Місто буденне: як мешканці Володимира зустріли Водохреще

Навіть у будній день і зимовий мороз місто сьогодні дихає святом. На Водохреще мешканці вирушили до храмів по освячену воду, несучи з собою не лише пляшки, а й добрий настрій, віру та надію.

Сьогодні місто прокинулося особливим. Попри холодну погоду й робочий день, православні християни зранку прямували до церков — на святкову службу та по свячену воду. Біля храмів людно: містяни усміхаються, вітають одне одного, терпляче чекають своєї черги.

Серед дорослих — багато дітей. Вони тримають невеликі пляшечки, колядують, уважно слухають молитви разом із батьками. Атмосфера спокійна й водночас світла.

Під час богослужінь священники молилися за мир та дякували українським захисникам, які боронять країну, щоб подібні свята могли відбуватися у відносній тиші та спокої. Ці слова знаходили відгук у серцях людей — багато хто хрестився, схиляв голову в молитві.

Святковий настрій відчувався й біля річки. Тут можна було зустріти так званих «моржів» — охочих зануритися в крижану воду. Поруч на воді плавали качки та лебеді, додаючи пейзажу ще більше зимової краси.

Сьогодні місто виглядає інакше — не гучне, не метушливе, а зосереджене й єдине у своїй вірі. Водохреще нагадує: навіть у буденності є місце світлу, молитві та надії.