не стане. В живих залишаться ті, хто перетвориться на Повалій або Лорак. Ми зазнаємо величезних втрат, але маємо шанс здійснити мрію багатьох поколінь українців, які намагалися вирвати країну з лап узурпаторів».

Насамкінець, Богдан Бенюк зазначив, війна продовжується, але й продовжується життя, яке складається з кохання, радості весіль, і з неймовірно прекрасних речей. І ми від цього нікуди не дінемось, бо кожна людина прагне проживати його так, як вона мріє. Але у цьому житті виграють реалісти, які не дивлячись ні на що, щодня роблять свою роботу.

Нагадаємо, у Володимирі відбулася творча зустріч з народним артистом України Богданом Бенюком