Місто буденне: Нововолинськ під сірими хмарами скорботи

Сьогодні Нововолинськ прокинувся під важким, сірим небом. Похмура погода ніби підкреслює дату — четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну. Місто живе звичним ритмом, але в повітрі відчувається зосередженість і тиша.

Ранкові вулиці — стримані. Люди поспішають на роботу, ведуть дітей до школи, відкривають крамниці. Біля кав’ярень короткі розмови — про новини, про знайомих на передовій, про сьогоднішні заходи. Ця дата для кожного має власний зміст: хтось згадує перші сирени, хтось — дорогу в невідомість, хтось — день, коли востаннє чув голос близької людини.

Упродовж дня в місті відбуваються молитовні заходи. Священнослужителі різних конфесій закликають до спільної молитви за Україну та її захисників. Люди приходять родинами. У цих жестах — пам’ять і вдячність.

До Палацу культури прямують містяни — тут відбувається захід-реквієм «Пам’яті нескореним». До зали заходять родини військових, волонтери, молодь, представники громади.

Чотири роки — це час випробувань і втрат. Але це також роки спротиву, взаємної підтримки і рішень, які доводять: Нововолинськ вистояв і продовжує жити, працювати, вірити. Під дощовим небом сьогодні особливо відчутно, що пам’ять і сила громади — поруч.