Останні дні Жовтневого. Декомунізаційні манси
Одного ранку прокинусь в населеному пункті з тими ж краєвидами за вікном, але іншою назвою. Перейменування неминуче. На жаль, не всі це розуміють.
Чулось – як перейменують , то перекриємо дорогу. Аналогічно можна вимагати скасувати сплачувати комуналку. Ні, не здається, що dura lex sed lex.
Тут же згадано все-все-все – і Лазаренка, і ФК «Дніпро», і Коломойського, і «Менору», і «Южмаш», і «Дніпро-1»(в кадрі можна побачити Юрія Березу), і сам Борисфен-Славутич, що і дає назву місту. А на славетному Закарпатті вулицю Леніна «лёгким движением руки» перетворили на … Леннона. Як сказав Геннадій Москаль – віддав борг бітлам, бо скільки ганяв патлатих, будучи бравим совєцьким міліціянтом…
На синьоокій поліській Волині, в Шацькому районі, в славетному селі Світязь депутати теж тримаються за вулицю Жовтневу та прив’язують до місяця осені. І не спішили перейменовувати Радянську та Комсомольську, бо то «це ж не вулиця Леніна, як у селі Піща» (котру теж перехрестили на Центральну )
Але то все лірика.
В неділю, 13.03., Олександр Топорівський запрошує усіх небайдужих жителів ще поки Жовтневого на громадські слухання. Хто візьме гору – депутати, селищний голова, громада чи все ж здоровий глузд? Побачимо.
навряд чи здоровий глузд…
не хочуть забути, як жили при клятих комуняках… може не так погано жили ?
автор часом не єврейка?
ой вей!
таки да!
i тут каганат… мiсцевий
Що ж, це стумулюватиме лише до одного – писати більше.
Вже є чернетки 4 блогів.
Всім – Добра і Світла.
В кого є питання, зауваження, пропозиції співпраці – пишіть.