Печальний фініш одного із будинків комунізму в Нововолинську

На другий день – 20 серпня 1991 р.  – після початку державного перевороту у Москві ( т. зв. «ГКЧП») в Координаційну Раду Нововолинського Руху, що знаходився на колишній вулиці Піонерській, заглядає останній голова Народного контролю радянського періоду Степан Єфремов,  фізіономія сяюча і вигукує до присутніх: «Засідаєте? Ну-ну…» (що означало – скоро вам всім буде кінець) і закриває двері.

Деталі цього періоду Нововолинської історії читайте в статті «Нововолинськ і «ГКЧП» в книзі «Нововолинськ: історія в національно-демократичному та духовному вимірах. 1989-2000 рр.» Проте події в Радянському Союзі і в Нововолинську, зокрема, пішли по непередбачуваному для С. Єфремова напрямку і сесія Нововолинської міської ради 29 серпня 1991 р. під тиском депутатів-рухівців прийняла рішення демонтувати пам’ятник Леніну, що і було зроблено 30 серпня.

Тепер на місці п’єдесталу пам’ятника споруджено гарний квітник. Фотосесію демонтажу пам`ятника залишив для історії покійний Олександр Бобак, поет, краєзнавець і фотодокуметаліст. Ці фото знаходяться у міському музеї.

В день демонтажу пам’ятника Леніну не витримало серце С. Єфремова, старого партійця і душа його відлетіла в інший, некомуністичний, світ.

Діяльність С. Єфремова, як головного руйнівника церков Прибужжя, описана у статті: « З історії ще одного Нововолинського театру, його спалення і велике пограбування церков», газета «НМ», 2015 р.