Андрій Герус розповів про роботу у Нововолинську та Литовежі, шахтарське питання регіону, добудову «десятки» та співпрацю з Гузем

Андрій Герус – народний депутат України від партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, вихідець з Литовезької громади та колишній учень навчального закладу у Нововолинську.

БУГу вдалося поспілкуватися з Андрієм Герусом після його нещодавнього візиту до Нововолинська, де він оглянув об’єкти, на які раніше виділив кошти соцеконому. Вдалося поспілкуватися і про цей візит, вуглевидобувну галузь у Нововолинську та майбутнє місцевих копалень, родовища газу та формування цін на нього в Україні.

— Передаємо вам вітання з Волині. Розкажіть, чи часто заїжджаєте на маленьку батьківщину?

Дякую за вітання. Волині теж привіт. Коли маю можливість- заїжджаю. Намагаюся декілька разів на рік бувати, щоб з батьками побачитися і дзінатися, як справи йдуть на Волині.

— Ми знаємо про ваш нещодавній візит до нас. Було виділено кошти на майданчик у Литовежі та на комплекс біля школи у Нововолинську. Чому вирішили допомогти?

Це штучне футбольне поле, яке збудоване в Литовежі на кошти державного фонду – соцеконом, як кажуть. Хороший об’єкт, потрібний перш за все дітям. Також в Литовежі було виділено кошти на побудову ЦНАПУу – біля 7 мільйонів. Для Нововолинська – більше 6-ти (мільйонів, ред.) на будівництво спорткомплексу біля школи. Зараз ідуть роботи.

Намагаюся допомогти там, де є на місці ініціатива і проєкти, які мають певну стадію готовності. Бо має бути проєктно-кошторсина документація і цей об’єкт можна подавати на фінансування з державного бюджету.

— Якщо говорити про Бориса Карпуса, то напевно ви ще не зможете сказати, як з ним працюється, запитаємо пізніше, після виконання запланованого. Загалом, яка у вас співпраця склалася з Ігорем Гузем?

Безумовно, є співпраця з Ігорем Гузем. Це його заслуга, що ми щось робимо, щось будується і, сподіваюся, буде будуватися. Ми спілкувалися і він висловив свої ідеї. Очевидно, що якщо наші зусилля об’єднаємо, то можна зробити щось спільне. Від цього виграє громада.

Тому у мене позиція й, наскільки я знаю, в Ігоря також, щоб не займатися усіляким політиканством, а разом шось робити і дати більший результат. Ми хотіли би, щоб регіон розвивався і міста розвивалися. Тому я з повагою відношуся до Ігоря Гузя. У нас абсолютно хороша і, сподіваюся, результативна робота. Мені приємно разом працювати.

— Сьогодні гостро стоїть питання шахтарське. Чи потрібні шахти Нововолинську і що робити людям у разі непідтримки розвитку вугільної галузі в регіоні?

Нововолинськ, як на мене, – це впринципі хороший приклад, коли місто почало активно розвиватися, навіть без шахт, або коли шахт стало значно менше. Адже коли я ходив в школу, якщо я не помиляюся, було аж 10 працюючих шахт. На сьогодні – дві працюючі копальні. Тим не менше, місто не зникло з карти. Воно почало змінюватися, в Нововолинську почали з’являтися інакші підприємства, але можна знайти роботу і є перспектива розвиватися далі.

Звичайно, з шахтами треба проводити зважену державну політику і просто так закривати їх в один момент – це не варіант. Тому що є люди, які там працюють, є податки, які сплачуюються в місцевий бюджет. Та сама шахта №9 сплачує податки в бюджет Литовезької громади.

Є перпективи у копалень ще певний час попрацювати. Ми всі розуміємо, що все ж таки колись вони будуть закриватися.

Проте, якщо говорити про перспективи у 5-10 років, то Україні потрібне буде вугілля і вуглевидобувні підприємтсва. Станом на сьогодні, коли газ дорогий і вугілля дороге, державі насправді дуже добре мати своє вугілля.

Для того, щоб місто розвивалося далі і менше залежало від шахт, був прийнятий законопроєкт 5600, в якому була передбачена норма про те, що надаються податкові пільги для підприємсв саме в шахтарських містах. Нововолинськ потрапив в перелік таких міст.

Цей закон має вступити в силу з першого січня і в Нововолинську будуть більш сприятливі податкові умови, які будуть стимулювати інвестора йти туди.

Я колись цікавився, наскільки місто залежить від вугільних підприємств. З самого міста невелика кількість людей працює на шахтах, здебільшого це люди інавколишніх сіл.

Місто сьогодні розвивається з інших факторів. Але сьогодні всіх треба враховувати і треба, щоб шахти працювали, або ж людям пропонувалася альтернатива, якщо копальні закриватимуться.

Це все залежить і від міської влади, і від централної влади. Дати певні інвестиційні стимули можна через законодавство, але це так само залежить від міської влади, як вона комунікує з бізнесом та інвесторами. Я думаю, що якщо буде хороша робота, то люди підуть на нові місця роботи, а не захочуть працювати важко в шахтах. Тому що це важка робота, шкіжлива для здоров’я. Я це знаю, адже сам з шахтарської сім’ї.

— Що, на вашу думку, треба робити з копальнею №10? Її утримують, щоб згодом добудувати, але і те, і друге потребує грошей, причому великих. Людям казали, що добудують і будуть нові робочі місця, але ситуація застрягла.

Треба професійна позиція Міністерства енергетики. Зараз є проблема, адже в міністра немає профільного заступника по вугіллю. Чекаємо поки він з’явиться, щоб разом сісти і скликати професіоналів, обговорити і зрозуміти цифри. Щоб знати, скільки коштує шахту добудувати, яке там вугілля, яка ціна того вугілля та яка економіка. Безумовно, тут треба мати ясність, тому що питання тягнеться і добудовують копальню вже 30 років.

На нововолинських шахтах можна збільшити обсяги видобутку вугілля. Це невелике збільшення, на декілька років такого вугілля ще може бути. Там ще є певна перспектива. Я спілкувався з технічними спеціалістами. Тому потрібно, щоб був профільний заступник і з ним питання проговорювати.

— Люди переживають про збільшення ціни на газ. Чи прогнозується підвищення і чи впливає НКРЕКП на регулювання цін?

Є ціна газу і є так звана плата за транспортування. Цю другу плату встановлює НКРЕКП. А ціна газу не міняється до травня наступного року і визначена контрактами.

Коли говоримо про плату за транспортування, – це ремонти мереж, сервіс і обслуговування. Там має бути справний технічний стан, запчастини, працівники, колцентри і обслуговування мереж потребує затрат. Збільшення цього тарифу, яке може бути, навіть нижче показника інфляції. Індексації зарплат працівникав, зростання в два чи три рази не буде. У Волинській області взагалі зростання не буде.

— Населення бідкається, що сплачують за комунальні в кишеню олігархів. Чи є монополія на енергоринку в Україні і чому цього не бачить Антимопольний комітет?

Якщо говорити про Антимонопольний комет, то він вже визнав компанію ДТЕК монополістом на бурштинському енергоострові. Це Закарпатська область, частина Івано-Франківської і частина Львівської. Якщо говорити про іншу об’єднану енергетичну систему, то ситуація залежить від сезону і від того, хто скільки виробляє.

Якщо влітку в нас зазвичай висока генерація сонячних електростанцій, то взимку споживання зростає і це покривається саме вугільними електростанціями. Компанія «ДТЕК» володіє десь 70% вугільних ТЕС і 80% видобутку вугілля в Україні. Більшість вугілля виробляється приватними шахтами.

Та електроенергія, яка йде від вугілних ТЕС – це ДТЕК, але є ще Енергоатом, Укргідроенерго та інші підприємства. В нас особлива залежність від підприємсв ДТЕК взимку, коли зростає споживанння. Тому з цим є певна проблема. Треба слікувати, щоб взимку було вугілля на складах ТЕС, бо ми чуємо, які проблеми там виникають.

Є також проблема з зеленою енергетикою. Там також найбільша доля належить ДТЕК, але не всіх сегментах ця компанія є монополістом. На бурштинському енергоострові – так.

Волиньобленерго не має відношення до компанції ДТЕК і Волиньгаз також. На Волині компанія «ДТЕК» не працює, але енергія її виробництва споживається по всій Україні.

— У Нововолинську почали реформувати систему ЖКГ, управляючі компанії. Як на вашу думку пришвидшити розвиток в цій сфері і чи є у маленького міста шанс на розвиток цієї галузі в конкуренції між компаніями-надавачами послуг?

Я думаю, це можливо. Але в місті, де є небагато мешканців, де велика кількість старого житлового фонду і відносно мала кількість нового, це важче. Але це робота органів місцевого самоврядування. Міська влада може простимулювати конкуренцію, зацікавити цим займатися бізнесом.

Нещодавно ж на комітеті розглядали законопроєкт про перенесення строків обрання управляючої комппанії, щоб було до першого липня.

Наприкінці розмови, користуючись нагодою, Андрій Герус привітав читачів БУГу з Нововрічними та Різдвяними святами.

“Бажаю Нововолинську та Литовезькій громаді розвиватися. Я зі своєї сторони буду допомагати і робити, що можу, спільно з Ігорем Гузем. Бажаю оптимізму, щоб наступний рік був кращим, щоб було меньше хвороб, а більше вакцинації і здоров’я. Віримо, що все найкраще у нас тільки попереду”.