Місто буденне: морозний Нововолинськ під звуки генераторів

Мороз тримає місто, десь поруч гудуть генератори, а Нововолинськ живе звичним життям — у русі, турботах і взаємній підтримці.

На вулицях морозно і слизько. Люди йдуть швидко, зупиняються лише на кілька хвилин — щоб зігрітися гарячою кавою, перечекати холод, перевести подих. Кав’ярні цього дня — не лише про напій. Вони стають місцем, де можна підзарядити телефони та інші пристрої, зігрітися і побути в теплі у складний період з електропостачанням.

Поруч, під рівний шум генератора, грає вуличний музикант. Біля нього скринька — збір коштів для бригади. Люди зупиняються, слухають, залишають гроші й ідуть далі. Музика вплітається в міський шум і стає його частиною.

У громаді працюють пункти незламності. Тут можна зарядити телефон, зігрітися, перечекати час без світла. Це важлива підтримка для мешканців у ці дні.

Нововолинськ живе між холодом і технічним шумом, між тривогою і звичайними справами. Місто працює, діти повертаються додому, хтось іде на зміну, хтось допомагає іншим. Життя триває — у людях, у щоденних діях, у здатності триматися разом.