<

Інші розділи

Продовжую судитись за правду із міським головою Сапожніковим. Перемога у Львівському суді

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:38 | 21.05.2017 / Блоги /
Перегляди
1
/ коментарів 17

ДО ВІДОМА ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НОВОВОЛИНСЬКА
(повідомлення громадської організації «Україна + Польща»)

15 травня цього року у Адміністраційному апеляційному суді міста Львова відбулось судове засідання по апеляційній скарзі міського голови Нововолинська Віктора Сапожнікова та виконавчого комітету міськради на «Постанову» Володимир-Волинського міського суду, (суддя Вітер І.Р.) щодо відмови у наданні відповіді Бідзюрі А.М. на його інформаційний запит від 18.01.2017 року.

У якому він, (Бідзюра А.М.) посилаючись на закони України «Про місцеве самоврядування», «Про доступ до публічної інформації» та ст. 57 Конституції України просив аргументувати причини відмови, що стосувалися розміщення рішень міської ради, міського виконавчого комітету і розпоряджень міського голови В.Сапожнікова, щодо розподілу міського комунального майна та бюджетних коштів міської територіальної громади на інтернет-сайті місцевої громади Нововолинська.

А також, вимагав негайно розмістити на інтернет-ресурсі Нововолинської міської ради всі рішення міськвиконкому та розпорядження міського голови за період 2007-2016 років і надати йому копії рішень міськвиконкому і розпоряджень голови за 2007-2011 роки. А окрім того, визнати протиправними дії міського виконавчого комітету та його очільника – міського голови Нововолинська.

Хочу нагадати, що суд першої інстанції – Володимир-Волинський міський суд, своєю «Постановою» від 16 березня 2017 року визнав протиправними дії посадових осіб місцевого самоврядування Нововолинська та зобов’язав міський виконавчий комітет, головою якого є В.Сапожніков (а також, і головою міськради та міським головою) повторно розглянути Інформаційний запит А. Бідзюри від 20 травня 2016 року і надати відповідь заявнику згідно «Закону України про доступ до публічної інформації». Цей закон не передбачає відмови і детального захисту персональних даних, якщо йдеться про роздачу (продаж) комунального майна і розподіл бюджетних коштів.

Львівський апеляційний адміністративний суд 15 травня 2017 року, (колегія у складі трьох суддів, головуючий – В.П. Сапіга) на своєм у засіданні залишив постанову Володимир-Волинського міського суду без змін. Таким чином, визнавши законність вимог члена територіальної громади м. Нововолинська А.Бідзюри і кваліфікував дії міського виконавчого комітету, як протиправні. Адвокати відповідача до Львова не приїхали.

Підіб’ємо підсумки. Отже, як і було задумано, план дій щодо судових процесів – а їх було три (всіх, у загальному – 5) та доведення до відома членів громади Нововолинська правди про міську владу, яку вони свідомо обирали впродовж 20 років, мною майже повністю виконано.

Хоча й не із моєї провини, та суди дуже затягнулись – на, майже, півтора року. Судді Нововолинського міського суду, двічі із різних причин не бажаючи брати справи у провадження, робили самовідвід, скеровуючи мої судові позови то до Іванич, то у Володимир-Волинський. Жодного разу вони не стали на мій бік. Три рази – двічі міський голова, і я один раз, писали апеляційні скарги у Львівський апеляційний адміністративний суд. У Львові відбулось чотири апеляційні судові процеси. Жодного разу, ані міський голова В.Сапожніков, ані його перший заступник А.Сторонський, не прибули на жодне із судових засідань, що проходили у чотирьох містах – у Нововолинську, Володимирі, Іваничах і Львові.

«План правди», щодо інформування мешканців про протиправні, як вбачається із формулювань і текстів «Постанов» судів, дії найвищого місцевого керівництва міста Нововолинська , повністю спрацював.

Ще одна моя касаційна скарга по суміщенню, згідно положень «Закону України про місцеве самоврядування» та інших нормативних законодавчих актів, які забороняють суміщення двох посад першим заступником міського голови А.Сторонським – першого заступника міського голови та секретаря Нововолинської міської ради, знаходиться у м. Києві, у Верховному суді.

Один із колегії суддів Львівського апеляційного суду (І.Й. Ковальчук) не погодився із постановою суду і написав «Окрему думку» із цього приводу. Де вважає, що мій позов потрібно було задовольнити. Очевидно, що й моя касаційна скарга у м. Києві має бути задоволена. А. Сторонський позбудеться однієї зі своїх посад. Якщо ж ні – будуть позови у міжнародні суди з прав людини. Моя єдина зброя – правда!

По юридичну допомогу я звертався у Володимир-Волинське бюро правової допомоги, бо є інвалідом виробництва і людиною бідною, а тому не міг оплатити послуги адвоката. Бюро надало мені адвоката із смт Іваничі – Колєсова Михайла Георгійовича, якому я, як і адміністрації, щиро вдячний. За кваліфіковану і фахову юридичну допомогу впродовж 2016 і половину 2017 років. Шкода, що багато хто із нововолинських адвокатів не погодилися захищати мої інтереси, побоюючись помсти В.Сапожнікова.

Міський голова Віктор Сапожніков займаючи найвищий щабель в ієрархії місцевого самоврядування та презентуючи функції Держави у м. Нововолинську, вочевидь, не бажає виконувати Конституцію України у площині поваги до конституційних прав і свобод громадян міста.

Не хоче виконувати він і нормативних документів законодавчої, виконавчої і судової гілок влади держави Україна, і схоже, зрадив присязі на вірність народу України, яку добровільно та урочисто проголошував п’ять разів поспіль вступаючи на нинішню свою посаду.

Перша постанова Львівського суду, у нинішній час, знаходиться у Волинській обласній виконавчій службі, де на міського голову В.Сапожнікова і міський виконавчий комітет, було відкрите виконавче провадження за злісну відмову виконувати вердикт суду. Міськвиконком був оштрафований на 5 100 гривень.

Незабаром, там буде й другий виконавчий лист із Володимир-Волинського міськрайонного та Львівського апеляційного судів для відкриття чергової виконавчої справи. Що далі? У випадку подальших відмов місцевого владного керівництва виконувати Конституцію та законодавство України у світлі нормативних документів виданих законодавчою, виконавчою та судовою владами України, на міського голову Віктора Сапожнікова, як міського голову, голову виконкому і міського голову, буде накладена наступна штрафна санкція – у набагато більшій сумі, а потім – відкриють справу. На цей раз – кримінальну. Таким буде фінал.

І наостанок скажу: нелегкі ці судові процеси – судитися за правду із нововолинською міською владою, майже «святою, заслуженою і орденоносною», а насправді брехливою та наскрізь проінтригованою, багатою, нікому не потрібною і протиправною, над якою ніколи не було громадського контролю. І за яку ніхто, ніколи і ніде, окрім мене, всерйоз ще не брався. Але. Якщо взятися по-справжньому, та всім миром – вона не встоїть і піде туди, звідки й прийшла, і де її постійне місце – у «совковому» небутті.

МІЙ ВИСТУП У АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ М. ЛЬВОВА 15 травня 2017 року

Високий суде! Ваша честь!
Я старий волинський бандерівець вчетверте приїхав у Ваш справедливий суд добиватися правди, бо у м.Нововолинську на Волині її неможливо віднайти.

І мало того, судді у Нововолинському міському суді, у повному складі, прочитавши мій позов до місцевої влади, вже вдруге дружно взяли самовідвід.

Єдине, чого я добиваюся ось вже більше аніж півтора року у судах міст Львова, Нововолинська, Володимира-Волинського та Іванич – правди! Правди, і тільки її, яка передбачена для державних і місцевих службовців низкою нормативних законодавчих актів держави Україна та її Конституцією і які, як виявляється, є необов’язковими для виконання та ігноруються місцевими службовцями м. Нововолинська – чиновниками ОМС, що виконують функції Держави.

Високий суде, Ваша честь!
Так, у ст. 57 Конституції України стверджується, що закони та нормативно-правові акти, котрі визначають права і обов’язки громадян і не доведені до відома громадян, у способи визначені законами, є нечинними. У тій же статті говориться, я маю право знати свої права та обов’язки.

А у біблії місцевих чиновників – законі України про ОМС, ст. 59 пункт 5 говориться, що рішення рад набирають чинності із дня їхнього офіційного доведення до членів громади.

Те ж саме сказано у пункті 11, там же – ст. 59, і де стверджується, що мені на мою першу вимогу повинні бути видані копії відповідних нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Якби ці документи публікувались на офіційному сайті Нововолинської міської ради чи у комунальній газеті «Наше місто» хіба я ходив би по судових інстанціях чотирьох міст Волині і Львівщини?

Відмовою у наданні мені публічної інформації, НВ місцевою владою були грубо порушені мої конституційні права і свободи. Мало того, у їхніх відписках я вбачаю політичне переслідування мене, як іншодумця, як людини, що вимагає безумовного дотримання службовими особами статей українського та міжнародного законодавства, ратифікованого державою Україна.

Очевидно, місцевим посадовцям НВ ОМС є що ховати за пустопорожніми відписками про бюджетні кошти та комунальне майно громади. Це корупція, однозначно!

Це узурпація влади, що заборонено ст. 5 Конституції. А також, цілою низкою законів України – про запобігання корупції, про службу в органах місцевого самоврядування, про доступ до публічної інформації та багатьох інших.

Високий суде! Моя справа до смішного проста:
Я, всього-навсього вимагаю безумовної правди, яка прередбачена українським законодавством і присягою місцевого службовця, яку вони приймали добровільно, на вірність територіальній громаді та народу України. За мною стоїть майже 60 000 громада Нововолинська, члени якої теж хочуть знати куди міський голова, він же голова міської ради, він же голова міського виконавчого комітету Віктор Сапожніков, його заступники і міськвиконком поділи їхню колективну власність.

На мою думку, всі ці порушення законів та Конституції України міським головою В. Сапожніковим та іншими найвищими посадовими особами, були зроблені із однією-єдиною матою: викликати хаос, каламуть, відсутність прозорості у їхніх діях, злісне несприйняття законодавства суверенної держави, і як наслідок – імовірні корупційні дії чиновників, в умовах фактичної війни із Росією. Що мало на увазі, як вбачається, швидке особисте збагачення за рахунок рухомого та нерухомого майна громади міста Нововолинська та її бюджетних коштів.

Високий суде! Ваша честь!
На основі вищезазначеного прошу визнати протиправними дії Нововолинського міського голови Віктора Борисовича Сапожнікова та виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, щодо відмови на мій запит від 20 травня 2016 року про розміщення та надання публічної інформації, яка стосується коштів та комунального майна громади на офіційному сайті міської ради і у комунальних ЗМІ.

І зобов’язати їх, відповідно до «Закону України про доступ до публічної інформації» та Конституції України, в обов’язковому порядку доводити публічні рішення міськради та її виконавчого комітету до відома міської громади та надати запитувану мною інформацію негайно, і у повному обсязі.
Дякую.




коментарів: 17
  1. Чи знає шановний друг Анатоль, що його ім”я “Анатоль” у перекладі зі древньогрецької означає “Переможець”?

  2. От затятий дід! Мабуть не злізе з Сапожнікова і Ко, допоки не вдягнуть кайданки на дерибанщиків.Здорово!

      • Ми куримо бюджет міста Нововолинська((( Заглянь декларації Чайки, Гаврилюка і.т.д., а потім питайся хто що курить)))

        • Оце точно! Давно, для Нововолинська, наступив цей критичний момент. І чим швидше ми це зробимо – тим глибше очистимося ві усіляких “гостів” – прислужників за 30 срібняків.

          • Ви вже зробили в межах країни – подобаеться ?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *